Ухвала суду № 67401488, 26.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6931/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Кухтея Р.В., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Гром І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Ковельської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Ковельська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський (надалі КЕВ) про стягнення податкового боргу в сумі 87966,85 грн.

На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач є платником земельного податку, однак за відповідачем рахується податковий борг з цього податку в розмірі 87966,85 грн., в тому числі основний платіж - 78525,94 грн., штрафні санкції 8395,14 грн., пеня 1045,77 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника податків вказану суму заборгованості в дохід місцевого бюджету міста Ковель.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що податковий борг виник у звязку з несплатою земельного податку в сумі 78525,94 грн, штрафні санкції 8395,14 грн., пеня 1045,77 грн.

Оскільки основна сума заборгованості визначена платником податків самостійно, вказане податкове повідомлення рішення не оскаржено, тому податкове зобовязання є узгодженим та підлягає стягненню з КЕВ м. Володимир Волинський.

Відсутність коштів у Держбюджетах на 2015-2016 роки не звільняє відповідача від обовязку погасити податковий борг.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги сторона позивача покликається на те, що КЕВ є органом військового управління в системі Збройних Сил України та здійснює свою діяльність на підставі «Положення про КЕВ». КЕВ є неприбутковою установою, утримується за рахунок державного бюджету.

Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, не зверталась до ЗТКЕУ в безпосередньому підпорядкуванні якого, відповідно до Положення, перебуває КЕВ, згідно п. 96.1 ст. 96 ПК України, внесення якого також є обовязковою передумовою для звернення до суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що податковий борг виник у звязку з несплатою земельного податку в сумі 78525,94 грн., визначеного самостійно субєктом господарювання в податкових деклараціях з плати за землю за 2016 рік від 10.02.2016 року, за 2017 рік від 06.02.2017 року (а.с.8-11), нарахованої контролюючим органом пені в розмірі 1045,77 грн., а також нарахованої контролюючим органом фінансові санкції в розмірі 8395,14 грн. в податковому повідомленні-рішенні від 08.09.2016 року №0005721202 (а.с.12).

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 зазначено Кодексу, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 цієї статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З огляд на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що самостійне визначення платником податку у податкових деклараціях податкових зобов'язань зумовлює відсутність необхідності перевірки правильності визначення цих сум після того, як відповідні зобов'язання стали узгодженими. Окрім того, грошові зобов'язання вважаються узгодженими і в тому випадку, якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг не було скасовано і є чинним.

Отже, у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відтак, з урахуванням того, що сума грошового зобов'язання в розмірі 87966,85 грн. набула статусу податкового боргу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для її стягнення з відповідача. Відсутність коштів не звільняє платника погасити борг.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 803/530/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст судового рішення виготовлено 27.06.2017 року.