Ухвала суду № 67406816, 15.06.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7011/17

Провадження № 1-кс/201/4548/2017

УХВАЛА

15 червня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем Пухловою О.О.

за участю:

прокурора Киричок О.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000017 від 27 січня 2017 року клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, погодженого з прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця військової служби за контрактом, солдат військової частини польова пошта В0440, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично проживаючого у кімнаті № 320 казарми поліпшеного стану, яка розташована на території військової частини польова пошта В0440, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 406, ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням до суду, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017040010000017 27 січня 2017 року за підозрою військовослужбовця військової частини польова пошта В0440 солдата ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 406, ч. 4 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом № 37 (по стройовій частині) командира військової частини польова пошта В0440 від 19 лютого 2016 року, військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта В0440 та призначено на посаду кулеметника 1 парашутно-десантного взводу 4 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону військової частини польова пошта 0440, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське.

В цій же військовій частині проходить військову службу військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_5 який наказом № 130 (по стройовій частині) командира військової частини польова пошта В0440 від 21 червня 2016 року, був зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта В0440 та призначений на посаду старшого навідника 1 самохідно-артилерійського взводу 3 самохідно-артилерійської батареї 1 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини польова пошта В0440, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське.

Солдат ОСОБА_2 та старший солдат ОСОБА_5 у відносинах підлеглості не знаходяться.

За наведених обставин, солдат ОСОБА_6, будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України повинен постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, з повагою ставитися до співслужбовців, у спілкуванні з військовослужбовцями дотримуватися військової ввічливості та не допускати ганебних вчинків, зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок.

Однак військовослужбовець військової частини польова пошта В0440 солдат ОСОБА_2 грубо порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, за наступних обставин.

13 січня 2017 близько 20 год. 00 хв., перебуваючи у кімнаті № 321, яка розташована у приміщенні казарми поліпшеного планування, яка розташована на території військової частини польова пошта В0440, з метою продемонструвати свою вдавану перевагу, утвердити свій авторитет серед інших військовослужбовців, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, передбачаючи їх настання взяв у праву руку деревяний табурет, та наніс ним один удар в область обличчя солдату ОСОБА_5, від якого останній упав на підлогу та втратив свідомість. Тоді ж солдат ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру на завдання шкоди здоровю ОСОБА_7 шляхом волочіння, поки останній перебуває без свідомості, витягнув його, ОСОБА_5 із кімнати № 321 до коридору, де навпроти кімнат № 320 та № 321, наніс не менше 15 ударів кулаками обох рук та ногами, взутими в гумові чоботи, в область голови, обличчя та тулуба солдата ОСОБА_7

В подальшому до коридору казарми поліпшеного стану зайшла старший солдат ОСОБА_8 та солдат ОСОБА_9 які своїми активними діями припинили насильницькі дії з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_5

Внаслідок нанесених ОСОБА_2 ударів, ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому суглобового відростку нижньої щелепи праворуч, перелому передньої стінки гайморової пазухи праворуч з явищами гемосинусу, синців в обох параорбітальних областях, субконюктивальних крововиливів обох очей, забійних ран правої надбрівної дуги та нижньої повіки правого ока, стану після кровотечі; які згідно висновку експерта № 1163Е/64 від 20 квітня 2017 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Таким чином, солдат ОСОБА_2, 13 січня 2017 близько 20 год. 00 хв., взяв у праву руку деревяний табурет, та наніс ним один удар в область обличчя солдату ОСОБА_5, від якого останній упав на підлогу та втратив свідомість. Тоді ж солдат ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру на завдання шкоди здоровю ОСОБА_7 шляхом волочіння, поки останній перебуває без свідомості, витягнув його, ОСОБА_5 із кімнати № 321 до коридору, де навпроти кімнат № 320 та № 321, наніс не менше 15 ударів кулаками обох рук та ногами, взутими в гумові чоботи, в область голови, обличчя та тулуба солдата ОСОБА_7 Внаслідок нанесених ОСОБА_2 ударів ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому суглобового відростку нижньої щелепи праворуч, перелому передньої стінки гайморової пазухи праворуч з явищами гемосинусу, синців в обох параорбітальних областях, субконюктивальних крововиливів обох очей, забійних ран правої надбрівної дуги та нижньої повіки правого ока, стану після кровотечі, які згідно висновку експерта № 1163Е/64 від 20 квітня 2017 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Таким чином, умисні дії солдата ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 406 КК України, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, якщо воно заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 406 КК України.

Окрім того він же будучи військовослужбовцем відповідно до ст. ст. 9, 11, 12, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України зобовязаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних сил України, бути взірцем виконання службового обовязку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 5 березня 2015 року в Україні діє особливий період.

У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опублікований у журналі Голос України від 4 березня 2015 року - № 39, зазначено, що до ст. 407 КК України внесені зміни та її доповнено ч. 4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 5 травня 2015 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 березня 2017 року наказом № 61 (по стройовій частині) командира військової частини польова пошта В0440, солдату ОСОБА_2 І,А. було надано відпустку строком 16 діб.

12 квітня 2017 року солдат ОСОБА_2 повинен був прибути до військової частини польова пошта В0440 та приступити до виконання своїх службових обовязків відповідно до займаної посади.

Проте, 12 квітня 2017 року солдат ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не зявився вчасно на службу з відпустки без поважних причин тривалістю понад один місяць, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини польова пошта В0440 та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

14 червня 2017 року солдат ОСОБА_2 був затриманий та доставлений до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України внаслідок чого злочин було припинено.

Таким, чином, 12 квітня 2017 року солдат ОСОБА_2 не зявився вчасно на службу без поважних причин, до військової частини польова пошта В0440, свої службові обовязки відповідно займаній посаді не виконував, та незаконно перебував поза межами частини до 14 червня 2017 року тобто понад один місяць.

Таким чином, умисні дії солдата ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України, незявлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

14 червня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42017040010000017, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 406, ч. 4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є 13 серпня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 32 000 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк