Вирок № 67407293, 15.06.2017, Старобільський районний суд Луганської області

15.06.2017

ЄУН 431/2264/17

Провадження № 1-кп/431/191/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

за участю: секретаря Дубініної О.О.,

прокурора Величко Л.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, 08 серпня 1989 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на своєму забезпеченні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого трактористом в агрофірмі «Лугань» Старобільського району Луганської області, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.

25 квітня 2017 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля магазину «Березка», розташованого на вул. Східній б/н с. Чмирівка Старобільського району Луганської області, шляхом вільного доступу демонтував один освітлювальний ліхтар та світлодіодний прожектор, які були встановлені з зовнішньої сторони на стіні будівлі магазину, які склав в поліпропіленовий мішок, який був у нього з собою. Після цього, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу почав демонтаж ще одного освітлювального ліхтаря, але в цей час був помічений ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у звязку з чим, ОСОБА_1, з причини, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Згідно висновку експерта № 19/113/9-4/121-81е від 11 травня 2017 року, ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 390 грн.

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Обвинувачений ОСОБА_1у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував таємного викрадення чужого майна за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.

22 травня 2017 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1була укладена угодапро примирення у відповідності до вимогст. 471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_1Мдійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 1ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткований мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.

Враховуючи те, що потерпіла та обвинувачений досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинуваченийбеззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання,суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 КПК України та, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч. 3ст. 469 КПК України,угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч. 5ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,яке, згідност. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив суду, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення.

Судом зясовано, що обвинуваченийцілком розуміє права, визначені ч. 5ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення. Обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобовязання.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладенаугода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (потерпілим та обвинуваченим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межахсанкціїч. 1 ст. 185 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає затвердженню, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди, задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, з призначенням останньомуузгодженої сторонами міри покарання.

У відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи № 19/113/9-4/121-81е від 11 травня 2017 року.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.350,369,370,ч. 2 ст.373,374,468-476, ч. 3 ст. 394,395 КПК України,суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 22 травня 2017 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткований мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот пятдесят) грн. (одержувач: державний бюджет Старобільського району, р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи № 19/113/9-4/121-81е від 11 травня 2017 рокув сумі 742 грн. 20 коп. (одержувач процесуальних витрат: УДКСУ у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речові докази:

- два освітлювальних ліхтаря, світлодіодний прожектор, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського ВП ГУ НП в Луганській області, повернути власнику потерпілій ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озеров В.О.