Постанова № 67401248, 21.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1839/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до першого заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Карпенка Анатолія Андрійовича, Управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про адміністративне правопорушення від 16.11.2016 №23-01-64/218-428.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, при цьому, апелянт просив справу розглядати у відсутність його представника, а представник позивача просив розгляд справи відкласти у зв»язку з його відрядженням.

Проте, частиною першою статті 195-1 КАС України установлений місячний строк для розгляду апеляційної скарги, який на даний час, майже, сплинув, при цьому, явка сторін до суду апеляційної інстанції не є обов»язковою, а матеріалів справи достатньо для висновку суду про правильність або неправильність оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі згоди Державної служби України з питань праці від 16.09.2016 №9524/4.1/4.2-ДП-16, наказу від 18.10.2016 №290-Н та направлення від 18.10.2016 №1500 службові особи Управління Держпраці у Черкаській області провели позапланову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог трудового законодавства.

За наслідками перевірки складено акт від 28.10.2016 №23-01-64/218, в якому зафіксовано, що позивач допустив до роботи ОСОБА_5, що працює у нього продавцем та здійснює реалізацію продовольчих товарів, з 01.10.2016 без оформлення трудового договору (контракту) у письмовій формі, без видання наказу або розпорядження та повідомлення у визначеному законом порядку державного органу з адміністрування єдиного внеску про прийняття вказаної особи на роботу. Також зазначено, що відповідно до пояснень ОСОБА_5, вона знаходиться на стажуванні у позивача. Цим порушено вимоги частин 1,3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

У зв'язку з виявленим порушенням відповідач виніс припис від 28.10.2016 №23-01-64/218-171, яким зобов'язав позивача забезпечити оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до законодавства про працю.

16.11.2016 на підставі акта перевірки відповідач прийняв оскаржуване рішення №23-01-64/218-428, яким за вищевказане порушення застосував до позивача штраф у сумі 43500,00грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення, проте, колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.

По-перше, щодо проведення перевірки в період дії мораторію (на що посилався позивач) суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що запроваджений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» мораторій на проведення перевірок не поширюється на спірні правовідносини з огляду на те, що відповідач у справі не є відповідним контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Щодо суті виявлених порушень при здійсненні відповідачем своїх повноважень колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно з пп.6 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ч.1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Верховний Суд України в пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

За приписами статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.03.2017 по справі № 707/2807/16-п, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2017, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, тобто, з нереабілітуючи підстав.

При цьому, у зазначених рішеннях суди встановили наявність порушення щодо неоформлення позивачем належним чином трудових відносин із ОСОБА_5

Крім того, використання позивачем найманої праці ОСОБА_5 підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації від 13.06.2016 № 2446/01-12 (а.с. 115).

Відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача, що він і довів суду як суб»єкт владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з»ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 26 червня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.М.Оксененко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.