Ухвала суду № 67401343, 27.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/498/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Костюк Л.О.

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

21 березня 2017 року Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2017/000005/1 від 13.01.2017 року, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00007 Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватним підприємством «Семенівська мануфактура» було укладено Контракт № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 року із CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD, відповідно до умов якого CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання поставити ПП «Семенівська мануфактура» товари в асортименті, а ПП «Семенівська мануфактура» зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Як встановлює стаття 3 Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 року поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Відповідно до статті 2 Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Відповідно до інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 товар поставляється за базисом поставки CFR Одесса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010», тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Згідно інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці, складається з товарів в асортименті загальною вартістю 29077,36 доларів США.

Товар було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом № SZ16504852А від 07.11.2016 року, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером MSKU8795784.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною № 0000002016590 від 31.10.2016 року, яка визначає, що відповідно до інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року контейнером MSKU8795784 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 29077,36 доларів США.

Вказаний товар у порту призначення було отримано ТОВ «Юрія-Груп» відповідно до умов договору №11/11/ЮГ від 11.11.2015 року на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ПП «Семенівська мануфактура» та ТОВ «Юрія-Груп», яке надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

Між позивачем та ПП «Національні традиції» було укладено договір № 20/10-14/02 від 20.10.2014 року про надання послуг по декларуванню товарів, відповідно до якого ПП «Національні традиції» взяло на себе зобов'язання надати ПП «Семенівська мануфактура» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів.

ПП «Національні традиції» 13.01.2017 року було подано до Чернігівської митниці митну декларацію № 102110001/2017/200039 та задекларовано товар: трикотажне ворсове полотно з петельним ворсом поперечнов'язаного переплетення з ниток різних кольорів, до складу якого входять: синтетичні волокна поліакрилонітрилу - 55,0±0,5%, волокна вовни - 45,0±0,5% без покриття та просочення. Загальна ширина проби становить 151±1см. TEXTILE-19916м-419 упак. Використовується в текстильній промисловості. Виробник: CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Торговельна марка: CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO Країна виробництва: CN.

Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту, декларантом до митної декларації № 102110001/2017/200039 від 13.01.2017 року було подано копії наступних документів:

митної декларації № 102110001/2016/203776 від 16.12.2016 року;

Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 року;

інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року;

пакувального листа до інвойсу б/н від 01.11.2016 року;

видаткової накладної № 0000002016590 від 31.10.2016 року;

відвантажувальної специфікації № BTCN2016590/100590-1 від 03.11.2016 року;

коносамента № SZ16504852А від 07.11.2016 року;

калькуляції № BTCN2016590/01 від 14.11.2016 року;

міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR);

звіту про оцінку майна №05-04/12 від 16.12.2016 року;

звіт про оцінку майна № 05-07/01/06 від 12.01.2017 року;

прайс-листа № 100590 від 25.10.2016 року;

комерційної пропозиції № В-11000 від 25.09.2015 року;

листа № 11.003/17.11 від 17.11.2016 року;

листа № BTCN2016590/14 від 14.11.2016 року;

листа № BTCN2016590/15 від 15.11.2016 року.

Чернігівською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 102000012/2017/000005/1 від 13.01.2017 року, яким позивачу відкориговано митну вартість товарів.

Відповідач у своєму рішенні зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч.4 ст. 57 МК України проведена консультація з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

В рішенні зазначено, що при здійсненні митного оформлення з МД № 102110001/2016/203776 від 16.12.2016 року було здійснено відбір проб і зразків. За результатом отриманого висновку СЛ з ПЕ та Д ДФС від 27.12.2016 року № 142005703-0888 прийнято класифікаційне рішення про зміну кодів товарів від 29.12.2016 року № КТ-102000010-0062-2016:

Товар № 1 « 5515131900 - 1. Тканина виготовлена з поліефірних штапельних волокон, змішаних з кардочесаною шерстю (85% поліефірних штапельних волокон, 15 % кардочесана вовна), пофарбована. Випускається в рулонах шириною 150 см, щильністю 485г/м2: TEXTILE-19916м-419 упак. Використовується в текстильній промисловості. Виробник: CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Торговельна марка: CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO Країна виробництва: CN» ставка мита 0% на код 6001220000: «трикотажне ворсове полотно з петельним ворсом поперечнов'язаного переплетення з ниток різних кольорів, до складу якого входять: синтетичні волокна поліакрилонітрилу - 55,0±0,5%, волокна вовни - 45,0±0,5% без покриття та просочення. Загальна ширина проби становить 151±1см» - зі ставкою мита 8%.

На виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано додатково подати документи, що підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, а саме: висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або подібних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. За результатами здійсненого аналізу встановлено:

Звіт про оцінку майна № 05-07/01/06 від 12.01.2017 року не містить цінового аналізу ринку. В частині 9 розділу 4 Звіту «Основні припущення та обмежуючі умови» зазначено, що стан об'єкта оцінки обстежується і оцінюється шляхом візуального натурного огляду, в той час як додатки до звіту не містять фоторезультати проведеного огляду

Надана калькуляція собівартості на товари від 14.11.2016 року № BTCN2016590/01 дійсна на період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, в той час як відвантаження товару здійснено 01.11.2016 року згідно інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року;

Прайс-лист № 100590 від 25.10.2016 року не містить інформації щодо періоду дії цін. Згідно ст. 3 «Умови поставки» контракту від 02.11.2016 року № BZ2/11-2015 та інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року, умовами поставки згідно «Інкотермс-2010» є CFR-UA м. ODESSA. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України серед документів, що підтверджують митну вартість товару є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На момент митного оформлення не виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МК України, а саме не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Подані до митного оформлення документи відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митного органу наявна цінова інформація на подібні товари: митна декларація від 16.10.2015 року № 805130000/2015/013287.

Митну оцінку товарів здійснено за резервним методом та визначено вартість за одиницю товару: товар № 1 - 3,75 дол. США /кг.

Попередній метод за ціною контракту не застосовано:

за ціною договору щодо товарів, що імпортується - через те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

за ціною договору щодо ідентичних товарів - через відсутність цінової інформації на ідентичні товари;

за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - через відсутність цінової інформації на подібні товари;

на основі віднімання вартості - відсутність основи для віднімання;

на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність основи для додавання.

Також, Чернігівською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00007, якою ПП «Семенівська мануфактура» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів задекларованого в митній декларації № 102110001/2017/200039 від 13.01.2017 року.

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті; ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Проаналізувавши норми законодавства вбачається, що розрахунком митної вартості товару є ціна, що підлягає сплаті за Контрактом.

Чернігівською митницею зазначено, що підставами вважати, що в наданих до митного оформлення ПП «Семенівська мануфактура» документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

звіт про оцінку майна № 05-07/01/06 від 12.01.2017 року не містить цінового аналізу ринку. В частині 9 розділу 4 Звіту «Основні припущення та обмежуючі умови» зазначено, що стан об'єкта оцінки обстежується і оцінюється шляхом візуального натурного огляду, в той час як додатки до звіту не містять фоторезультати проведеного огляду;

надана калькуляція собівартості на товари від 14.11.2016 року № BTCN2016590/01 дійсна на період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, в той час як відвантаження товару здійснено 01.11.2016 року згідно інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року;

прайс-лист № 100590 від 25.10.2016 року не містить інформації щодо періоду дії цін. Згідно ст. 3 «Умови поставки» контракту від 02.11.2016 року № BZ2/11-2015 та інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року, умовами поставки згідно «Інкотермс-2010» є CFR-UA м. ODESSA. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України серед документів, що підтверджують митну вартість товару є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На момент митного оформлення не виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МК України, а саме не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про необґрунтованість посилань відповідача на те, що калькуляція дійсна на період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, оскільки калькуляція собівартості складена на період виготовлення товару з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, в самій калькуляції не визначено період її дійсності (а.с.31-32). Калькуляція собівартості товару підтверджує вартість товарів, що були виготовлені в період, зазначений в калькуляції.

Необґрунтованим є посилання в рішенні про коригування митної вартості товару на те, що наданий позивачем прайс-лист № 100590 від 25.10.2016 року не містить інформації щодо періоду дії цін, оскільки прайс-лист є допоміжним документом, який надається декларантом для підтвердження митної вартості товару на власний розсуд, а отже зазначені підстави для невизнання задекларованої позивачем вартості товару є не достатніми.

Поставка товару відбувалась на умовах CFR Одесса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010», яка передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Вказане підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD № BTCN2016590/14 від 14.11.2016 року, де зазначено, що у відношенні товарів відвантажених згідно інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016, коносамент № SZ16504852А від 07.11.2016 року, контейнер MSKU8795784 вартість морського перевезення включена в ціну товару, вказаного в інвойсі (а.с. 49, 50).

Умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD не здійснювалося страхування вантажу від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням № BTCN2016590/15 від 15.11.2016 року, яким Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» було повідомлено, що у відношенні товарів відвантажених згідно інвойсу № BTCN2016590 від 01.11.2016 року, коносамент № SZ16504852А від 07.11.2016 року, контейнер MSKU8795784 страхування вантажу не здійснювалось (а.с. 51, 52).

В рішенні про коригування митної вартості товару № 102110001/2017/200039 від 13.01.2017 року зазначено зокрема, що на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано додатково подати документи, що підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, а саме висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або ідентичних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають необхідні повноваження згідно із законодавством.

Позивачем було подано до Чернігівської митниці звіти про оцінку майна №05-04/12/215 від 16.12.2016 року, виконаний ТОВ «Професіонал» та № 05-07/01/06 від 12.01.2017 року (а.с.76-105, 53-75).

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Ціною є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України).

Частиною 2 статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до попереднього звіту про оцінку майна №05-04/12 від 16.12.2016 року, виконаного ТОВ «Професіонал», оцінювач вважає, що враховуючи технічний стан об'єкту оцінки, ступінь його експлуатаційної придатності, місце знаходження, пропонування на аналогічні об'єкти та користуючись принципом розумної обережності, оцінювач вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки за курсом НБУ на 16.12.2016 року складає:

текстиль м.п. 19916,00, - ціна за одиницю товару 1,43 дол. США/шт., всього 28479,04 дол. США та - 748978,41 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна № 05-07/01/06 від 12.01.2017 року, виконаний ТОВ «Професіонал», оцінювач вважає, що враховуючи технічний стан об'єкту оцінки, ступінь його експлуатаційної придатності, місце знаходження, пропонування на аналогічні об'єкти та користуючись принципом розумної обережності, оцінювач вважає, що ринкова вартість об'єкту оцінки, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки за курсом НБУ на 12.01.2017 року складає:

текстиль м.п. 19916,00, - ціна за одиницю товару 1,44 дол. США/шт., всього 28679,04 дол. США та - 777580,52 грн.

Отже, суб'єктом оціночної діяльності двома висновками підтверджено ціну товару, наведену в калькуляції, а також перенесену позивачем як складову частини митної вартості товару, суд вважає, що зазначений звіт містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та висновки наведені в звіті не спростовані належним чином, а тому суд вважає, що звіти про оцінку майна повинні враховуватись.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, як на причину здійснення коригування, відповідач посилається на додаткові документи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, якщо виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачає, що рішення про відмову в митному оформленні приймається у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів»", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст.53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Слід зазначити, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.

Виходячи з наведених норм, така підстава коригування митної вартості як зауваження до додатково поданих документів, а саме звіту про оцінку майна, калькуляції чинним законодавством не передбачена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не зазначено та не доведено, які саме складові митної вартості були відсутні. Факти, викладені відповідачем як підстави для коригування митної вартості не ґрунтуються на положеннях закону, не стосуються числових значень митної вартості, які повинні перевірятись митним органом та крім того, не є беззаперечною підставою для відмови в митному оформленні за основним методом визначення митної вартості.

Частинами 10-12 ст. 264 Митного кодексу України передбачено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частин 1- 4 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норми свідчить, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив ст. 55 Митного кодексу України та не навів у рішеннях про коригування, які складові митної вартості товару позивачем не вказані, і яким чином вони впливають на неможливість визначення правильності заявленої митної вартості, з урахуванням умов поставок товару за контрактом.

Отже, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об'єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про не підтвердження позивачем митної вартості.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Судом також встановлено, що підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації поданої позивачем, стала цінова інформація на подібні товари.

Згідно до роз'яснень, наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 № 10441/7/99-99-10-03-01-17, відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Враховуючи наведене, Чернігівською митницею ДФС протиправно надано перевагу шостому (резервному) методу визначення митної вартості товару замість основного методу, за ціною визначеною в договорі, визначення митної вартості товару.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості за ціною контракту, а відтак, і правомірності відмови у прийнятті митних декларацій позивача та у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою останнім митною вартістю, а також спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм, за врахування ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, Кодексом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Отже, приписи вказаних статей Кодексу зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Втім, відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Беручи до уваги, що для митного оформлення товару позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, суд вважає, що відповідачем прийняті рішення та оформлено картками відмови за не обґрунтованих підстав. Водночас, спірні рішення не містять обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товарів, тобто складових, які включені до такої вартості), джерел, що використовувались при її визначенні, не враховують, що кожна партія товару, імпортованого позивачем, має різну вартість, визначену та обґрунтовану продавцем товару. Таким чином, митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-53а15, а також у справах №№ 825/881/15-а (к/800/33609/15), 825/2607/15-а, 825/2610/15-а, 825/3366/15-а, 825/3509/15-а, 825/3581/15-а.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, а тому оскаржувані позивачем рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже, рішення місцевого суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 27.06.2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Костюк Л.О.

Шелест С.Б.