Ухвала суду № 67402908, 22.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ К/800/29524/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа - Голова профспілки Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Паладійчук Віталій Валерійович, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року,

встановив:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Біляївська РДА Одеської області, райдержадміністрація) про визнання неправомірним і скасування розпорядження від 15 лютого 2016 року №83/к-2016 про звільнення; поновлення на посаді начальника юридичного відділу апарату Біляївської РДА Одеської області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди у розмірі 50000 грн та судових витрат.

Вважав незаконним розпорядження про його звільнення, оскільки відповідач у встановлений законом термін не повідомив первинну профспілкову організацію про намір звільнити позивача та не запропонував іншої рівнозначної посади.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Біляївської РДА Одеської області від 15 лютого 2016 року №83/к-2016 «Про звільнення ОСОБА_4.». Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника юридичного відділу апарату Біляївської РДА Одеської області. Стягнуто з Біляївської РДА Одеської області середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2016 року по 24 червня 2016 року у сумі 21339,90 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 4979,31 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, неправильну оцінку обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, просить його постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скаргу мотивує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Від Біляївської РДА Одеської області надійшли письмові заперечення проти касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, як законне і обґрунтоване.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що розпорядженням Біляївської РДА від 19 березня 2010 року №50/к-2010 ОСОБА_4 призначений на посаду головного спеціаліста юридичного відділу апарату райдержадміністрації.

Розпорядженням Біляївської РДА від 3 серпня 2012 року №102/к-2012 позивач переведений на посаду начальника юридичного відділу апарату райдержадміністрації.

У подальшому розпорядженням Біляївської РДА від 12 жовтня 2015 року №528/РА-2015 «Про затвердження структури Біляївської РДА Одеської області» скорочено, в тому числі, юридичний відділ апарату районної державної адміністрації та посаду начальника юридичного відділу апарату РДА. Цим же розпорядженням замість скороченої посади начальника юридичного відділу введено нову посаду - завідувача юридичного сектору райдержадміністрації.

1 грудня 2015 року позивача попереджено про наступне звільнення не раніше ніж через два місяці згідно з пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП у зв'язку із скороченням штату РДА.

5 лютого 2016 року позивачу запропоновано посаду завідувача юридичним сектором апарату райдержадміністрації. У графі «з пропозицією щодо працевлаштування ознайомлений, з переведенням на запропоновану посаду» позивач під особистий підпис зазначив «згоден. не згоден».

Судовим розглядом встановлено, що позивач відмовився від запропонованої посади, про що також зазначив у позовній заяві.

12 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернувся до голови Біляївської РДА із заявою (зареєстрованою в апараті РДА за №83-ОС), в якій просив звільнити його із займаної посади згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП з 12 лютого 2016 року.

На вказаній заяві 15 лютого 2016 року вчинено резолюцію «підготувати розпорядження про звільнення».

Наказом Біляївської РДА Одеської області від 15 лютого 2016 року №83/К-2016 відповідно до пункту першого частини першої статті 40 КЗпП ОСОБА_4 звільнено з посади начальника юридичного відділу апарату райдержадміністрації у зв'язку зі скороченням штату РДА. Підставою в наказі зазначено заяву позивача від 12 лютого 2016 року №83-ОС.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково та визнаючи звільнення позивача незаконним, окружний суд виходив з того, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів, а судом не встановлено отримання попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації щодо звільнення позивача. Враховуючи, що згідно з інформацією, отриманою від Федерації профспілок Одеської області, первинною профспілковою організацією Біляївської РДА Одеської області є Біляївська районна організація профспілки працівників державних установ, суд звернувся до неї із запитом щодо надання згоди чи відмови у звільнення позивача. На виконання ухвали суду, 10 червня 2016 року Біляївська районна організація профспілки працівників державних установ повідомила про відмову у наданні згоди на звільнення позивача з роботи.

Апеляційний суд, приймаючи протилежне рішення, вважав, що ОСОБА_4 звільнено правомірно, без будь-яких порушень трудового законодавства з боку Біляївської РДА Одеської області.

Відповідно до статті 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За правилами статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судами встановлено, що юридичний відділ апарату РДА та посаду начальника цього відділу, яку обіймав ОСОБА_4, скорочено, з одночасним введенням замість скороченої посади нової - завідувача юридичного сектору райдержадміністрації.

Відповідач, виконуючи передбачені статтею 49-2 КЗпП вимоги, запропонував позивачу новоутворену посаду завідувача юридичного сектору райдержадміністрації, однак останній від неї останній відмовився.

Згідно з актом від 5 лютого 2016 року, складеним працівниками апарату Біляївської РДА, позивач заявив про небажання продовжувати працювати в Біляївській РДА Одеської області та що після закінчення лікування і виходу 12 лютого 2016 року на роботу він звільниться за переводом на інше підприємство.

У зв'язку з цим апеляційний суд правильно врахував заяву позивача від 12 лютого 2016 року до керівництва Білявської РДА про його звільнення з займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, що підтверджує його згоду з процедурою скорочення штату установи та підставою розірвання з ним трудового договору.

Також, позивачем, як начальником юридичного відділу, особисто завізовано проект розпорядження від 15 лютого 2016 року про своє звільнення, незгоди з ним він не висловлював.

Наведені обставини свідчать про небажання позивача у подальшому працювати у Біляївській РДА на рівноцінній посаді завідувача юридичного сектору райдержадміністрації.

Що стосується незгоди профспілкового органу на звільнення позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 9 статті 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім окремих випадків. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Отже, питання щодо згоди на звільнення працівника вирішує виборний орган первинної профспілкової організації, установи, підприємства, де працює особа.

На запит суду першої інстанції Біляївська районна організація профспілки працівників державних установ відмовила у згоді на звільнення позивача з посади начальника юридичного відділу апарату районної державної адміністрації (протокол засідання від 6 червня 2016 року №3), зокрема, з тих мотивів, що Біляївською РДА Одеської області у порушення статті 43 КЗпП не направлялось до первинної профспілкової організації письмове подання про розірвання трудового договору з ОСОБА_4 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП.

Копіями протоколів зборів профспілкової організації за 2007 та 2010 років про обрання головою профкому Паладійчука В.В., копією колективного договору, підписаного останнім та керівником райдержадміністрації, листом голови профкому Біляївської РДА Паладійчука В.В. від 24 березня 2016 року, протоколом загальних зборів членів профспілки Біляївської РДА від 23 травня 2016 року, протоколом від 6 червня 2016 року №3 Біляївської районної організації профспілки працівників державних установ підтверджується факт наявності первинної профспілкової організації Біляївської РДА та членство ОСОБА_4 у ній.

Крім того, в адміністративній справі №815/2558/14, в якій ОСОБА_4 оскаржував своє звільнення з роботи у Біляївській РДА у 2014 році, судами встановлено, що питання щодо згоди на звільнення позивача вирішувалось профспілковим комітетом Біляївської РДА Одеської області, як первинної профспілкової організації.

Таким чином, апеляційним судом обґрунтовано не взято до уваги висновок засідання профспілкового комітету Біляївської районної організації профспілки працівників державних установ від 6 червня 2016 року про відмову у згоді на звільнення позивача з посади.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для скасування оскаржуваного розпорядження Біляївської РДА Одеської області, яким ОСОБА_4 звільнено з роботи, та його поновлення.

Доводам, викладеним у касаційній скарзі, апеляційний суд надав належну правову оцінку.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Іваненко Я.Л. Мойсюк М.І.