Постанова № 67401206, 27.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/27629/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 року (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору № 047-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 17.02.2015 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором № 047-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 17.02.2015 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 047-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 17.02.2015 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 047-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2, на який залучає вклад у сумі 6600,00 доларів США на строк до 03.03.2015 року та зобов'язується сплачувати вкладнику проценти у розмірі 5,5 відсотків річних.

17.02.2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 047-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, згідно якої сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору у наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються".

Відповідно до платіжного доручення від 17.02.2015 року № 46026708 ОСОБА_4 на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_3 перераховано кошти в розмірі 6600,00 доларів США.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно.

Відповідно до рішення Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 року строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015 року.

Протоколом від 15.09.2015 року засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015 року, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу. Також відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

16.09.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим В.В. видано наказ № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями"

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

05.10.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим В.В. видано наказ № 15 "Про обмеження здійснення на час ліквідації АТ "Дельта Банк" операцій щодо виплат коштів вкладникам - фізичним особам - за відповідними рахунками" відповідно до якого обмежено на час ліквідації АТ "Дельта Банк" операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у Додатку № 1 до наказу на підставі протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22.09.2015 року.

Відповідно до протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" призначеної наказом № 408 від 29.05.2015 року, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договору № 047-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 17.02.2015 року укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк».

Вважаючи таке рішення протиправним, дії незаконними, а свої права та охоронювані законом інтереси як вкладника порушеними, позивачка звернулась із зазначеним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI (у редакції на час виникнення правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 року № 813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в тому числі до договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 року № 047-21061-170215 та віднесено договорів до нікчемних на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме через те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).

Тобто, п.7 ст.38 Закону чітко визначає, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо саме банк їх уклав та умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Підставою для віднесення правочину, вчиненого від імені позивачки, до категорії нікчемних є те, що на момент укладення договору банківського вкладу від 17.02.2015 року № 047-21061-170215, перерахування на цей рахунок коштів, банк уже не міг виконати взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів позивачці і, тим більше, щодо виплати відсотків за договором банківського вкладу, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей.

Колегія суддів вважає, що зазначена Уповноваженою особою Фонду підстава для віднесення до нікчемного укладеного між позивачкою та банком договору є правомірною та ґрунтується на вимогах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на інших нормах чинного законодавства України та з урахуванням встановлених обставин щодо формування коштів на рахунку банківського вкладу.

Із платіжних доручень в іноземній валюті для фізичної особи (а.с.13) вбачається, що грошові кошти на рахунок ОСОБА_3 надійшли шляхом переказу коштів з іншого рахунку від ОСОБА_4 17 лютого 2015 року у розмірі 6 600,00 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів зазначає, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" № 813 від 16.09.2015 року вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно переліку, наведеного в Додатку № 1, в якому міститься інформація про договорів банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 року № 047-21061-170215.

Зазначений наказ є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній на час його прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ст. 38 Закону Уповноважена особа Фонду протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отже, наказ про віднесення правочину до нікчемного Уповноваженою особою Фонду прийнятий на підставі Закону, у спосіб, визначений законом та з урахуванням визначених законом на час його прийняття, повноважень, якими була наділена Уповноважена особа Фонду. Не внесення позивачки до числа осіб, які мають право на відшкодування коштів, є наслідком прийняття Уповноваженою особою вищезазначеного наказу

Крім того, судова колегія звертає увагу на Постанову Національного Банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорій проблемних".

Наказом №2650 від 03.11.2014 року ПАТ «Дельта Банк» запроваджено з 04.11.2014 року та забезпечено виконання обмежень в діяльності банку, зокрема не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб фондом гарантування вкладів, окрім договорів, укладених до 04.11.2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Зазначена постанова та наказ були доведені до відома працівників ПАТ "Дельта Банк" 15.01.2015 року, тобто до укладення позивачем договорів банківського вкладу від 24.02.2015 року.

Відповідно до зазначеної Постанови НБУ від 30.10.2014 року № 692/БТ, а саме підпункту 2 пункту 1 для стабілізації діяльності банку та відновлення його функціонального стану з дня прийняття цієї постанови до кінця строку, який визначений у пункті 1 цієї постанови запровадити для банку такі обмеження в його діяльності, а саме було заборонено проведення будь - яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладання до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Отже, в момент укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» 17.02.2015 року діяли обмеження в діяльності банку, визначені вищезазначеною постановою НБУ, у т.ч. і щодо проведення операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Як вище зазначено судом, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Уклавши зазначений договорів в час дії обмежень, фактично було допущено збільшення гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Дана обставина підтверджується тим, що позивач звернувся не до банку за поверненням коштів за вкладами, а до Фонду гарантування вкладів для відшкодування йому коштів саме за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування, встановленої законом.

Таким чином, банком було укладено договір з позивачем у період дії відповідних заборон та обмежень, встановлених постановою Національного банку України, що є порушенням, так як зазначена постанова обов'язкова до виконання, а також норм діючого законодавства у сфері банківської діяльності, а тому вважати договорів банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 року № 047-21061-170215 законними колегія суддів підстав не має.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Уповноважена особа Фонду зобов'язаня забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів) протягом дії тимчасової адміністрації, вчинених (укладених) банком протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ( ч.2 ст.38 Закону).

Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 28 січня 2016 року у справі за №К/800/40534/15.

Також колегія суддів зазначає наступне.

На момент укладення договору із позивачем у ПАТ «Дельта Банк» діяли Правила банківського обслуговування фізичних осіб, затверджені Рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від 20.03.2013 року.

Згідно п.2.1 Правил є системою затверджених і оприлюднених норм, які встановлюють порядок та умови надання банком банківських послуг фізичним особам, пов'язаних зокрема з відкриттям та обслуговування поточних рахунків, відкриттям та обслуговуванням вкладних (депозитних) рахунків та прийняттям від фізичних осіб грошових коштів, що є сумами вкладів.

Згідно п.2.6, 2.7 Правил клієнт, уклавши з банком договір, підтверджує своє ознайомлення та повну і остаточну згоду з такими Правилами.

У разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Правил та умовами Договору, положення Правил мають пріоритетну силу і застосовуються сторонами до взаємовідносин, що виникають/діють відповідно до договору, якщо у договорі прямо не передбачено протилежне.

На підставі п.2.12.19 Правил, клієнт (вкладник) не може здійснювати відступлення третім особам прав за договором банківського вкладу (депозиту) без отримання попередньої письмової згоди банку.

Згідно п.5.11 Положення, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника та інших випадків, встановлених нормами діючого законодавства або продуктами банку).

Із п.1.8 договорів банківського вкладу (депозиту), що укладені між позивачем та банком вбачається, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.

Як встановлено судом, кошти на рахунок позивача вносились третьою особою шляхом переказу грошових коштів від ОСОБА_4, що є порушенням умов договору та п.5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ «Дельта Банк». Дана обставина підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницько діяльності.

Із п.2.2 Договору вбачається, що з підписанням договору вкладник засвідчує, що він ознайомлений з Правилами та погоджується вважати їх обов'язкивими для застосування до взаємовідносин, що виникли на підставі цього договору.

Згідно п.2.3 договорів банківського вкладу, що укладені між банком та позивачем вбачається, що підпис вкладника на примірнику договору є письмовим підтвердженням того, що вкладник в день укладання договору отримав свій примірник договору та примірник діючих Правил банку.

З урахуванням вищевикладеного, а також, враховуючи, що спірні правочини укладено під час дії заборони, визначеної постановою Національного банку України, а також, що укладення договорів та перерахування коштів з рахунку третьої особи надало позивачу переваги на отримання коштів за рахунок Фонду перед іншими кредиторами - фізичними особами, колегія суддів вважає, що у відповідача були всі правові підстави для віднесення правочинів до нікчемних.

Укладення між позивачем та банком додаткової угоди №1 від 17 лютого 2015 року, зокрема викладення п.1.8 договору в новій редакції, яка дозволяє перерахунок коштів на рахунок позивача від третіх осіб, суперечить вимогам Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», так як такий пункт договору суперечить вимогам зазначених правил, а отже приоритетне право в даному випадку мають Правила, а не договір.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року в часті задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті постанову суду залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Межевич М.В.