Ухвала суду № 67401081, 22.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1003/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Державної авіаційної служби України Більчука Олександра Васильовича, Державної авіаційної служби України, треті особи: Служба безпеки України, Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Державної авіаційної служби України, оформлене наказом від 03 січня 2017 року №2 о/с про звільнення позивача з посади директора Департаменту авіаційної безпеки щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_2;

2) скасувати наказ від 03 січня 2017 року №2 о/с про звільнення позивача з посади директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України;

3) поновити позивача на посаді директора Департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України;

4) стягнути з Державної авіаційної служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Позивач та Міністерство юстиції України, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять суд скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Наказом Державної авіаційної служби України від 03 січня 2017 року №2 о/с «Про звільнення ОСОБА_2.» позивача звільнено з посади директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади», пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю на підставі листа Служби безпеки України від 27.12.2016 №24/166808-л (а.с. 93 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з оскаржуваним наказом позивача звільнено з посади на підставі норм Закону України «Про очищення влади», а у Конституційному суді України розглядається справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади», тому наявні підстави для зупинення провадження.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Вищевказана норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиціальне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Як вже зазначалось, позивача звільнено з посади директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади», пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю.

Однак, у оскаржуваному рішенні про зупинення провадження у справі судом першої інстанції не наведено, в чому полягає вплив справи, що розглядається Конституційним Судом України, на розгляд даної адміністративної справи, суд також не вмотивував зв'язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду конституційних подань та предметом спору з урахуванням підстав позовних вимог, не конкретизував, чому з огляду на характер та зміст заявлених вимог неможливо розглянути дану справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.05.2017 (справа №К/800/7018/17) та від 12.04.2016 (справа №К/800/4887/16).

Крім того, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

До правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Кодексу законів про працю України та Закону України «Про очищення влади». Зазначений Закон є чинним та діє на теперішній час.

Згідно із частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України суттєво не вплине на рішення суду у даній справі.

Отже, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі є помилковими.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційних скарг та відповідно у скасуванні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 204, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Міністерства юстиції України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.