Постанова № 67406396, 20.06.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/852/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування вимоги, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3В.) звернулась до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), у якому просила:

визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2016 №Ф-1401-17/560;

визнати неправомірним нарахування та облік заборгованості ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного податку платника другої групи за період з 01.06.2014 по 30.04.2016;

суму боргу ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного соціального внеску за період з 01.06.2014 по 30.04.2016 за вимогою Кременчуцької ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2016 №Ф-1401-17/560 у розмірі 8739,31 грн визнати безнадійною та зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ списати заборгованість ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного соціального внеску за вимогою від 17.05.2016 №Ф-1401-17/560 у розмірі 8739,31 грн як безнадійну;

суму облікованого податкового боргу ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного податку другої групи за період з 01.06.2014 по 30.04.2016 у розмірі 4752,60 грн визнати безнадійною та зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ списати податковий борг ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного податку у розмірі 4752,60 грн як безнадійний.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що як внутрішньо переміщена особа звільнена від сплати недоїмки з єдиного соціального внеску та податкового боргу з єдиного податку, що виникли після введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Звертала увагу на те, що відповідні суми заборгованості мають бути визнані контролюючим органом безнадійними та списані відповідно до положень абзацу четвертого пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що нарахування зобовязання зі сплати єдиного соціального внеску та податкового боргу здійснено до моменту взяття ФОП ОСОБА_3 на облік як платника податків у Кременчуцькій ОДПІ 04.05.2016, а спірну вимогу про сплату боргу сформовано у автоматичному режимі за даними інформаційної системи фіскального органу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що позивач 22.05.2012 у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець /а.с. 12-13/.

23.05.2012 ФОП ОСОБА_3 взята на облік платників податків в ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області ДПС та зареєстрована платником єдиного податку другої групи /а.с. 14/.

У червні 2014 року позивач фактично припинила ведення господарської діяльності у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території м. Луганська Луганської області.

З 04.05.2016 позивач взята на облік платників податків у Кременчуцькій ОДПІ.

За заявою позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 25.01.2017 внесено запис про припинення підприємницької діяльності.

Разом з цим, листом Кременчуцької ОДПІ від 25.03.2017 вих. №14010/П/16-03-17 позивача повідомлено про наявну заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 4752,60 грн та єдиного соціального внеску у розмірі 8739,31 грн /а.с. 21/.

З-поміж іншого, Кременчуцькою ОДПІ 17.05.2016 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1401-17/560, якою ФОП ОСОБА_3 повідомлено про необхідність сплати недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 8739,31 грн.

06.04.2017 позивач звернулась до Кременчуцької ОДПІ із заявою про визнання безнадійними та списання заборгованості зі сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску /а.с. 18-19/. До заяви, окрім іншого, додала копію сертифікату Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2016 №6475 (вих. №307/02-06) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) /а.с. 30/.

Однак, листом від 25.04.2017 вих. №5790/П/16-03-17 Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про відсутність правових підстав для списання заборгованості /а.с. 20/, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

У межах даного спору зясуванню належать питання щодо наявності у позивача обовязку зі сплати єдиного соціального внеску та єдиного податку у зазначених вище розмірах.

Суд враховує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 названого Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

В силу положень пункту 1 частини другої статті 6 згаданого Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 вказаного Закону, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За змістом абзацу третьої частини восьмої статті 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, в силу наведених положень на фізичну особу - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, покладено обовязок з обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Крім того, як визначено пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Залученою до матеріалів справи копією свідоцтва платника єдиного податку серії А №889941 підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 з 01.06.2012 була зареєстрована платником єдиного податку другої групи, ставка єдиного податку - 20% /а.с. 14/.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

За змістом пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

З урахуванням наведеного, відповідач стверджував, що позивач будучи зареєстрованою платником єдиного податку другої групи мала б сплачувати щомісячно єдиний податок у розмірі 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Разом з цим, суд зауважує, що Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII.

Статтею 1 названого Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, зокрема входить м. Луганськ.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93 такого змісту:

"93. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Крім того, Законом України від 12.08.2014 №1636-VIІ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 93 такого змісту:

"93. Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку".

А згідно із змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" пункт 93 у редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII вважається пунктом 94.

У свою чергу, на виконання приписів пункту 28 Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01.01.2016 виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 93.

Таким чином, наведена вище норма пункту 93 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проіснувала в Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із згаданим вище Законом України від 24.12.2015 №911-VIII, але в повній мірі збереглася у вигляді пункту 94, що наразі є чинним.

Пункт 94 не виключено із розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", його положення продовжують свою дію в часі.

Суд нагадує, що відповідно до вказаної норми платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Окрім того, відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 12.08.2014 №1636-VIІ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 26 такого змісту:

"26. На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що з червня 2014 року, у зв'язку з воєнними діями та проведенням антитерористичної операції на території м. Луганська Луганської області, з огляду на загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_3 була вимушена припинити ведення підприємницької діяльності, нарахування і виплату заробітної плати та терміново виїхати з місця постійного проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, на той період позивач перебувала на обліку платників податків в ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області ДПС /а.с. 14/.

Залученими до матеріалів справи відомостями АІС "Податковий блок" підтверджено, що заборгованість ОСОБА_3 зі сплати єдиного соціального внеску становить 8739,31 грн та виникла у період з 21.07.2014 по 19.04.2016 /а.с. 38, 40/, а заборгованість зі сплати єдиного податку становить 4752,60 грн та виникла у період з 20.08.2014 по 20.03.2016 /а.с. 39/.

Разом з тим, ураховуючи наведенні вище положення чинного законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, позивач з 14.04.2014 звільнена від виконання обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", щодо обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

За таких обставин, вимогу Кременчуцької ОДПІ від 17.05.2016 №Ф-1401-17/560 про сплату єдиного соціального внеску загалом у розмірі 8739,31 грн належить визнати протиправною та скасувати, а позов ОСОБА_3 у цій частині - задовольнити.

Окрім того, як уже зазначено судом вище, абзацом четвертим пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" визначено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

За приписами підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

А в силу положень пункту 101.4 цієї ж статті, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, за змістом пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що разом із заявою від 06.04.2017 про визнання безнадійними та списання заборгованості зі сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску /а.с. 18-19/ позивача надала до Кременчуцької ОДПІ копію сертифікату Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2016 №6475 (вих. №307/02-06) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) /а.с. 30/.

Даним сертифікатом засвідчено дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - актів тероризму на території Луганської області, що унеможливлюють виконання ФОП ОСОБА_3 обовязку зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у період з 01.07.2014 по 04.05.2016 /а.с. 30/.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд зауважує, що надання особою сертифікату торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є достатньою підставою для визнання безнадійними та списання податкового боргу фізичної особи - підприємця та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, що виникли у період з 14.04.2014.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з цим, як визначено частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому частиною другою вказаної статті визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що позивач зверталась до відповідача із заявою про визнання безнадійними та списання спірних сум заборгованості, до заяви додала сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2016 №6475 (вих. №307/02-06) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_3 у списанні такої заборгованості, суд, з метою повного та належного захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобовязати Кременчуцьку ОДПІ вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ОСОБА_3 єдиного внеску у розмірі 8739,31 грн та податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 4752,60 грн відповідно до абзацу четвертого пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, з урахуванням висновків суду.

Водночас суд зауважує, що згадана вище заборгованість визнається безнадійною в силу вимог закону, що не потребує додаткової констатації у резолютивній частині постанови суду.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про визнання неправомірним нарахування та обліку заборгованості зі сплати єдиного податку платника другої групи за період з 01.06.2014 по 30.04.2016, суд зауважує, що відповідна заборгованість нарахована автоматично у АІС "Податковий блок" до взяття позивача на облік як платника податків у Кременчуцькій ОДПІ. А тому, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

При цьому суд зауважує, що податкова вимога про сплату ОСОБА_3 податкового боргу контролюючим органом не формувалась, що підтверджено поясненнями представника відповідача /а.с. 45/.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3 частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А відповідно до частини першої цієї ж статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування вимоги, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.05.2016 №Ф-1401-17/560.

Зобовязати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 8739,31 грн відповідно до абзацу четвертого пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" з урахуванням висновків суду.

Зобовязати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області вчинити дії щодо списання податкового боргу ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зі сплати єдиного податку у розмірі 4752,60 грн відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 320,00 грн (триста двадцять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26 червня 2017 року.

СуддяО.О. Кукоба