Ухвала суду № 67386408, 21.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10106/16-ц Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 22-ц/780/2816/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 28 21.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Гуля В.В., Приходька К.П .,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року про відмову у закритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА:

у грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності.

07 березня 2017 року представник відповідача ОСОБА_4 подав клопотання про закриття провадження в даній цивільній справі, зважаючи на те, що позовна заява містить вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, а тому суд повинен був відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили дану ухвалу суду скасувати та постановити нову про закриття провадження у справі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання апелянта про закриття провадження, не вірно застосував правові висновки, викладені Верховним Судом України у постанові від 14 червня 2016 року, та які при вирішенні даної справи не можуть прийматися судом до уваги при вирішенні спору.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правиламиЦПК.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 2 ст. 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень з мотивів відсутності правових підстав для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно з посиланням, зокрема, на порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Крім того, позивач також у позовній заяві вказував на порушення умов договору з боку ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і виходив з того, що у даній справі спірні правовідносини повязані із невиконанням умов цивільно-правової угоди і мають вирішуватись судом за правилами ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскільки даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК, тому суд першої інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Посилання в апеляційній скарзі на не вірне застосування правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 14 червня 2016 року є необґрунтованими, тому що у даному висновку чітко вказано, що у випадку, коли спірні правовідносини повязані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, нічим не підтверджуються та не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: