Рішення № 67397775, 20.06.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3406/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/83/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 листопада 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, ПАТ «Всеукраїниський ОСОБА_5» (скорочена назва ПАТ «ВіЕйБі Банк») просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» за кредитним договором № 61 від 09.06.2005 року в розмірі 277 886 грн. 33 коп. з яких: 4 310, 92 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 899, 04 доларів США відсотки за користування кредитом; 44 002 грн. 43 коп. пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) звернути стягнення на належну на праві власності іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 трьохкімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її продажу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки трикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим обєктом, загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за набувачем (покупцем); в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати прав власності на предмет іпотеки трикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим обєктом, загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за набувачем (покупцем); отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім'ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.06.2005 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 61 за умовами якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 15 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,50 % річних з кінцевим терміном погашення кредиту до 08.06.2010 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 09.06. 2005 року між Банком і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, предметом якого є трьохкімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить іпотекодавцям на праві власності. ОСОБА_3 належним чином зобовязання за кредитним договором не виконала, а тому, рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 07 червня 2011 року у цивільній справі № 2-1431/2011 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ОСОБА_3 стягнута заборгованість за договором кредиту у розмірі 51 750 грн., з яких: 34 243, 79 грн. - заборгованість за кредитом, 6 894,09 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом,10 612,80 грн. штраф за несвоєчасне погашення кредиту. Однак, після ухвалення рішення відповідач отримані кошти не повернула, відсотки та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору не сплатила.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 17.11.2016 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволений. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» за кредитним договором № 61 від 09.06.2005 року в сумі 277 866,33 грн., з яких: заборгованість за кредитом 4310,92 доларів США, заборгованість за відсотками 4 899,04 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 44 002,43грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки трьохкімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим обєктом, загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить іпотекодавцям ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві власності, шляхом його продажу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_5» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки трьохкімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим обєктом, загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, за набувачем (покупцем); в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати прав власності на предмет іпотеки трьохкімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим обєктом, загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, за набувачем (покупцем); отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім'ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію. Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» судовий збір у сумі 1 378,00 грн. в дольовому порядку в рівних частках, тобто по 689,00 грн. з кожного відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд не врахував тієї обставини, що 17.08.2011 року Зарічним районним судом м.Суми у справі №2-576/11 вже було ухвалене рішення про відмову Банку у зверненні стягнення на предмет іпотеки, оскільки сума заборгованості не відповідає вартості заставного майна, а також тому, що на той час вже було ухвалене рішення цього ж суду про стягнення з неї заборгованості у грошовому еквіваленті. Крім того, зазначає, що до неї судом застосована подвійна відповідальність, оскільки майже одночасно Зарічним районним судом м.Суми ухвалене рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором у рамках справи №591/3092/16, хоча з даного приводу було ухвалене рішення у 2011 році, а також рішення в рамках даної справи № 591/3406/16-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, і обидва позови судом були задоволені. Тобто, виходить, що на користь Банку підлягають до стягнення як грошові кошти, стягнуті за рішенням Зарічного районного суду м.Суми у справі №591/3092/16, так і підлягає реалізації на прилюдних торгах предмет іпотеки, а також підлягають до стягнення грошові кошти за цим же кредитними договором, стягнуті судом у 2011 році. Крім того, суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що на час подання позову сплинув строк позовної давності і того, що кредит надавався не в національній валюті, а у іноземній. А також суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки, взагалі не звернув уваги на ту обставину, що у заставній квартирі зареєстровані двоє малолітніх дітей шести та девяти років і дана квартира є їх єдиним житлом.

Представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити, повідомив, що відповідач ОСОБА_4 оповіщений про час та місце розгляду справи дружиною.

Представник банку провив відхилити скаргу і залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов ПАТ «ВіЕйБі Банк», суд першої інстанції виходив з того, що через неналежне виконання відповідачем свого основного зобовязання за кредитним договором, банк вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Але вирішуючи питання звернення стягнення на предмет іпотеки, місцевим судом невірно була визначена заборгованість ОСОБА_3 перед банком станом на 17.05.2016р. через порушення норм матеріального права, а тому оскаржене рішення не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України і підлягає зміні.

Як вбачається з цивільної справи, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ«ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року № 213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора ОСОБА_7 строком на два роки до 19.03.2018 р. (а.с.22,23).

09.06.2005 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 61, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби в розмірі 15 000 доларів США з кінцевим терміном користування кредитом до 16 год. 00 хв. 08.06.2010 року. За користування кредитом встановлювалась плата в розмірі 15,5% річних (п.1.4 кредитного договору) (а.с.19 - 21).

Додатковою угодою №1 від 14.11.2008 року в кредитному договорі № 61 від 09.06.2005 року пункт 1.1.3 викладено в наступній редакції: « За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17 % річних». У випадках, якщо порядок відображення забезпеченого зобовязання не передбачає іншого, а саме, відсутності необхідності уточнення розміру процентної ставки за забезпеченим зобовязанням, сторони зобовязуються протягом двох робочих днів з дати підписання цієї Угоди забезпечити внесення відповідних змін до договору іпотеки № б/н від 09.06.2005 року у звязку зі збільшенням розміру основного зобовязання (а.с.18).

Додатковим договором від 20.06.2008 року за згодою сторін до кредитного договору №61 від 09.06.2005 року внесені наступні положення: «1.1. За неналежне виконання Позичальником грошових зобовязань з погашення кредитної заборгованості, якщо прострочення виконання таких зобовязань сталося більше ніж на 7 календарних днів від дати, визначеної Графіком як дата сплати чергового платежу, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі, визначеному умовами цього Договору, який розраховується від суми невиконаних зобовязань, а саме неповерненого кредиту та/або несплачених процентів та/або плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав і які не були виконані станом на восьмий календарний день прострочення такого виконання. 1.2. Застосування або незастосування пунктів цього Договору, якими встановлюються порядок нарахування та розміри неустойки (штраф,пеня) підлягає сплаті в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день сплати Позичальником такої неустойки» (а.с.17).

Відповідно до пунктів 3.3.3 та 3.3.4 Кредитного договору позичальник зобов'язувався повертати частини кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, також на вимогу Банку сплачувати можливі штраф та пеню (а.с.20).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищевказаним кредитним договором, 08.16.2005 року між банком та позичальником і майновим поручителем, яким виступив батько позивача ОСОБА_4, був укладений іпотечний договір (а.с.13-16), відповідно до умов якого відповідачами, як власниками, передано в іпотеку банку квартира загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_7.

Згідно пунктів 7.1, 7.3. Іпотечного договору в разі порушення позичальником зобов'язання за кредитним договором чи Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також інших обов'язків іпотекодавця/позичальника, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», або шляхом продажу предмету іпотеки у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 7.4. Іпотечного договору Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.3. цього Договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, натомість відповідач порушила покладені на неї обовязки щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за управління кредитом, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість.

За представленим банком розрахунком заборгованості станом на 17.05.2016 року у гривневому еквіваленті (за курсом НБУ на 17.05.2016 року 25,394671 за один долар США) визначено розмір боргу 277 886,33 грн., з яких: 4 310,92 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 899,04 доларів США відсотки за користування кредитом; 44 002,43 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка), що підтверджується розрахунком (а.с.8,9).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2011 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 51 750,68 грн., що утворилася станом на 21 січня 2011 року, з яких: заборгованість за кредитом 4310,92 доларів США (34 243,79 грн.); заборгованість по відсотках 867,89 доларів США ( 6 894,09 грн.); пеня 10 612,80 грн. (а.с.12).

Банк звертався до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості стягнутої на користь банку за судовим рішення від 07.06.2011р. в сумі 51750грн., але у задоволенні його вимог рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17.08.2011р., залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06.10.2011р., .відмовлено через не співмірність розміру кредитної заборгованості із вартістю іпотечного майна, яка на час розгляду цього позову банку була визначена в сумі 476700 грн.

У червні 2016р. банк знову звертається до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за вказаним кредитним договором, яка утворилась станом на 17.05.2016р. у розмірі заборгованості по процентам за користування кредитом 4031,15 дол. США, що еквівалентно 102369,73 грн., та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 33389,63грн.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від01.11.2016р., яке ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23.01.2017р. залишено без змін і набрало законної сили з 23.01.2017р., позов банка задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_3 на його користь кредитну заборгованість у розмірі 55005,37 грн. та неустойку за несвоєчасне непогашення кредиту в сумі 33389,63грн.

Вирішуючи цей спір, суд за клопотанням представника відповідача застосував строк позовної давності і стягнув заборгованість по процентам за користування кредитом за період з травня 2013р. по травень 2016р. в розмірі 2166,02 долара США, що в перерахунку на гривню за курсом НБУ станом на 17.05.2016р. становила 55002,37грн. Розмір неустойки стягнуто за один рік з червня 2015 по травень 2016р.

04.07.2016. до суду надійшла ще позовна заява, де банк заявив вимогу до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 61 від 09.06.2005 року в розмірі 277 886 грн. 33 коп. з яких: 4 310, 92 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 899, 04 доларів США відсотки за користування кредитом; 44 002 грн. 43 коп. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Задовольняючи позов у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 277866,33грн., поза увагою суду залишились обставини строку дії кредитного договору, яким була визначена сторонами договору процентна ставка за користування у розмірі 17 % річних та розмір неустойки, яку мав право застосовувати банк за неналежне виконання позичальником умов кредитного договору.

Оскільки на час ухвалення оскарженого рішення, рішення місцевого суду від 01.11.2016р. ще не надбало законної сили, тому встановлені цим рішенням обставини не мають преюдиціальне значення для даного спору, колегія суддів визнає наступне.

Як приведено вище п.1.1.2 термін користування кредитом за договором до 08.06.2010р., отже вимоги банку про застосування 17% ставки за користування кредитом після 21.01.2011р. (дати по яку стягнута заборгованість по відсоткам за рішенням суду) не ґрунтуються на законі.

Договірні відносини між сторонами припинилися з моменту настання визначеного договором терміну повернення кредиту, який ОСОБА_3 не було виконано, що свідчить проте, що на час подання позову у липні 2016 року ОСОБА_3 мала перед банком зобовязання щодо повернення суми кредиту у розмірі 4310, 92 долара США, який станом на 17.05.2016 р. (дата визначена у позові) еквівалентна за курсом НБУ (за 100 доларів США - 2539,4671грн.) 109 474,40грн., сплатити проценти за користування кредитом станом на день закінчення договору та проценти за користування кредитом вже за межами дії договору враховуючи право банку на одержання від позичальника процентів від суми позики відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, а саме, на рівні облікової ставки НБУ.

Враховуючи, що судовим рішенням від 07.06.2011р. встановлено розмір заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 21.01.2011 р. в сумі 867, 89 доларів США, то починаючи з 22.01.2011 р. розмір процентів за користування кредитом повинен розраховуватися на рівні облікової ставки НБУ у період по 17.05.2016р. , а саме:

з 22.01.11 по 22.03.2012 7,75%, термін дії 426 днів; з 23.03.2012 по 09.06.2013 7,5% - 444 дня; з 10.06.2013 по 12.08.2013 7% - 64 дня; з 13.08.2013 по 14.04.2014 6,5 % - 245 днів; з 15.04.2014 по 16.07.2014 9,5% - 93 дня; 17.07.2014 по 12.11.2014 12,5% - 119 днів; з 13.11.2014 по 05.02.2015 14% - 85 днів; 06.02.2015 по 03.03.2015 19,5% - 26 днів; з 04.03.2015 по 27.08.2015 30% - 177 днів; з 28.08.2015 по 24.09.2015 27% - 28 днів; з 25.09.2015 по 21.04.2016 22% - 210 днів; 22.04.2016 по 17.05.2016 19%-26 днів.

Отже, за період з 22.01.2011 р. по 17.05.2016 р. розмір суми по процентам від суми позики становить 2864,37 доларів США, а саме: (4310,92 дол. США х7,75%:360х426) + (4310,92х7,5%:360х444) + (4310,92х7%:360х64) + (4310,92х6,5%:360х245) + (4310,92х9,5%:360х93)+(4310,92х12,5%:360х119)+(4310,92х14%:360х85)+ 4310,92х19,5%:360х26) + 4310,92х30%:360х177) + (4310,92х27%:360х28) + (4310,92х22%:360х210) + (4310,92х19%:360х26).

При проведені наведеного розрахунку колегія суддів застосовує річний період в кількості 360 дні відповідно до п.1.22 розділу 111 постанови Правління НБУ від 18.06.2003р. №255 «Про затвердження правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №583/7904 від 11.07.2003 р.

Таким чином, станом на 17.05.2016р. розмір заборгованості по процентам за користування кредитом перед банком становить 3732,26 доларів США (867,89 + 2864,23), що за курсом НБУ на вказану дату еквівалентно 94779,51грн.

Оскільки згідно розрахунку заборгованості представленого банком нарахування суми пені здійснено за рік перед зверненням до суду, т.т. коли сплинув термін дії кредитного договору, а відповідно до приписів ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання повинен бути вчинений у письмовій формі і є нікчемним у разі вчинення із недодержанням письмової форми, вимога банку щодо стягнення на його користь пені у розмірі 44002грн. не ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягає задоволенню.

Отже, розмір кредитної заборгованості за зобовязанням ОСОБА_3 перед банком станом на 17.05.2016р. становить в сумі 4310,92 долара США, що еквівалентно 109474,40грн., та заборгованості по процентам 3732,26 долара США, що еквівалентно 94779,51грн., а разом 204253,91грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу подвійного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості через стягнення з неї суми боргу по кредитному договору за рішеннями суду, оскільки відповідно до положень ст.572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 цього Кодексу передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

За змістом ст.ст. 11,38 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на час укладення іпотечного договору, у разі забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекою нерухомого майна, що належить третій особі (майновому поручителю), майновий поручитель є іпотекодавцем відповідно до іпотечного договору і не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання боржником. У разі порушення боржником основного зобов'язання майновий поручитель відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки, або третьої особи.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Оскільки у пункті 7.3 іпотечного договору передбачено застереження, а саме, право банку, як іпотекодержателя, від свого імені вчиняти продаж предмету іпотеки у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення з ОСОБА_3 шляхом надання банку права від свого імені вчиняти правочин купівлі-продажу предмету іпотеки іншій особі і таким чином забезпечити виконання ОСОБА_3 кредитного зобовязання є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про не застосування судом першої інстанції строків позовної давності, колегія суддів визнає, що відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

На стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційний суд перевіряє його законність та обґрунтованість, враховуючи положення норм матеріального та процесуального закону, якими керував місцевий суд при ухвалення свого рішення.

Матеріали справи не містять доказів заявлення відповідачами або представником ОСОБА_3 про застосування позовної давності, у звязку з чим ці доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.

Наведені норми ст. 38 Закону України «Про іпотеку» містять вимоги про визначення в рішенні суду ціни предмету іпотеки, чого не було зроблено місцевим судом.

Оскільки матеріалами справи доведено, що на даний час існує оцінка предмету іпотеки субєктом оцінювальної діяльності в розмірі 465700 грн., з яким банк погодився, та іншої оцінки банком суду не надано, цей розмір оцінки іпотечного майна слід зазначити як початкову ціну продажу.

Проте, місцевим судом правильно застосовано норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», бо предмет іпотеки не є обєктом використання кредитних коштів, тому в цій частині рішення слід залишити без змін.

За наведених обставин, колегія суддів визнає, що рішення місцевого суду в частині визначення розміру заборгованості та через не зазначення в резолютивній частині рішення початкової ціни предмету іпотеки, оскаржене рішення слід змінити.

Відповідно до частин 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у відшкодування витрат по сплаті судового збору на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» підлягає стягненню 1012,86 грн., тобто по 506,43 грн. з кожного, а з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_3 1215,44 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів:

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 листопада 2016 року змінити, викласти абзац перший, другий, четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», яка станом на 17.05.2016 року становить 204253 (двісті чотири тисячі двісті пятдесят три) грн. 91 коп., з яких: заборгованість за кредитом 4310 (чотири тисячі триста десять) доларів 92 цента США, що еквівалентно 109474 (сто девять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 40 коп., заборгованість за відсотками 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) доларів 26 цента США, що еквівалентно 94779 (девяносто чотири тисячі сімсот сімдесят девять) грн. 15 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру з усіма її приналежностями загальною площею 75,30 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_6, і належить на підставі свідоцтва про право власності на житло на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк» права продажу від свого імені будь-якій особі предмету іпотеки за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності у 2010 році на рівні 476700,00 грн., в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_5» усіх прав продавця, як власника іпотечного майна, необхідних для здійснення правочину купівлі-продажу в якості продавця обєкту нерухомого майна, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у відшкодування витрат по сплаті судового збору на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 1012,86 грн., тобто по 506,43 грн. з кожного, а з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_3 стягнути 1215,44 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: