Постанова № 67399783, 13.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 р. Справа № 804/3185/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства Камянської міської ради "Міськводоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2017 року Комунальне виробниче підприємство Камянської міської ради «Міськводоканал» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 22.02.2017 року №0000711203 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 959 265,51 грн. за несвоєчасну сплату рентної плати за спеціальне використання води;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

25.05.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні (а.с. 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розстрочені договором суми рентної плати сплачені у встановлені строки, і відповідач не мав законних підстав для нарахування штрафів. Також позивач зазначає, що розмір штрафу у сумі 959 265,51 грн. є таким, що визначений з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні обставини, викладені у позові підтвердив, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що дії відповідача в повній мірі відповідають нормам діючого законодавства, а тому є правомірними.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2015 року, позивачем було самостійно розраховано розмір податку з рентної плати за звітний період в сумі 1 409 871.07 грн. (а.с. 23-24).

Рішенням Державної фіскальної служби України №64/0/1 від 29.09.2016 року було надано розстрочення сплати податкового боргу під проценти по податку на додану вартість у сумі 3 282 728,00 грн. та по рентній платі за спеціальне використання води у сумі 1 409 871,07 грн. (а.с. 26).

За змістом договору про розстрочення податкового боргу №8 від 11.04.2016 року, укладеного між Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал», предметом договору є розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 4 283 490,69 грн. під проценти строком з 29.03.2016 року по 18.05.2016 року (а.с. 27-29).

Відповідно до змін до договору про розстрочення податкового боргу №8 від 11.04.2016 року предметом договору є розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 4 283 490,69 грн. під проценти строком з 29.03.2016 року по 18.05.2016 року, із наступними строками сплати, зокрема рентної плати за спеціальне використання води: 18.04.2016 у розмірі 352 468,04 грн., 04.05.2016 у розмірі 352 468,03 грн., 18.05.2016 у розмірі 704 935,00 грн. (а.с. 30).

На підтвердження сплати сум податкового боргу відповідно до встановленого графіку, позивачем надано платіжне доручення №3002 від 18.04.2016 на суму 352 468,04 грн. (а.с. 31), платіжне доручення №3099 від 18.05.2016 на суму 352 468,03 грн. (а.с. 32), платіжне доручення №3206 від 18.04.2016 на суму 50 000,00 грн. (а.с. 33), платіжне доручення №3230 від 19.05.2016 на суму 100 000,00 грн. (а.с. 34), платіжне доручення №3337 від 03.06.2016 на суму 15 254,33 грн. (відсотки за розтрочення) (а.с. 35), платіжне доручення №3956 від 19.08.2016 на суму 426 137,11 грн. (а.с. 36).

Відповідно до результатів перевірки, відображених у акті від 09.02.2017 року №124/25/04-03-12-03-10/33855098 «Про результати камеральної перевірки КВП КМР «Міськводоканал» код ЄДРПОУ 33855098 з питання порушення терміну сплати рентної плати за спеціальне використання води», було встановлено порушення вимог, визначених п. 38.1 ст. 38, п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання з рентної плати за спеціальне використання води, а саме, за 4 квартал 2015 року згідно додатку 5 декларації з рентної плати за спеціальне використання води №9273613527 від 19.02.2016 року у сумі 1 409 871,07 грн. (а.с. 11-13).

На підставі вищезазначеного акту було складено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0000711203 та застосовано до позивача штраф в розмірі 20% від грошового зобовязання у сумі 959 265,51 грн. (а.с. 14).

Не погоджуюсь з відповідним податковим повідомлення-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 26.04.2017 року №8943/6/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0000711203 залишено без змін, а скарга без задоволення. Водночас, як вбачається зі змісту рішення, у податковому повідомленні-рішенні було виявлено технічну помилку, а саме, замість суми «двісті пятдесят девять тисяч двісті шістдесят пять гривень 51 копійка», помилково зазначена сума «девятсот пятдесят девять тисяч двісті шістдесят пять гривень 51 копійка» (а.с. 18-20).

Правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0000711203 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, повноваження контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Пунктом 100.7 статті 100 Податкового кодексу України відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Згідно п. 100.8 ст. 100 Податкового кодексу України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

-стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

-стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 63.1 ст. 63 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з матеріалів справи, актом від 09.02.2017 року №124/25/04-03-12-03-10/33855098 «Про результати камеральної перевірки КВП КМР «Міськводоканал» код ЄДРПОУ 33855098 з питання порушення терміну сплати рентної плати за спеціальне використання води», було встановлено порушення вимог, визначених п. 38.1 ст. 38, п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання з рентної плати за спеціальне використання води. Однак, висновки акту були частково спростовані в ході судового розгляду справи, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які підтверджують факт своєчасного виконання позивачем обовязку щодо сплати сум податкового боргу, відповідно до графіку, визначеного договором про розстрочення податкового боргу. Зокрема, позивачем було своєчасно здійснено сплату податкового боргу у визначені строки від 18.04.2016 року, 04.05.2016 року, 18.05.2016 року (на суму 50 000,00 грн.) та допущено порушення термінів сплати за 18.05.2016 року на суму 100 000,00 грн. - сплачено 19.05.2016 року та на суму 426 137,11 грн. сплачено 19.08.2016 року. Зазначений факт не заперечувався і представником позивача під час судового засідання.

Водночас, суд не погоджується з розміром штрафу, призначеного за несвоєчасне здійснення платежу на суму 100 000,00 грн. від 19.05.2016, який визначено у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, виходячи з наступного.

Абзацом 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із змін до договору про розстрочення податкового боргу, позивачу визначено строк до 18.05.2016 року для здійснення платежу, однак податковий борг було сплачено 19.05.2016 року, що підтверджується платіжним дорученням №3230 від 19.05.2016 на суму 100 000,00 грн. Тобто, кількість днів затримки складає 30, і має бути накладено штраф у розмірі 10%, а не 20%, як було визначено податковим органом, і повинен становити 10 000,00 грн.

Крім того, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, відповідачем було нараховано штрафні санкції у розмірі 20% від відсотків за розстрочку у звязку із несвоєчасною сплатою таких відсотків. Суд вважає, що таке нарахування відбулося безпідставно та необґрунтовано, за відсутності законодавчо закріпленого механізму такого нарахування, оскільки правова природа процентів виникає з договірних відносин як плата за надання розстрочки податкового боргу з боку контролюючого органу, а не входить до складу податкового боргу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачем була вчасно здійснена сплати податкового боргу відповідно до графіка, визначеного договором про розстрочення податкового боргу, від 18.04.2016 року на суму 352 468,04 грн., від 04.05.2016 року на суму 352 468,03 грн., від 18.05.2016 року на суму 50 000,00 грн., проте, відповідачем також допущено порушення строків сплати податкового боргу відповідно до графіку від 19.05.2016 року на суму 100 000,00 грн. та від 19.08.2016 року на суму 426 137,11 грн., у звязку з чим були нараховані штрафні санкції, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, розподілені відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального виробничого підприємства Камянської міської ради "Міськводоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 22.02.2017 року №0000711203 про застосування до Комунального виробничого підприємства Камянської міської ради "Міськводоканал" в частині штрафу у розмірі 864038,09 грн., в частині застосування штрафу у розмірі 95227,42 грн. залишити без змін.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Комунального виробничого підприємства Камянської міської ради "Міськводоканал" (код ЄДРПОУ 33855098) в рахунок повернення судового збору 1428,42 гривень.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16 червня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1