Ухвала суду № 67400183, 22.06.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

22 червня 2017 року № 813/627/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за участю третьої особи Першої Львівської державної нотаріальної кантори про визнання протиправними дій.

Ухвалою судді від 20.02.2017 року відкрито провадження у справі.

09.06.2017 року протокольною ухвалою суду виключено зі статусу третьої особи Першу Львівську державну нотаріальну кантору.

07.06.2017 року представником відповідача було подано до суду клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1, так як позивачем пропущено строк звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивач звернувся з адміністративним позовом до суду в лютому 2017 року та просить відновити порушене право з 1964 року та 1989 року про яке вона могла дізнатися та дізналася 2010-2012 р.р., що виходить за межі строку звернення до адміністративного суду. Таким чином, просить залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач та представники позивача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду та просили відмовити у вказаному клопотанні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала вищенаведене клопотання та просила його задовольнити.

Заслухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову до задоволення не підлягає.

Згідно ч.1 та 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на вищенаведене, судом не враховується клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки із встановлених обставин суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.

Представником відповідача не надано суду належних доказів про те, що позивач про порушенняя своїх прав дізналася 2010-2012 р.р.

Таким чином, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.155, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27 червня 2017 року.