Ухвала суду № 67394721, 27.06.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4711/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., за участю секретаря судового засідання Бучок М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в :

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться справа № 442/4711/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні 27.06.2017 відповідач ОСОБА_1 заявила суду клопотання про зупинення провадження у справі № 442/4711/16-ц до розгляду справи № 442/7966/16-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі від 27.06.2016 недійсним та повернення майна назад.

Своє клопотання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у разі задоволення позову у повязаній справі позов про її виселення мав би подати ОСОБА_4, а не ОСОБА_2; ухвалою ВССУ від 21.06.2016 у справі № 442/6818/14-ц (6-16471ск16) було зупинено виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2015, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на спірну квартиру; право власності на спірну квартиру виникає не з моменту ухвалення судового рішення, а з моменту її державної реєстрації; крім того, спірний договір купівлі-продажу від 27.06.2016 укладено без врахування того, що там прописані двоє її малолітніх дітей, а ОСОБА_4 не забороняв їй прописувати дітей; а отже за наявності прописаних малолітніх дітей та зупиненого виконання судових рішень, ОСОБА_4 не мав права відчужувати спірну квартиру за договором купівлі-продажу від 27.06.2016.

Представник позивача ОСОБА_5 проти заявленого клопотання заперечував з тих підстав, що справа № 442/7966/16-ц не є повязаною з даною справою, а встановлені обставини можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами; позов у справі № 442/7966/16-ц не містить позовної вимоги про повернення майна продавцю (на підтвердження чого надав копію позовної заяви); ухвалою ВССУ від 22.12.2016 у справі № 442/6818/14-ц (6-16471ск16) було залишено без змін судові рішення у справі № 442/6818/14-ц, якими було визнано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4; ОСОБА_1 прописала своїх двох неповнолітніх дітей у спірній квартирі 30.05.2016 після отримання 23.05.2016 ухвали Апеляційного суду Львівського області від 17.05.2016 № 442/6818/14-ц, відповідно до якої набрало чинності рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2015, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на спірну квартиру; зазначав, що на момент відчуження спірної квартири ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 останнім не було відомо про наявність ухвали ВССУ від 21.06.2016 у справі № 442/6818/14-ц (6-16471ск16), якою було зупинено виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2015; в п. 3.3 договору іпотеки від 23.05.2014, зареєстрованому в реєстрі за № 290, було заборонено ОСОБА_1 без письмової згоди іпотекодержателя вчиняти дії щодо виникнення у третіх осіб будь-яких прав на предмет іпотеки, а отже позивач не мала права прописувати своїх малолітніх дітей.

Представник позивача ОСОБА_6 пояснила суду, що являється дружиною ОСОБА_4, що вона заперечує проти заявленого клопотання, оскільки давала згоду на відчуження спірної квартири, та при відчуженні ними перевірялася наявність заборон та прописаних дітей, яких не було.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно з абз. 3 п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 № 2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем ОСОБА_1 належним чином не доведено обставин, які свідчать саме про неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, оскільки достатніх даних про те, що в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, матеріали клопотання не містять.

Суд дійшов висновку, що давати оцінку іншим доказам, що подані сторонами та стосуються предмету розгляду даної справи, а саме порядку прописування малолітніх дітей, до початку розгляду справи по суті є передчасним. Обставин відчуження спірної квартири не відносяться до предмету розгляду даної справи, що стосується виселення відповідачів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для зупинення провадження в даній справі, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, відсутні, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 201, 210, 293, 294 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити відповідачу ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кучаковський