Постанова № 67400826, 22.06.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року ЧернігівСправа № 825/592/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування припису та постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області і просить скасувати припис Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-16- 018/0098 від 03.03.2017; скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-16- 018/0192/96 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.03.2017; стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки, викладені у акті перевірки, складеному працівниками Управління Держпраці у Чернігівській області не відповідають дійсності. А саме перевіряючими зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи працівника без належного оформлення трудового договору, однак про наявність зазначеного порушення відомо лише зі слів самого працівника та не підкріплено жодними іншими доказами. ФОП ОСОБА_1 вважає, що перевіряючими не доведено факту того, що саме в нього працювала ОСОБА_5

Позивач вважає хибним висновок про те, що приміщення хлібозаводу перебуває без права суборенди. Позивач наполягає на тому, що ним, як орендарем, та Підприємством споживчої кооперації СП Хлібокомбіната Н-Сіверської райспоживспілки, як орендодавцем, було досягнуто згоди та підписано додаткову угоду № 1 оперативної оренди обєкта нерухомості від 01.03.2016, яка передбачає суборенду згаданих приміщень. Вказане робоче місце громадянки ОСОБА_5, відповідно до договору суборенди № 1 від 01.03.2016 р., здане ним суборендарю ФОП ОСОБА_6, яка у вказаний заявницею період займалась підприємницькою діяльністю у вказаному приміщенні. Враховуючи наведене, позивач вважає, що Управлінням Держпраці у Чернігівській області за відсутності законних підстав було винесено оскаржувані припис та постанову і просить їх скасувати.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, зазначили, що припис та постанова про накладення штрафу є законними та не підлягають скасуванню. Під час проведення перевірки було встановлено, що у позивача працювала ОСОБА_5, з якою не було оформлено трудового договору, що є порушенням законодавства про працю та за що передбачено накладення штрафу. Отже, позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 є необґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що на урядову гарячу лінію надійшло звернення ОСОБА_5, яка повідомила, що вона неофіційно працювала в Новгород-Сіверському хлібокомбінаті (директор ОСОБА_1С.) та її незаконно було звільнено. Зазначене звернення надійшло на розгляд Управлінню Держпраці в Чернігівській області 22.02.2017 за вх. № 25-Є215/16/16-07 (а.с. 167).

Управлінням Держпраці у Чернігівській області на підставі наказу від № 60 від 01.03.2017 та направлення на перевірку від 01.03.2017 № 286 (а.с. 165, 166) у період з 02.03.2017 по 03.03.2017 проведено позапланову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_8 вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме .

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування від 03.03.2017 № 25-16-018/0192 (а.с. 12-24). Суд звертає увагу на те, що позивачем підписано власноручно акт перевірки без зауважень.

Перевірку було проведено головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області ОСОБА_4 та головним спеціалістом сектору звернення громадян та доступу до публічної інформації Управління Держпраці у Чернігівські області ОСОБА_9 у присутності представників робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати, зайнятості населення Новгород-Сіверської міської ради: заступника голови міської ради м. Новгород-Сіверський ОСОБА_10, начальника управління соціального захисту населення м. Новгород-Сіверський ОСОБА_11, головного спеціаліста управління соціального захисту населення м Новгород-Сіверський ОСОБА_12

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_8 використовував найману працю ОСОБА_5 без сплати податків та інших обовязкових платежів та виплачував заробітну плату, та використовував її працю без належної оформлення, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску і загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Працівниками Управління Держпраці у Чернігівській області здійснено 03.03.2017 виїзд за адресою місцезнаходження кіоску хлібобулочних виробів: м. Новгород - Сіверський, вул. Базарна № б/н (біля контор райспоживспілки). З письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що вона працювала 5 років саме в цьому кіоску.

Так як приміщення хлібозаводу перебуває в оренді без права суборенди, а у приміщенні на території хлібзаводу, яке орендує ФОП ОСОБА_8, працюють працівники, виробляють та реалізують хлібобулочну продукцію, перевіряючі дійшли висновку, що всі працівники найняті ФОП ОСОБА_8 для здійснення господарської діяльності.

В акті перевірки зазначено, що виходячи з вищевикладеного, вбачається фактичний допуск працівника ОСОБА_5 до роботи без належного оформлення трудового договору протягом 5 років, виплату заробітної плати без сплати податків та інших обовязкових платежів, яка не могла бути допущена до роботи ФОП ОСОБА_8 без письмового укладення трудового договору з фізичною особою-підприємцем, без видання наказу ФОП ОСОБА_8 про прийняття на роботу та без належного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове держави соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Недотримання наведених вище норм трудового законодавства на протязі 2015-2016 років є порушенням ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

За результатами перевірки головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області ОСОБА_4 було складено припис № 25-16-018/0098 від 03.03.2017 (а.с. 8-10), яким приписано привести трудові відносини з ОСОБА_5 у відповідність ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України до 03.04.2017.

Заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко 1.1. 23 березня 2017 року було винесено постанову № 25-15-018/0192/96 про накладення на ФОП ОСОБА_8 штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі 96000 (девяносто шість тисяч) гривень.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п.п. 6, 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. N 96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що трудові відносини між працівником та фізичною особою підприємцем повинні бути оформлені трудовим договором, або в усній чи письмовій формі та субєкт господарювання повинен винести наказ про прийняття працівника на роботу та повідомити про це центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В разі невиконання зазначених вимог підприємець не має права допустити працівника до роботи. Недотримання цих вимог тягне за собою накладення Державною службою України з питань праці на такого роботодавця штрафу в розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Враховуючи, що під час проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_5 працювала продавцем кіоску хлібобулочних виробів, роботодавцем виступав ФОП ОСОБА_1 Позивачем не було оформлено трудові відносини з ОСОБА_5 та здійснено фактичний допуск її до роботи, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу.

Посилання позивача щодо безпідставності висновку Управління Держпраці в Чернігівській області про те, що договір оренди СП Хлібокомбінату Н-Сіверської райспоживспілки не передбачає суборенди вказаного обєкту, суд вважає необґрунтованими.

До матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 було додано договір оперативної оренди обєкта нерухомості від 01.03.2016 № 1, укладений між Підприємством споживчої кооперації СП Хлібокомбіната Новгород-Сіверської райспоживспілки, як орендодавцем та ФОП ОСОБА_1, як орендарем (а.с. 25-33). Відповідно до умов цього договору в оренду позивач було передано приміщення хлібозаводу та приміщення котельної.

Пунктом 2.3 цього договору передбачається, що власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди, без права суборенди.

Додатковою угодою від 01.03.2016 № 1 (а.с. 34) до договору оперативної оренди обєкта нерухомості визначено, що орендодавець на підставі письмового звернення орендаря дозволяє надання в суборенду приміщення хлібозаводу та котельної строком на 1 рік з 01.03.2016 по 31.12.2016.

Відповідно до договору суборенди № 1 від 01.03.2016 (а.с. 35) ФОП ОСОБА_1 передав у суборенду приміщення хлібокомбінату розміром 1128,3 метрів квадратних ФОП ОСОБА_13.

Новим договором оперативної оренди обєкта нерухомості № 1 від 01.01.2017, укладеного між Підприємством споживчої кооперації СП Хлібокомбіната Новгород-Сіверської райспоживспілки, як орендодавцем та ФОП ОСОБА_1, як орендарем, позивачу передано в оренду приміщення хлібокомбінату площею 1128,3 метрів квадратних та приміщення котельної.

В матеріалах справи містяться дві копії вказаного договору, в примірнику, що наданий ФОП ОСОБА_1 (а.с. 36-44) зазначено, що приміщення хлібокомбінату надано в оренду ФОП ОСОБА_1 з правом суборенди (п. 2.3 Договору). Та відповідно до договору суборенди № 1 від 01.01.2017 (а.с. 45) вказане приміщення передане в суборенду ФОП ОСОБА_13.

Поряд з цим Управлінням Держпраці в Чернігівській області в судове засідання було надано примірник договору оперативної оренди обєкта нерухомості № 1 від 01.01.2017 (а.с. 168-173), який посвідчений печаткою Підприємства споживчої кооперації СП Хлібокомбіната Новгород-Сіверської райспоживспілки, відповідно до п. 2.3 якого власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди, без права суборенди.

Під час судового засідання свідок ОСОБА_14, яка була викликана за клопотанням ФОП ОСОБА_1, пояснила, що вона є директором СП Хлібокомбінату Новгород-Сіверської райспоживспілки та здійснювала підготовку проекту договору оперативної оренди обєкта нерухомості № 1 від 01.01.2017.

Щодо того, що в матеріалах справи містяться два різних за змістом договору оренди хлібокомбінату від 01.01.2017 свідок пояснила, що примірник наданий ФОП ОСОБА_1 до позовної заяви, в якому передбачено право передачі приміщення хлібокомбінату в суборенду, було роздруковано нею з компютера, а інший примірник міг містити виправлення і відрізнятися від оригіналу цього договору, це могла бути помилка.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 6.3 Статуту Спільного підприємства Хлібокомбіната Новгород-Сіверської райспоживспілки підприємство за рішенням Ради Засновників або правління райспоживспілки має право здавати в оренду, надавати за плату в тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо (а.с. 136-147). Зазначене свідчить про те, що приміщення хлібокомбінату може бути передано в оренду та/або суборенду лише з відома райспоживспілки.

В матеріалах справи міститься лист (а.с. 100) Новгород-Сіверської райспоживспілки від 23.05.2017 № 44, відповідно до якого директор хлібокомбінату до райспоживспілки не звертався для надання згоди на укладення договору оренди з правом суборенди між ОСОБА_1 та СП Хлібокомбінат Н-Сіверської райспоживспілки не зверталась.

Крім того, суд зазначає, що і примірник договору, наданий позивачем і примірник договору, наданий відповідачем містять пункт 8.4 (а.с. 42, 172). Відповідно до вимог цього пункту за передачу приміщень, що орендуються в суборенду без письмової згоди орендодавець, орендар (ФОП ОСОБА_1С.) сплачує штраф в розмірі 50 (пятдесяти відсотків) від суми орендованих платежів, передбачених до сплати за цим договором за весь строк оренди.

Таким чином, примірник позивача містить прямо протилежні положення, з одного боку дозволяє орендарю передавати орендовані приміщення в суборенду, а з іншого боку встановлює відповідальність орендаря у вигляді штрафу за передачу хлібокомбінату в суборенду іншим особам без дозволу орендодавця.

Зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що твердження ФОП ОСОБА_1 про наявність у нього права на передачу в суборенду ФОП ОСОБА_13 приміщення хлібокомбінату не відповідають дійсності. Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача щодо того, що висновок Управління Держпраці в Чернігівській області про перебування ОСОБА_5 з ним у трудових відносинах є хибним через те, що хлібокомбінат перебував у суборенді іншої особи, яка і здійснювала господарську діяльність.

Щодо того, що позивач зазначає, що управлінням Держпраці в Чернігівській області не доведено факту перебування ОСОБА_5 в трудових відносинах саме з ним, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_5, яка пояснила, що протягом пяти років пропрацювала продавцем в кіоску хлібобулочних виробів, що знаходиться за адресою м. Новгород-Сіверський, вул.. Базарна, 9 та в лютому 2017 року була звільнена з роботи за рішенням власника. ОСОБА_5 наполягала на тому, що перебувала у трудових відносинах саме з ФОП ОСОБА_1, що трудовий договір з нею ніколи не укладався. Після протиправного звільнення з роботи звернулася на гарячу урядову лінію з проханням провести належну перевірку щодо правомірності звільнення. Свідок зазначила, що не перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 Зазначене викладено ОСОБА_5 в письмових поясненнях (а.с. 174)

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що твердження позивача про передачу хлібокомбінату в суборенду іншій особі, а отже не здійснення ним господарської операції на цьому обєкті і як наслідок невикористання ним найманої праці працівників, а також твердження щодо того, що ОСОБА_5 не перебувала з ним в трудових відносинах є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи і показами свідків.

Під час судового засідання в якості свідків були допитані також заступник міського голови м. Новгород-Сіверський ОСОБА_10, начальник управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської міської ради ОСОБА_11, головний спеціаліст управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської міської ради ОСОБА_12, які підтвердили обставини, що викладені в акті перевірки від 03.03.2017 № 25-16-018/0192 та в приписі № 25-16-018/0098 від 03.03.2017.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 в порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України було фактично допущено до роботи працівника без оформлення трудового договору та видачі наказу по прийняття на роботу, а також без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що підтверджується матеріалами справи та свідченнями свідків. Обставини, на які посилається позивач щодо недоведеності перебування ОСОБА_5 саме з ним у трудових відносинах, а також про перебування хлібокомбінату у суборенді та не здійснення ним фактично господарської дійсності з випікання хлібу було спростовано під час судового засідання. Таким чином, суд вважає підтвердженим факт вчинення позивачем порушення вимог трудового законодавства, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі, визначеному ст.. 256 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що конкурсна комісія Управлінням Держпраці в Чернігівській області, виносячи припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу, діяла в межах, на підставі чинного законодавства та наданих повноважень, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про скасування припису № 25-16- 018/0098 від 03.03.2017 та постанови № 25-16- 018/0192/96 від 23.03.2017 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур