Ухвала суду № 67406656, 28.04.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3073/17

Провадження № 1-кс/201/2282/2017

УХВАЛА

28 квітня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем Джамаловою С.Г.

за участю:

прокурора Кос І.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000003 від 10 січня 2017 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта В0440 на посаді командира відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 парашутно десантного батальйону, у військовому званні молодший сержант, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що наказом командира військової частини польова пошта В0440 (А1126) №209 (по стройовій частині) від 10 жовтня 2013 року військовослужбовця військової служби за контрактом ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини А1126, призначено на посаду стрільця регулювальника комендантського відділення комендантського взводу та присвоєно військове звання «солдат».

Наказом № 132 ПМ командира військової частини А1126 від 1 листопада 2013 року солдату ОСОБА_2 присвоєне чергове військове звання «старший солдат».

18 листопада 2014 року наказом командира військової частини польова пошта В0440 №110 ПМ ОСОБА_2 присвоєне військове звання «молодший сержант» та відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В0440 № 267 (по стройовій частині) від 18 листопада 2016 року ОСОБА_2 призначено на посаду командира відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 парашутно десантного батальйону.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII зі змінами, визначено, що особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У відповідності до нової редакції статті 407 КК України, внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі види військових злочинів» опублікованої в журналі «Голос України» від 4 березня 2015 року №39, молодший сержант ОСОБА_2 вчинив злочин в умовах особливого періоду.

За наведених обставин, молодший сержант ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобовязаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обовязку.

Однак, 7 грудня 2016 року року молодший сержант ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військової частини польова пошта В0440, самовільно залишив військову частину польова пошта В0440 без поважних причин, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини польова пошта В0440, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

27 квітня 2017 року молодший сержант ОСОБА_2 був доставлений військовослужбовцями військової служби правопорядку до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, в результаті чого злочин було припинено.

Таким чином, молодший сержант ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину польова пошта В0440 без поважних причин та незаконно перебував поза межами військової частини, в умовах особливого періоду до 27 квітня 2017 року.

22 січня 2017 року стосовно молодшого сержанта ОСОБА_2 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України та 27 квітня 2017 року оголошено..

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42017040010000003, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі сорока розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є 26 червня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 64 000 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк