Постанова № 67388392, 20.04.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/332/2017 Справа №642/1755/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Маньковської О.О., суддів Музиченко В.О., Юрєвої А.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, секретаря Чкан Д.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу його підзахисній ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017220510000149 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017220510000149 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 При цьому, вказав, що під час досудового слідства, встановлено ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_3 скоїла умисний корисливий тяжкий злочин, може переховуватися від суду, знищити сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, може незаконно чинити тиск на потерпілого, свідків та перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 раніше судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв низку умисних злочинів, в тому числі, корисливих, а також кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, не працює, не має постійного джерела доходу, може отримувати дохід за рахунок злочинної діяльності, тому, є ґрунтовані підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість вчинених ним злочинів, може сховатися від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, тому, прокурор вважав, що застосування більш мякого запобіжного заходу неможливе.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2, при розвязанні клопотання прокурора, покладалися на розсуд суду.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 та обвинувачена заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш мякий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою. При цьому, захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 зазначив, що 19.01.2017 року ОСОБА_3 прийшла самостійно до поліції та розказала про вчинені нею протиправні дії, їй було предявлено підозру за п.п. 6,12 ч. 2 с. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, допитано в якості підозрюваної. 20.01.2017 року, щодо неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 07.04.2017 року кваліфікацію дій ОСОБА_3 було змінено, їй предявлено остаточну підозру за ч. 3 ст. 185 КК України. Вказав, що добровільно його підзахисна зявилась до поліції, надала пояснення та видала гроші, які їй дав ОСОБА_1, в результаті вчинення злочину, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, визнає свою провину та весь час співпрацювала зі слідством, на час затримання, працювала у ХОБСМЕ, має стійкі соціальні звязки, на її утриманні знаходяться батьки-пенсіонери та малолітня дитина. У обвинуваченої наявний ряд тяжких хвороб та необхідність проведення полосної операції, які заважають їй перебувати в умовах СІЗО, а саме - видаленого жовчного міхура та необхідність видалення фіброміоми. ОСОБА_3 з СІЗО доставлялась до 4-ї міської лікарні, декілька потрапляла до медичної частини СІЗО. Таким чином, вважав, що до ОСОБА_3 можливо і необхідно змінити запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_3, з підстав визначених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2, при розвязанні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_4, покладалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ухвалами від 20.01.2017 р., застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в подальшому, строк запобіжного заходу продовжувався, у звязку із існуванням ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбаченіст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжногозаходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачений можепереховуватись від суду, знищити, сховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обстановки кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не має стійких соціальних звязків, не працює, має не зняту і не погашену судимість, у встановленому законом порядку, тому, суд вважає,щоінші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченогопід час розгляду кримінального провадження іприходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КПК України Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи, що ОСОБА_3 має фактичне місце проживання та реєстрації, стійкі соціальні звязки в м. Харкові, на її утриманні знаходяться батьки похилого віку, малолітній син, має ряд захворювань, раніше не судима, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, в ході досудового слідства дії ОСОБА_3 з п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 263 КК України були перекваліфіковні на ч. 3 ст. 185 КК України, що належить до категорії тяжких злочинів. Таким чином, суд дійшов висновку, що ризики, передбаченіст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, однак, суд вважає,за необхідне змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці, оскільки більш мякий запобіжний захід забезпечать належну поведінку обвинуваченої під час розгляду кримінального, покласти обовязки, передбачені положеннями ст. 194 КПК України.

Вимогами ч. 6 ст. 194 КПК України, передбачено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 29 Конституції Українист.ст. 177, 178, 183, 181,194,197, 199, 201, 314- 316,376, 392КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_4

Змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з тримання під вартою на запобіжний захід домашній арешт, звільнивши її негайно з-під варти в залі суду.

Зобовязати ОСОБА_3:

Прибувати до Комінтернівського районного суду м. Харкова за першою вимогою.

Не залишати місце постійного проживання в період доби з 21.00 до 06.00- а саме, за адресою - АДРЕСА_1 без дозволу суду.

В задоволенні клопотання прокурора в іншій частині - відмовити.

Ухвалу передати для виконання до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області.

Працівники органів поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинувачену обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5

Строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з моменту її проголошення до 18.06.2017року, відносно ОСОБА_3 до 20.06.2017року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя- О . О . Маньковська

Судді - В.О. Музиченко

ОСОБА_6