Ухвала суду № 67381374, 23.06.2017, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/675/17

Провадження № 2-з/350/7/2017

УХВАЛА

23 червня 2017 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

при секретарі Видойник І.П.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рожнятівського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Петранківської сільської ради Рожнятівського району, ОСОБА_3 про скасування рішень.

23 червня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала заяву в якій просить з метою забезпечення позову заборонити Петранківській сільській раді Рожнятівського району надавати ОСОБА_3 дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею близько 0,12 га в урочищі «Вище контори», та заборони ОСОБА_3 проводити приватизацію земельної ділянки площею близько 0,12 га в урочищі «Вище контори», оскільки невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви покликається на те, що з 1995 року позивач ОСОБА_2 із сімєю обробляє земельну ділянку площею 0,18 га в урочищі «Вище контори» в с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області. Однак у 2016 році позивачу стало відомо, що рішенням сесії Петранківської сільської ради від 17.03.1995 року вказана земельна ділянка була передана в користування відповідачу ОСОБА_3, а пізніше тобто 29.03.2016 року останній надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Незважаючи на наявність судового спору сільська рада продовжує вчиняти дії направлені на приватизацію спірної земельної ділянки, виносить додаткові рішення, відмовляє у наданні будь-яких рішень чи дозволів позивачу, не скликає жодні земельні комісії для вирішення спору, тобто однозначно сприяє ОСОБА_3 у проведенні приватизації земельної ділянки, що призведе в подальшому до нових судових спорів та оспорювання інших документів, рішень, дій, тощо. Вважає, що термінове невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також до порушення прав інших осіб.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України заявник повинен зазначити причини у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів заяви, відповідачу ОСОБА_3 рішенням від 29.03.2016 року вже надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а тому вимога про заборону Петрінківській сільській раді надавати ОСОБА_3 дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,12 га в урочищі «Вище контори» є необгрунтованою та такою що не підлягає до задоволення.

Крім цього, суд вважає, що не підлягає і задоволенню вимога про заборону ОСОБА_3 проводити будь-які дії, спрямовані на приватизацію вищевказаної земельної ділянки, оскільки жодних доказів недобросовісності дій з боку відповідача ОСОБА_3 представником позивача не надано.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним відмовити представнику позивача в задоволенні заяви про забезпечення даного позову.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 151-153, 168, 209 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Максимів І.В.