Рішення № 67390729, 22.05.2017, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун.№759/12050/16-ц

пр.№2/759/956/17

22 травня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря - Самчик І.М.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» на користь ОСОБА_5 грошову суму у розмірі 30 267,62 грн., стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошову суму у розмірі 100 768,96 грн., витрати по сплаті судового збору стягнути з ОСОБА_6 та Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» на користь ОСОБА_5 пропорційно задоволеним позовним вимогам. Свої вимоги мотивує тим, що 04 квітня 2016 року о 08:05 на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг - вулиці Булаховського та вулиці Осінньої сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_5 ТЗ «VOLKSWAGENT5», д.р.н. НОМЕР_1, що затверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_5 та ТЗ «OPELVIVARO», д.р.н. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_6. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, належному позивачеві ТЗ «VOLKSWAGENT5», д. р.н. НОМЕР_1, завдані значні механічні ушкодження. Обставини згаданої дорожньо-транспортної пригоди були зафіксовані співробітниками Святошинського УП ГУНП у м. Києві та складено протокол про адміністративне правопорушення на керманича ТЗ «OPELVIVARO», д.р.н. НОМЕР_6 - ОСОБА_6. Відповідно до Постанови Святошинського районного суду міста Києва по справі № 759/5711/16-п від 10.05.2016 р. причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало те, що ОСОБА_6 04.04.2016 р. близько 08 год. 05 хв., керуючи ТЗ «OPELVIVARO», д.р.н. НОМЕР_6, рухаючись в місті Києві на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг - вулиці Булаховського та вулиці Осінньої, в порушення вимог п. 16.11 ПДР України, не виконав вимогу дорожнього знаку «2.1.», і не надав перевагу в русі ТЗ «VOLKSWAGENT5», д.р.н. НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Як зазначено в позові, між позивачем та відповідачем ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» правовідносини виникли на підставі норм ЦК України, ЗУ «Про страхування» та спеціального закону, що регулює правовідносини даного роду, а саме - ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що: «протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків». 04.04.2016 р. відповідача ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» було повідомлено про настання страхового випадку, представник ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» оглянув ТЗ «VOLKSWAGENT5», державний номерний знак НОМЕР_1, про що складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу. Разом з тим, представник ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ», як зазначає позивач, запевнив його, що страхове відшкодування буде виплачено вчасно та в повному обсязі відповідно до норм чинного в Україні законодавства. 24.05.2016 року була складена та подана ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» заява про виплату страхового відшкодування, однак у серпні 2016 року ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» здійснив часткову виплату страхового відшкодування, а саме 15.08.2016 року у розмірі 19 732,38 грн. Позивач вважає, що зазначена грошова сума, навіть у загальному розмірі, не ґрунтується на нормах чинного в Україні законодавства, адже вона є значно меншою за реальну вартість відновлювального ремонту, та такою, що вирахувана без належного погодження з позивачем, у зв'язку з чим позивач вважає, що ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» зобов'язаний здійснити на користь позивача доплату грошових коштів у розмірі 30 267,62 грн. Так, відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва відповідача ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Вартість відновлювального ремонту ТЗ «VOLKSWAGENT5», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 148 768,96 грн., а сума страхового відшкодування, яку має сплатити на користь позивача ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» є недостатньо для повного покриття завданих позивачу збитків, тому вважає за можливе та правомірне покласти на ОСОБА_6 обов'язок з відшкодування різниці між страховим відшкодуванням (враховуючи часткову сплату) та оціненою вартістю відновлювального ремонту даного автомобіля у розмірі 98 768,96 грн. Також позивач зазначає, що він звернувся у ФОП ОСОБА_9 для проведення огляду пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGENT5», державний номерний знак НОМЕР_1 та складання Звіту № 292, він зазнав додаткових фінансових витрат у розмірі 2 000,00 грн., таким чином позивач вважає, що правомірно покласти на ОСОБА_6 обов'язок відшкодувати понесені позивачем витрат на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSWAGENT5» у розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 2-6).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. В письмових запереченнях зазначила, що у відповідності до висновку, зробленого за результатами проведеного звіту, матеріальні збитки в результаті пошкодження при ДТП складали 62 737,02 грн, визначена позивачем сума передбачає вартість без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, у акті огляду передбачені пошкодження, не пов'язані з ДТП, позивачем заявлено до відшкодування більша кількість складових транспортного засобу та робіт, яка не була передбачена в акті огляду від 12.04.2016 року, відшкодування вартості за проведення оцінки - не передбачено законом (а.с.166-169).

Представник відповідача ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ», позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. У своїх запереченням подані через канцелярію суду представник зазначив, що позивач намагається за рахунок страховика та відповідача здійснити відновлювальний ремонт, заміну складових пошкодження, яких не зумовлено, та не було наслідком ДТП. Так, в запереченнях зазначено, що 12.04.2016 року позивач надав для огляду пошкоджений транспортний засіб, за результатами огляду якого було складено акт огляду від 12.04.2016 року, який було підписано сторонами. Згідно зі звітом №60454, визначено, що вартість відновлювального ремонту складає 19732, 38 грн. 24.05. 2016 року позивачем було подано заяву про виплату страхового відшкодування в розмірі, який буде повідомлено додатково.01.08.2016 року було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в сумі 19 732, 38 грн. З огляду на викладене, на думку відповідача, з боку позивача були наявні умисні дії, спрямовані на затягування розгляду справи, на думку відповідача, позивач свідомо приховав наявну у нього експертизу і такими діями розраховував, що страховик не вчинить дій для здійснення огляду та визначення розміру страхового відшкодування, що могло б призвести до порушень вказаного закону (а.с. 83-89).

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Розглянувши подані докази, заслухавши представника позивача, представника третьої особи, всебічно і повноз'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст.214 ЦПК України)

Згідно з ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч.1 ст.61 ЦПК України)

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судовим розглядом встановлено, що 04 квітня 2016 року о 08:05 год. на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг - вулиці Булаховського та вулиці Осінньої сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_5 ТЗ «VOLKSWAGENT5», д.р.н. НОМЕР_1 та ТЗ «OPELVIVARO», д.р.н. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_6 (а.с. 97,98). При цьому, в переліку видимих (зовнішніх) пошкодженнях транспортного засобу ТЗ «VOLKSWAGENT5», д.р.н. НОМЕР_1, отриманих внаслідок ДТП було зазначено: пошкодження правого переднього диску, правої передньої двері, правої задньої двері, правого заднього крила, правої передньої арки, центральної стійки (а.с.179).

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2016 р. (справа № 759/5711/16-п) винною особою у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_6, який керував автомобілем НОМЕР_2 (а.с. 32).

Відповідальність заподіювана шкоди згідно полісу № АЕ/6815253 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_6 застрахована у Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» з розміром граничного страхового відшкодування за шкоду, завдану майну - 50 000,00 грн та франшизою - 0, 00 грн (а.с. 33, 90).

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не пізніш як через 90 днів після отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи 24.05.2016 р. ОСОБА_10 подав заяву Голові Правління ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» ОСОБА_7 про виплату страхового відшкодування (а.с. 35).

При цьому, відповідно до матеріалів справи, 23 травня 2016 року було визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen T5, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП яка, склала: 62737,02 грн, про що було складено звіт №292 (а.с.8-14).

09.07.2016 року представник ОСОБА_11- ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_6 із досудовою вимогою про сплату різниці між страховим відшкодуванням та фактичним збитком, завданим внаслідок ДТП (а.с. 48-49).

Відповідно до звіту № 60454 від 14 липня 2016 року про оцінку транспортного засобу Volkswagen T5, державний номер НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий даному автомобілю, в результаті його пошкодження на дату оцінки складає 19732,38 грн. (а.с. 108 -132). При цьому у вказаному звіті зазначено, що пошкодження диска колеса переднього правого, бамперу - переднього, дверей передніх - лівих, лючка паливного баку, боковини-задньої лівої, бамперу - заднього, дверей задніх лівих, порогу - правого, дверей-задніх правих - вказано, як пошкодження, які не пов'язані з ДТП.

Відповідно до наказу № 712-5492/1/1 від 01.08.2016 р. ОСОБА_10 було виплачено виплату страхового відшкодування в розмірі 19 732,38 грн. (а.с. 139), що також підтверджується страховим актом № 712-5492/1 від 01.08.2016 р. (а.с. 140), та платіжним дорученням № 13838 від 15.08.2016 р. на суму 19 732,38 грн. (а.с. 141).

Так, ОСОБА_11 було сплачено 11 375,00 за ремонт автомобіля «Volkswagen T5», державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується Актом виконаних робіт № 719 від 14.12.2016 року та Рахунок-фактурою № 719 від 14.12.2016 року (а.с. 203, 204, 206, 207). В судовому засіданні представником позивача було зазначено, що вказаний ремонт було зроблено терміново і він передбачає часткове виправлення технічного стану автомобіля. Подальший ремонт позивачем не було зроблено у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Згідно із ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У зв'язку з чим, суд е приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності права потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Щодо розміру шкоди, слід зазначити, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, суд враховує положення статті 1192 ЦК .

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Крім того, відповідно до згадуваної Постанови Пленуму ВССУ, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Разом з цим, слід зазначити, що згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Системний аналіз указаних положень законодавства, а також абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статті 1194 ЦК України, пункту 32.7 статті 32 Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти таких висновків. Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. За змістом указаних вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Суд бере до уваги аргументи позивача та враховує, що звіт №292 більш повно відповідає ушкодженням транспортного засобу, вказаним в переліку, який складався після ДТП, оскільки, відповідно до переліку пошкоджень, вказаних в звіті №60454, пошкодження диску переднього правого колеса права задня дверь, вказані як пошкодження, не пов'язані з ДТП на відміну від данних протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас, суд бере до уваги аргументи відповідачів, щодо того, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. З огляду на викладене, суд вважає доведеним розмір матеріального збитку в розмірі - 62737,02 грн.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, приймає заперечення відповідача та вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача вартість матеріального збитку в розмірі - 62737,02 грн, зокрема, Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» на користь ОСОБА_5 суму матеріального збитку в розмірі 30 267, 62 грн (тобто, розмір граничного страхового відшкодування мінус суму виплаченого страхового відшкодування: 50 000,00-19 732,38 = 30 267, 62), завдану майну, а також, решту суми - з ОСОБА_6 12 737, 02 грн (вартість матеріального збитку мінус розмір граничного страхового відшкодування 62737,02 - 50 000,00=12 737, 02 ).

Щодо позовних вимог про відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням оцінки транспортного засобу в розмірі 2000, 00 грн. слід зазначити, що в цій частині приймає заперечення відповідачів, оскільки вказані витрати належними та допустимими доказами не підтверджені (а.с.180). Так, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, зареєстрованим у Мін'юсті 13.01.2005 р. за №40/10320, не передбачено, що підприємці можуть складати прибуткові касові ордери. Окрім того, слід зазначити, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. У даному випадку проведення вказаної оцінки не було обов'язковим відповідно до вимог чинного законодавства, вказана оцінка є доказом розміру матеріальної шкоди, наданим позивачем, відповідно, сплата за його отримання не підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно, з урахуванням об'єму задоволених позовних вимог, з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» на користь позивача підлягають стягненню сплачену суму судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 302, 67 грн, а з ОСОБА_6 на користь позивача слід стягнути суму судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 302, 67 грн.

На підставі викладеного та керуючись 9, 12, 22, 29, 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ: 25201716) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) суму матеріального збитку в розмірі 30 267, 62 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) суму матеріального збитку в розмірі 12 737, 02 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ: 25201716) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) сплачену суму судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 302, 67 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) сплачену суму судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 127, 37 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги з дня його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ю.В.Войтенко