Вирок № 67390801, 27.06.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/9190/17 пр. № 1-кп/759/578/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Миколаєнко О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жерева Іванківського р-ну Київської обл., українець, гр-н України, з середньою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

сторони провадження: прокурор Тахтаров О.С., обвинувачений ОСОБА_1, захисник Войцех В.Я.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на початку вересня 2016 року, точний час не встановлено, біля станції метро «Святошин» у м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою на ім'я «ОСОБА_5» на прохання останньої з приводу внесення за грошову винагороду в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей про те, що він нібито придбав суб'єкт господарювання та буде являтися його засновником та керівником. Усвідомлюючи противоправний характер цих дій ОСОБА_1, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

В свою чергу, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав свої анкетні дані, копію паспорту та копію облікової картки платника податків невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я «ОСОБА_5», який на підставі цих документів виготовив: договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ» від 27.09.2016, в текст якого були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 купує та приймає від продавця - ОСОБА_3 частку в статутному капіталі ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 40786348) в розмірі 50%, що складає 500 грн; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ» від 27.09.2016, в текст якого були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 купує та приймає від продавця - ОСОБА_4 частку в статутному капіталі ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 40786348) в розмірі 50%, що складає 500 грн; протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ» від 28.09.2016, в текст якого були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо: розподілу часток у статутному капіталі (частка у статутному капіталі ОСОБА_1 становить 100%, що складає 1 000 грн); призначення на посаду директора ОСОБА_1; мети, предмету та видів діяльності товариства, здійснення діяльності товариства на підставі модельного статуту, який затверджений постановою КМ України від 16.11.2011 № 1182. Після цього ОСОБА_1 підписав вказані документи і, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, в цей же день, в цьому ж місці, з метою подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору видав довіреність від 28.09.2016 року, якою уповноважив третю особу бути представником ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ». За свої дії, які полягали у наданні своїх анкетних даних для внесення в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ВЕНЕРА ЛІЙТ», ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду в розмірі 800 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 1 ст. 205-1 КК України, як умисне внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ВЕНЕРА ЛАЙТ», завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання таких документів для проведення реєстрації вказаної юридичної особи,.

16 червня 2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Тахтаровим О.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, у присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 205-1 КК України, обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин, а саме у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік із застосуванням ст. 75 КК України, тобто із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з одночасним покладенням на нього обов'язків, які сприятимуть його виправленню, та отримана згода обвинуваченого на призначення даного покарання, а також звільнення від його відбування з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений, якого підтримав захисник, в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також звільнення від його відбування, заявив, що здатний виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 1 ст. 205-1 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_1 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 122, 374, 474 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 16 червня 2017 року між прокурором Тахтаровим О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, за якою призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК