Постанова № 67387309, 26.06.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4041/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач вказує, що у липні 2014 року у звязку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області вона була вимушена разом із родиною переміститися з м. Луганська до м. Сєвєродонецька Луганської області, де вона та члени її родини були зареєстровані Управлінням праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька як особи, що перемістилися з тимчасово окупованої території або районів проведення АТО. Також їй була надана адресна допомога на покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Допомогу вона отримувала з листопада 2014 року по квітень 2016 року. У травні 2016 року позивач, як уповноважений представник сім'ї, звернулась із заявою на призначення допомоги на наступний 6-ти місячний період. Проте, відповідач повідомив, що надалі виплати їй були припинені, оскільки позивач має у власності 1/2 частки житлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 30 кв.м. У вересні 2016 року відповідач усно повідомив позивача про те, що відповідно до розяснень Міністерства соціальної політики України, якщо сім'я перемістилась в межах області, має у своєму володінні житлове приміщення на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, права на нарахування допомоги сім'я не має. Не погодившись з таким поясненням, у листопаді 2016 року позивач звернулась до УПтаСЗН м. Сєвєродонецька з письмовою заявою про надання їй допомоги. УПтаСЗН м. Сєвєродонецька повідомило позивача про причину відмови у призначенні виплат щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін керуючись пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач вважає відмову УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради у призначенні їй щомісячної адресної допомоги на шестимісячний строк та наступний шестимісячний строк протиправною, та такою, що порушує її права і законні інтереси. У вказаному позові позивач просить про наступне:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька щодо відмови їй у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно заяви від квітня 2016 року;

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька щодо відмови їй у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно заяви від 11 жовтня 2016 року;

- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька щодо відмови у призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за заявою від квітня 2016 року;

- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька щодо відмови у призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за заявою від 11 жовтня 2016 року;

- зобовязати Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька призначити, нарахувати та виплатити їй щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня подачі заяви: за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року;

- зобовязати Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька призначити, нарахувати та виплатити їй щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви від 11 жовтня 2016 року на наступний 6 місячний термін з дня подачі заяви;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви.

Представник відповідача надала письмові заперечення проти позову в яких вказала, що у задоволенні позову слід відмовити, адже позивач має у власності житлове приміщення в м. Сєвєродонецьку, тобто на підконтрольній українській владі території.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та повідомила, що жодних розпоряджень про відмову у призначенні або призупення їй відповідних виплат вона не отримувала. Про порушення своїх прав остаточно дізналася лише в грудні 2016 року після отримання відповідного листа від відповідача, до цього їй лише усно повідомляли про те, що їй треба почекати вирішення її питання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, які викладені у письмових запереченнях проти позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

У звязку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_3 та їх діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були вимушені переміститися з м. Луганська до м. Сєвєродонецька Луганської області, де вони були зареєстровані Управлінням праці та соціального захисту населення як особи, що перемістилася з тимчасово окупованої території або районів проведення АТО. Також, позивач неодноразово зверталася із заявами про призначення та продовження виплат адресної допомоги на покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Допомогу вона отримувала з 29 жовтня 2014 року 01 червня 2016 року.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами по справі та підтверджують письмовими доказами, які були надані представником відповідача на виконання ухвали суду.

25.04.2016 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з черговою заявою про продовження виплати адресної допомоги на покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 05.05.2016 року позивачу та членам її сімї було призначено відповідну допомогу на період з 25.04.2016 року по 24.10.2016 року.

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 16.06.2016 року позивачу було призупинено виплату допомоги у звязку із наявністю житлових приміщень. В розпорядженні також вказано, що допомога виплачена по 01.06.2016 року.

Також, 11.10.2016 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з черговою заявою про продовження виплати адресної допомоги на покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 26.10.2016 року було вирішено вважати неможливим проведення розрахунку виплат позивачу до отримання розяснень Департаменту соцзахисту населення Луганської облдержадміністрації.

Згідно із повідомленням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 20.12.2016 № 10562/08 позивачу було відмовлено у призначенні вищевказаної допомоги у звязку із тим, що призначення їй щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг неможливе на підставі п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505.

З копії договору дарування квартири від 21 травня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_7А та ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступні правові норми.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 із змінами та доповненнями (далі Порядок № 505) визначено процедуру та підстави надання вказаної щомісячної адресної допомоги.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085.

Абзацами 1, 5 пункту 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сімю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сімї (далі - уповноважений представник сімї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 884 гривні на одну особу (члена сімї). Загальна сума допомоги на сімю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сімї та не може перевищувати 2400 гривень.

Згідно пункту 6 Порядку № 505 (в редакції, яка була чинною на період виникнення та існування спірних правовідносин), грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сімї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, а також у разі коли будь-хто з членів сімї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, для отримання особою щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до 03.06.2017 року необхідно було дотримання таких умов:

- особа повинна постійно проживати на території України;

- особа повинна бути переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або бути такою, що була змушена покинути своє постійне місце проживання в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і переміститися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;

- особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;

- уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому до заяви повинна бути додана копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних;

- особа не повинна бути власником або мати членів сімї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», прийнятого на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" до вказаного переліку населених пунктів належить місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), на території якого знаходиться квартира позивача, частина якої належить їй на праві власності.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» від 20.03.2003 р. № 638-IV, передбачено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/а від 7.10.2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень). Із цього вбачається, що всі населенні пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що квартира позивача розташована у м. Сєвєродонецьку Луганської області, тобто на території проведення антитерористичної операції, підстави для відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги згідно пункту 6 Порядку № 505 у відповідача станом на час виникнення та існування спірних правовідносин були відсутні.

З метою утвердження єдності системи судів загальної юрисдикції, яка забезпечується, в тому числі, єдністю судової практики (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), суд вважає за необхідне вказати, що аналогічна судова практика щодо вирішення подібних спірних правовідносин міститься в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року по справі № 428/1344/17.

Правильність вищевказаного висновку суду також підтверджується тим, що зміни до пункту 6 Порядку № 505 в частині відсутності підстав для призначення грошової допомоги у разі наявності у власності особи житлового приміщення/частини житлового приміщення, що розташоване в населеному пункті, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження, були внесені лише 03 червня 2017 року.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що суть та підстави позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради є обґрунтованими за період з 01 червня 2016 року, адже згідно із розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 16.06.2016 року позивачу була виплачена відповідна допомога по 01.06.2016 року.

Вирішуючи питання про зміст позовних вимог, які необхідно задовольнити, суд враховує, що позивач в судовому засіданні підтвердила, що вона просить скасувати розпорядження відповідача від 16.06.2016 року та від 26.10.2016 року, про існування яких вона дізналася лише в судовому засіданні.

Суд також враховує, що згідно із ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, для повного захисту прав позивача її вимоги слід задовольнити в наступній редакції:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01 червня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, а також за період з 11 жовтня 2016 року на наступний 6 місячний строк;

- скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 16.06.2016 року щодо призупинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_1;

- скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 26.10.2016 року щодо неможливості проведення розрахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_1;

зобовязати Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01 червня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, а також за період з 11 жовтня 2016 року на наступний 6 місячний строк.

При цьому суд враховує, що грошова допомога згідно із п. 2, 3 вищенаведеного Порядку надається не більше ніж на 6 місяців, після чого уповноважений представник сімї має повторно звернутися за продовженням виплати допомоги. Тобто, зобовязання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу відповідну допомогу з 11 жовтня 2016 року на наступний 6 місячний строк не призведе до порушення пункту 6 Порядку № 505 в редакції постанови КМУ № 370 від 31 травня 2017 року.

Стосовно дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із п. 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сімї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сімї.

Тобто, про порушення свого права на отримання грошової допомоги позивач повинна була дізнатися після отримання відповідного повідомлення від уповноваженого органу, проте жодних доказів отримання позивачем такого повідомлення до суду надано не було. Вперше письмову відповідь на адресу позивача відповідачем було надано лише 20.12.2016 року, до цього жодних рішень або розпоряджень про припинення виплати допомоги позивачу в порядку п. 12 Порядку № 505 відповідачем не приймалося, про що додатково свідчать тексти розпоряджень від 16.06.2016 року та від 26.10.2016 року, в яких вказано про неможливість розрахунку та «призупинення» виплат позивачу.

Більш того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що доказів надіслання або вручення позивачу розпоряджень про припинення, призупинення, неможливість розрахунку відповідних виплат немає. Остаточне рішення про невиплату позивачу допомоги було прийнято відповідачем лише після отримання розяснень від Мінсоцполітики, які були надані в грудні 2016 року.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено не було.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі згідно із статтею 94 КАС України суд враховує, що позов задоволено частково, а саме відмовлено у задоволенні незначної частини позовних вимог (позивач просила зобовязати відповідача призначити їй відповідну допомогу з квітня 2016 року, проте ці вимоги задоволені за період з 01 червня 2016 року). Отже, наявні підстави для присудження на користь позивача понесених нею судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 600 грн. 00 коп., що на думку суду відповідатиме принципам пропорційності та справедливості розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01 червня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, а також за період з 11 жовтня 2016 року на наступний 6 місячний строк.

Скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 16.06.2016 року щодо призупинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_1.

Скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 26.10.2016 року щодо неможливості проведення розрахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_1.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення м. Сєвєродонецька призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01 червня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, а також за період з 11 жовтня 2016 року на наступний 6 місячний строк.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, код 24179564, суму судових витрат в розмірі 600 (шістсот) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 27 червня 2017 року.

Суддя Д.Б. Баронін