Постанова № 67399652, 22.06.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року Житомир справа № 806/363/17

категорія 2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

суддів Липи В.А., Романченка Є.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання неналежною діяльність та зобов'язання розглянути звернення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання неналежною діяльність та зобов'язання розглянути звернення. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08.11.2016 звернувся до комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики із заявою про надання розяснень щодо застосування положень Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівельної діяльності, проте на його звернення розяснень надано не було, а саме звернення було направлено до Державної архітектурно-будівельна інспекція України та Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України. Позивач вважає, що належної відповіді на його звернення надано не було, а тому просить визнати неналежною діяльність та зобов'язання розглянути звернення.

Позивач у судове засідання не прибув, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України просили справу розглянути у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.4 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики із заявою про надання розяснень щодо застосування положень Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівельної діяльності. Зазначене звернення надійшло до комітету 15.11.2016.

31.12.2016 звернення ОСОБА_1 комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики було направлено для розгляду до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.

20.01.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та 23.01.2017 Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_1 було надано відповідь на його звернення.

Вказані обставини не заперечуються позивачем та підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями листів Державної архітектурно-будівельної інспекцієї України від 20.01.2017 №40-702(90-9)/536 та Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.01.2017 №8/17-84-17.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що оскільки він звертався до комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, то саме цим органом і повинна надаватися відповідь на його звернення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За нормами ч.1 ст.3 Закону України "Про звернення громадян" ( надалі Закон) заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до приписів ч.3 ст.7 Закону якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

За нормами ч.1,3 ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Частиною 1 ст.20 Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Аналіз наведених норм свідчить, що у разі надходження до органу звернення відповідь на нього в обов'язковому порядку дається тим органом, який таке звернення отримав.

З огляду на те, що 31.12.2016 звернення ОСОБА_1 комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики було направлено для розгляду до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, то суд дійшов висновку, що відповідачами надано відповідь на звернення позивача від 08.11.2016 у межах їх компетенції та з чітким дотриманням норм Закону України "Про звернення громадян", а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Судді В.А.Липа

ОСОБА_2