Ухвала суду № 67391998, 26.06.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/2718/16-ц Провадження № 22-ц/772/1111/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 47Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Копаничук С.Г., Марчук В.С., секретар Агеєва Г.В., за участі: ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника сільської ради ОСОБА_4 та представника держгеокадастру ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кривошиївської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну ділянку в порядку розпаювання та зобовязання вчинити дії, -

встановила:

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила: визнати за гр. ОСОБА_6, 1918 р. н., право власності на земельну ділянку в порядку розпаювання; зобовязати сільську раду села Колибабинці Хмільницького району Вінницької області виділити земельну ділянку в натурі на території даної сільської ради.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач являється спадкоємцем всього майна своєї матері ОСОБА_6.

Мати позивача ОСОБА_6, все своє життя до смерті проживала та була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1. З 1944 по 1974 роки ОСОБА_6 працювала в колгоспі ім. 21 зїзду КПРС.

Незважаючи на те, що мати, з наведених підстав, мала законне право на частку земельної ділянки у вигляді паю, він їй не наділявся.

08.12.2000 року ОСОБА_6 померла так і не скориставшись своїм правом на отримання земельного паю.

Згідно протоколу загальних зборів членів СВАТ «Колибабинське», яке являється правонаступником насінницького радгоспу «Колибабинський», від 20.02.2002 року ОСОБА_6 не було внесено до списку пайовиків, оскільки вона померла в 2000 році, а тому і сертифікат на неї не видавався.

Позивач вважає, що ОСОБА_6 відноситься до категорії осіб, що мають право на пай, проте через порушення керівництвом СВАТ «Колибабинське»Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, своєї частки так і не отримала.

З огляду на наведене, позивач звернулась до суду із позовом.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повній мірі оцінено наявні докази та не в повній мірі досліджено обставини справи, зокрема, не враховано, що надані довідки свідчать про право померлої на отримання частки паю, а СВАТ «Колибабинське», є правонаступником насінницького радгоспу «Колибабинський». Решта мотивів апеляційної скарги аналогічні мотивам позову.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 червня 2017 року провадження у справі в частині вимог до СВАТ «Колибабинське» закрито з підстав припинення юридичної особи та за відсутності правонаступників СВАТ.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 померла 08.12.2000 року в м. Вінниці. Спадкоємицею ОСОБА_6 є донька ОСОБА_2 позивач у справі.

ОСОБА_6, до дня смерті була зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідно до довідки Кривошиївської сільської ради № 106 від 21.03.2012 року).

Довідкою КУ «Хмільницький районний трудовий архів» № 525 від 25.11.2009 року підтверджується, що в книгах обліку трудоднів, обліку і нарахування заробітної плати колгоспу 21 з'їзду КПРС с. Колибабинці за 1944-1974 роки рахується ОСОБА_6, зазначено її трудовий стаж, трудодні, заробітну плату. Вказані відомості зазначені на підставі діловодства ліквідованого сільськогосподарського підприємства, книги нарахування заробітної плати за 1944-1974 роки.

Як вказано у довідці Кривошиївської сільської ради від 16.04.2007 року (а.с.14), СВАТ «Колибабинське» являвся правонаступником насінницького радгоспу «Колибабинський».

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, дійшов до висновку, що позивач не підтвердив членство покійної ОСОБА_6 в радгоспі «Колибабинський», правонаступником якого є СВАТ «Колибабинське», в тому числі в статусі пенсіонера, оскільки довідка про трудодні ОСОБА_6 вказує про період роботи в колгоспі 21-го зїзду КПРС з 1944 по 1974 роки.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з наступних мотивів.

Процес приватизації землі, розпочався після прийняття 13 березня 1992 року Постанови Верховної Ради України № 2200-XII «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі».

На базі колишніх колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств були створені КСП, яким землю передано на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських утворень, пенсіонери, які стали членами новостворених КСП.

Право на земельну частку (пай) згідно з п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель...» мають члени КСП, кооперативу, АТ, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), суд повинен з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.

Сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення КСП й отримання державного акта на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП. До вручення зазначеного акта власником землі була держава, а після передачі його КСП (у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівникам інших сільськогосподарських утворень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 року «Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті, успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Враховуючи зазначені норми права та розяснення Постанови Пленуму ВСУ, колегія суддів дійшла висновку, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Матеріалами справи, а саме довідкою КП «Хмільницький районний трудовий архів», доведено факт роботи ОСОБА_6 в колгоспі 21 Зїзду КПРС с. Колибабинці. Доводиться факт роботи за період з 1944 року по 1974 рік.

Інформація, яка зазначена в цій довідці, взята з діловодства сільгосппідприємства, яке ліквідоване.

Встановлено також, що в 2001 році почалось роздержавлення земель СВАТ «Колибабинське», яке, відповідно до довідки від 16.04.2007 року Кривошиївської сільської ради, є правонаступником насінницького радгоспу «Колибабинський».

Судом не встановлено, що правонаступником колгоспу, в якому працювала ОСОБА_6, внаслідок приватизації землі та створення колективних сільськогосподарських підприємств, став радгосп «Колибабинське» чи СВАТ «Колибабинське».

Також в справі немає будь-яких даних, які б підтверджували членство ОСОБА_6 в згаданих сільськогосподарських підприємствах, що є необхідною умовою при вирішенні даного спору.

Довідка Кривошиївської сільської ради від 16.04.2007 року в частині того, що ОСОБА_6 не було внесено до списку пайовиків, так як вона померла в 2000 році, а тому сертифікат не видавався, судом не береться до уваги, оскільки, сільська рада, відповідно до вимог згаданого Указу Президента не могла приймати участь в роздержавленні земель СВАТ та розпаюванні земель, а тому, твердження сільської ради по якій саме причині ОСОБА_6 не була включена до списків пайовиків - членів СВАТ, є недоречним.

Також, не береться до уваги наявна в матеріалах справи довідка видана СВАТ «Колибабинське» за підписом голови правління про те, що ОСОБА_6 не наділено паєм, оскільки з змісту довідки не вбачається причини не виділення ОСОБА_6 паю.

Довідки, які просив приєднати до матеріалів справи апелянт на спростування мотивів рішення суду першої інстанції, теж не доводять факт членства ОСОБА_6 в згаданих радгоспі чи у СВАТ, а підтверджують лише роботу в колгоспі та склад сімї ОСОБА_6

Крім вищевикладеного, слід відмітити, що відповідачами у даній справі є Кривошиївська сільська рада та Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Провадження у справі частині вимог до СВАТ «Колибабинське» закрито у звязку з ліквідацією підприємства без правонаступництва.

Спір не міг бути вирішений з відповідачами, які залишились, так як відповідно до Указу Президента "Про порядок паювання земель..." сертифікати на земельну частку (пай) видають районні державні адміністрації, які і є належними відповідачами за такими вимогами.

Місцеві державні відділи земельних ресурсів, у тому числі районні, є землевпорядними органами і не наділені повноваженнями щодо видачі державних актів або сертифікатів, а тому пред'являти до них вимоги про це не можна.

Місцева рада може бути відповідачем у справах щодо вирішення земельних спорів за умови, що спірні землі перебувають у віданні цієї ради, зокрема в тих випадках, коли у її віданні перебувають не розпайовані землі, або резервний фонд землі, або землі, що підлягали паюванню, та в інших випадках, коли спірна земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні відповідної ради.

Мотиви ж апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: