Постанова № 67383792, 21.06.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.06.2017 Єдиний унікальний номер 205/648/17

№ 205/648/17

2а/205/74/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючої судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Сахончик Я.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02 лютого 2017 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо скасування з 01.07.2015 року 50-відсоткової пільги, наданої позивачу з 21.03.2011 року з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; зобовязати відповідача поновити з 01.01.2017 року право на отримання ним та членами його сім'ї 50-відсоткової пільги з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї; зобовязати відповідача надати до газо-, водо-, тепло- та електропостачальним підприємствам інформацію щодо його права на отримання 50-відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями з 01.01.2017 року і довічно.

У своїй заяві від 21.06.2017 року позивач просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у клопотанні від 21.06.2017 року просила суд розглядати справу без їх участі, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, звільнений через хворобу, з 29.09.2011 року отримує пенсію (а.с. 11, 12).

Згідно довідки № 264, виданої Головним Управлінням МВС України в Дніпропетровській області Управління фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку 21.03.2011 року, позивач і члени його сім'ї мають право на 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива відповідно до Закону України «Про міліцію», довідка видана довічно (а.с. 12).

Позивач отримував зазначену пільгу до 01 липня 2015 року.

Листом від 06.01.2017 року № Б-1/2 Управління праці та соціального захисту населення Новокодацької районної у м. Дніпрі ради повідомило позивача про те, що із набранням чинності Законом України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», у зв'язку із чим відшкодування зазначених пільг припинено з 07.11.2015 року. Відповідач зазначив, що позивач не має пільг на житлово-комунальні послуги та запропонував йому звернутись за призначенням житлової субсидії (а.с. 10).

Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надавалась 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року в статті 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 04 червня 2015 року прийнято постанову № 389, яка набрала чинності 01 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Згідно пункту 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію».

Таким чином, у період з часу призначення позивачу пільги та до 01.07.2015 року чинним законодавством встановлювалось право певного кола осіб відповідно до Закону України «Про міліцію» на отримання 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Механізм реалізації вказаного права підзаконними нормативно-правовими актами не встановлювався. З набранням чинності Законом України № 76-VIII внесено зміни до Закону України «Про міліцію», за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом і колом осіб не звужено. Між тим, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме: якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Кабінетом Міністрів України на виконання зазначеної норми закону затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім'ї пільговика.

Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.

З 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Згідно абзаців 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали пільги, а саме: 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Стосовно посилань позивача на те, що довідку № 264 від 21.03.2011 року видано довічно, суд зауважує, що довічний термін дії довідки не абсолютизує права позивача на отримання зазначених у ній пільг.

З цього приводу, судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію», а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 55, 95, 64, 124, 152 Конституції України, Законом України «Про міліцію», Законом України «Про національну поліцію», ст. ст. 2, 6-14, 17, 21, 69-71, 74, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Ленінський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В. Басова