Постанова № 67399779, 23.06.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2017 р. Справа № 809/751/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Назарук В.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 53933,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 53933,96 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та не зайняті ними в 2016 році в розмірі 53590,92 грн. та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 343,04 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 53933,96 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік від 01.02.2017, в 2016 році річний фонд оплати праці штатних працівників склав 1179000,00 грн., штатна чисельність працівників відповідача становила 66 осіб, з них жодна особа, якій встановлена інвалідність не працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп". Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для відповідача складає 3 одиниці (особи) (а.с.7).

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій та пені, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2016 рік становила 66 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали в товаристві з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 1179000,00 грн. в рік, середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 17863,64 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік за 3-х непрацевлаштованих інвалідів становить 53590,92 грн., а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій складає 343,04 грн. (а.с.8).

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 даного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда (частина 2 статті 17 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 19 зазначеного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19 Закону).

Згідно із частиною 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України за № 70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Абзац 3 пункту 2 вказаного Порядку, передбачає обовязок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача складав 3 штатні працівники за 2016 рік, які зайняті інвалідами не були.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" з метою працевлаштування інвалідів протягом 2016 року подавало інформацію про наявність робочих місць до Рогатинського районного центру зайнятості, однак останній не направив відповідачу достатньої кількості інвалідів для їх працевлаштування.

Щодо вказаних доводів представника відповідача, то суд звертає увагу на таке. Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку, представник відповідача в жодному із проведених судових засідань - 08.06.2017, 19.06.2017, 23.06.2017, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження фактів звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" протягом 2016 року з інформацією про наявність робочих місць до Рогатинського районного центру зайнятості. При цьому, представник відповідача також не вказав жодних причини, через які наведені докази не можуть бути надані суду.

Таким чином, суд вважає безпідставними вищевказані доводи представника відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, враховуючи, що маючи на обліку 66 штатних працівників середньооблікової чисельності відповідач не забезпечив працевлаштування трьох інвалідів, на підставі статті 20 вказаного Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' за три робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та не зайняті інвалідами, відповідач повинен сплати адміністративногосподарські санкції.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У звязку з невиконанням зазначених вище вимог до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 53590,92 грн. За період несплати до моменту звернення в суд із адміністративним позовом, з 19.04.2017 по 04.05.2017 - за 16 днів, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (53590,92 грн.), нарахував пеню в розмірі 343,04 грн. (а.с.8).

Однак, вказані суми товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" самостійно не визначені в поданому відповідачем звіті форми N 10-П1 від 01.02.2017, добровільно несплачені, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 53933,96 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - представником відповідача не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 53933,96 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспром-Груп" (код 39291979) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 53933 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 96 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 27.06.2017.