
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
26 червня 2017 року К/800/18213/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Львівській області
про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 р.
у справі № 813/2114/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 р. у справі № 813/2114/15.
21.06.2017 р. Головне управління ДФС у Львівській області надіслало засобами поштового зв'язку до Вищого адміністративного суду України клопотання про повернення судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Порядок повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету на рахунки, визначені для сплати судового збору, у випадках, коли провадження у справі не відкривається та в суді відсутні правові підстави для винесення рішення здійснюється в порядку, передбаченому наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2002 року № 226.
Відповідно до зазначеного наказу повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється органами Державної казначейської служби України у національній валюті з відповідних рахунків, відкритих в згаданих органах. Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державної казначейської служби України, що вказані у заяві платника.
Особа яка бажає повернути грошові кошти, що були сплачені на рахунок, визначений для сплати судового збору, звертається з заявою до суду, на доходний рахунок якого була сплачена сума, та надає оригінал платіжного документа, що підтверджує її сплату. Суд розглядає надані документи, перевіряє факт зарахування коштів на рахунок, визначений для сплати судового збору та приймає рішення щодо його повернення.
Отже, відсутність документу, який підтверджує сплату судового збору, унеможливлює розгляд питання про повернення сплачених коштів, тому суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання.
Керуючись ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні заяви (клопотання) Головного управління ДФС у Львівській області про повернення судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 р. у справі № 813/2114/15.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України пис) І.О. Бухтіярова
Судове рішення № 67403132, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2114/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: