Ухвала суду № 67401329, 27.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19164/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Костюк Л.О.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігора Івановича про:

- зобов'язання відповідача включити ОСОБА_3 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з розрахунковою сумою відшкодування 200 000, 00 грн.,

- зобов'язання відповідача включити ОСОБА_3 до акцептованого реєстру кредиторів публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з вимогами у сумі 153 292,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між ОСОБА_3 та відповідачем були укладені наступні депозитні договори: договір №313/2013-222 банківського вкладу «Оберіг» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (12 місяців) від 28.02.2013 на суму 400 000,00 грн. строком з 28.02.2013 по 28.02.2014, по закінченню дії якого позивачка отримала кошти в сумі 200 000,00 грн., другу частину в розмірі 200 000,00 грн. (без внесення готівки через касу ПАТ «КБ «Хрещатик») поклала на депозитний рахунок за договором №222D-493285 банківського вкладу «Думай про весну» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (14 місяців) від 28.02.2014 року під 21,5% річних терміном до 28.04.2015.

Крім того, батьком позивача ОСОБА_5, майно якого після смерті успадкувала позивачка, з відповідачем 28.02.2013 було укладено договір №315/2013-222 банківського вкладу «Оберіг» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (12 місяців) на суму 200 000,00 грн.

Однак, під час оформлення спадщини виявилось, що сума залишку на депозитному рахунку за договором №315/2013-222 складає 50 000,00 грн., при цьому враховуючи технічну помилку щодо перерахування суми коштів з депозитного рахунку по договору №315/2013-222, між сторонами було укладено договір №222D-452032 банківського вкладу «Новорічні обійми» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів від 03.12.2013 на суму 150 000,00 грн. під 19,9% річних строком до 03.02.2015.

В грудні 2013 позивач отримала грошові кошти у сумі 50000,0 грн., які обліковувались на депозитному рахунку за договором №315/2013-222 та після закінчення строку дії договору №222D-493285 - суму вкладу у розмірі 100 000,00 грн., інших сум, зокрема залишку вкладу по договору №222D-493285 у розмірі 100 000,00 грн. та 150 000,00 грн. по договору №222D-452032 позивач не отримала, як і процентів за користування зазначеними коштами.

Відмова у видачі зазначених грошових коштів мотивована тим, що у відповідача обліковувався на суму лише 100 000,0 грн., а не 200 000,0 грн., а договору №222D-452032 взагалі не існує. Оскільки, відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором, позивач вимушена була звернутись до суду за захистом своїх прав.

В той же час, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року (справа № 761/25196/14-ц) позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення грошових коштів та процентів.

Станом на момент розгляду справи у Окружного адміністративного суду м. Києва відсутні відомості щодо набрання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) стосовно ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» розміщено наступну інформацію.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРІЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРІЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21.04.2016 № 560 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 № 913, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» з 06.06.2016 до 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу на два роки з 06.06.2016 до 05.06.2018 включно.

На підставі викладеного вище, позивач 22.04.2016 звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігора Івановича із заявою про включення до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

01 червня 2016 року позивач отримала відповідь відповідача № 41/2-10-2357 від 20.05.2016, згідно якої у ПАТ «КБ «Хрещатик» не обліковується заборгованість перед позивачем за договорами від 28.02.2013 № 313/2013-222, від 28.02.2013 № 315/2013-222, а отже у відповідача відсутні правові підстави для включення цих вимог у сумі 138 187,18 грн. та 207 280,77 грн. до реєстру вкладників на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

24 червня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про включення її вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, однак, 05.09.2016, позивачем було отримано відповідь уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігора Івановича № 41/3-12-8134 від 02.09.2016, згідно якої у ПАТ «КБ «Хрещатик» договори банківського вкладу від 28.02.2013 № 313/2013-222, від 28.02.2013 № 315/2013-222 як діючі не обліковуються та залишки на цих вкладних рахунках відсутні, заява про включення відповідача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик» підлягає відхиленню.

Позивач не погоджуючись з такою позицією, звернулася з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону №4452-VI. Серед таких функцій є здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідних фінансових санкцій і накладення адміністративних штрафів.

Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.

Колегія суддів свідома щодо наявності правового висновку Верховного Суду України у постанові від 16 лютого 2016 року у справі №826/2043/15, суть якого у тому, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку, належить розглядати в порядку господарського судочинства, однак, вважає, що застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у контексті спірних правовідносин є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 2 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

З наведеного випливає, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, частиною третьою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним Законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України.

Частина восьма статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює, що дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.

В свою чергу норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають особливу процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку, відмінну від порядку ліквідації банкрута, яка здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється на підставі відповідної постанови Правління Національного банку України за правилами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не передбачає порушення справи про банкрутство в господарському суді.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що за суб'єктним складом відповідачів та характером виконуваних ними функцій дана справа є публічно-правовим спором, оскільки Фонд та уповноважена особа Фонду виконують владні управлінські функції, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у тому числі з виконання дій із забезпечення виведення банку з ринку та організації виплат відшкодувань за вкладами.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

На переконання колегії суддів, даний спір з приводу виконання відповідачами функцій з організації виплати відшкодування за вкладами має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Аналізуючи наявність правових підстав до задоволення позовних вимог та правильність висновків суду першої інстанції з цього приводу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, обов'язковою умовою для отримання гарантованого відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є наявність договору, укладеного з банком, відкриття вкладнику рахунку в банку та існування вкладу (коштів) на такому рахунку.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у розмірі менше 10 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів визнання протиправними дій ПАТ «КБ «Хрещатик» щодо неповернення коштів суду не надано.

Колегією суддів, також взято до уваги посилання позивача стосовно встановлених обставин у судовому рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року (справа № 761/25196/14-ц), проте, в матеріалах адміністративної справи № 826/19164/16 відсутні докази внесення готівкових коштів на вкладний депозитний рахунок.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано не міг прийняти встановлені в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року обставини як свідчення існування факту не виконання ПАТ «КБ «Хрещатик» зобов'язання щодо повернення суми вкладу після закінчення терміну договорів.

Разом з тим, у вказаному вище рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2015 року встановлено: «Водночас, висновки експертів №578/тдд від 15 січня 2015р., №579/тдд від 15 січня 2015 року, №576/тдд від 11 грудня 2014р. та №577/тдд від 12 грудня 2014 року, складені за результатами проведення відповідних експертиз в межах досудового розслідування кримінального провадження, не можуть підтверджувати факт внесення грошових коштів стороною позивача за договорами 2 та 4 згідно наведених вище норм Закону та правової позиції Верховного суду України, викладеної у справі №6-118цс14 від 29 жовтня 2014р., а тому оцінюються судом критично.».

Відтак, враховуючи, що на рахунку позивача, відкритому в ПАТ «КБ «Хрещатик», відсутні кошти, тобто відсутній вклад в банку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав до зобов'язання відповідача включати інформацію про позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, рішення місцевого суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 27.06.2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Костюк Л.О.