Ухвала суду № 67403883, 26.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 червня 2017 року Справа № 911/3981/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Національного банку Українина ухвалу та постановугосподарського суду Київської області від 17.01.2017 Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі№ 911/3981/16 господарського суду Київської областіза позовомНаціонального банку УкраїнидоПриватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"прозвернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

Подана Національним банком України касаційна скарга на ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 911/3981/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

За приписами ч. 3 ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з пп. 11 п. 161 р. XV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. ст. 1311, 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон), цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Офіційне опублікування Закону відбулося 29.06.2016 (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі 911/3981/16 було порушено господарським судом Київської області 09.12.2016, тобто після набрання чинності Законом, а тому, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником Національного банку України ОСОБА_5, на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності від 02.03.2017 № 18-0011/16519. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси скаржника як адвокат до касаційної скарги не додано.

Наведене, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржникові.

За таких обставин, касаційна скарга Національного банку України на ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 911/3981/16 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Національного банку України на ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 911/3981/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.О. Євсіков

С.Р. Шевчук