Ухвала суду № 67374094, 20.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р.Справа № 820/586/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання - Медяник А.О.

представника позивача - Курячий О.П.

представника відповідача - Золотаринець В.М.

спеціаліста - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 по справі № 820/586/17

за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

до Чернігівської митниці ДФС

про скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (далі - позивач, ПП "АЗЧ Постач") до Чернігівської митниці ДФС (далі - відповідач).

Скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000011/2 від 30.01.2017 та №102000010/2017/000010/2 від 27.01.2017 Чернігівської митниці ДФС.

Скасовано Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00018 та №102110001/2017/00017 Чернігівської митниці ДФС.

Стягнуто з Чернігівської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ПП "АЗЧ Постач" у розмірі 6400,00 грн.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що подані позивачем до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не давали можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України) здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Cудом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що між ПП "АЗЧ Постач" (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD (постачальник) був укладений контракт від 02.09.2016 №AB2916, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Згідно ст. 3 Контракту №AB2916 від 02.09.2016, поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту №AB2916 від 02.09.2016 та за митним оформленням (випуском) якої ПП "Національні традиції" звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами №BTCN2016672 від 12.12.2016, №BTCN2016681 від 19.12.2016, відповідно до яких товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Відповідно до ст. 2 Контракту №AB2916 від 02.09.2016, загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах на відповідні партії товару та пакувальних листах до них, партії товару, які підлягали поставці складаються з товару у асортименті, загальною вартістю 22730,96 доларів США та 32028,72 доларів США.

Товар, визначений інвойсами, було передано перевізнику, що підтверджується коносаментами, зі змісту яких вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту №AB2916 від 02.09.2016 прибуде у місце призначення контейнерами, які вказано в інвойсах.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковими накладними, які визначають, що на виконання Контракту №AB2916 від 02.09.2016 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 22730,96 доларів США та 32028,72 доларів США.

До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом №AB2916 від 02.09.2016, прибув у січні 2017 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано перевізником для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Чернігівською митницею ДФС були складені рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000011/2 від 30.01.2017, №102000010/2017/000010/2 від 27.01.2017 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00018, №102110001/2017/00017, в яких відповідач зазначив що у митному оформленні (випуску) товарів відмолено з причин порушення вимог чинного законодавства, а саме:

- звіти про оцінку майна №05-07/01/09 від 26.01.2017, №05-07/01/10 від 27.01.2017 року подані в неповному обсязі, що не дає можливість перевірити ціноутворення;

- калькуляція собівартості на товари №BTCN2016672/01 від 26.12.2016 року, №BTCN2016681/01 від 03.01.2017 надана не виробником товару, а постачальником та вбачається невідповідність періоду виробництва товару та його поставки;

- прайс - листи №К712 від 07.12.2016, №120681 від 12.12.2016 не містять нформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція та наданий постачальником товару Changxing Baite Import And Export Co.,LTD, не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів, регулюються положеннями МК України, а також положеннями Податкового кодексу України (ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

В силу приписів ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення <…>.

Відповідно до статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно із вимогами ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було визначено митну вартість ввезеного товару з використанням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності до положень ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як вбачається з письмових доказів у справі, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №AB2916 від 02.09.2016 декларантом було подано: Контракт №AB2916 від 02.09.2016, інвойси; відвантажувальні специфікації, міжнародні товарно-транспортні накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; прас-листи, листи від ПП "АЗЧ Постач", листи від CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD, які містяться в матеріалах справи.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 Митного кодексу України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4, п.п.1, 2 ч.5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем було надано пакет усіх документів за умовами зовнішньоекономічного контракту з питань, документальне висвітлення яких є обов'язковим в силу ч.1 ст.53 МК України.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD.

Оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням, яким ПП "АЗЧ Постач" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, страхування вантажу не здійснювалося.

Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, на думку суду, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Чернігівська митниця ДФС не врахувала вказані вище норми законодавства та винесла вищезазначені рішення про коригування митної вартості.

Згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Письмовими доказами у справі підтверджено, що у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вказується, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів є порушення вимог ч. 6 ст. 54 МК України, в зв'язку з заявленням декларантом неповних відомостей про митну вартість товару.

Проте, колегія суддів зазначає, що ч. 6 ст. 54 МК України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

З огляду на зазначене, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Чернігівською Митницею ДФС не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

З приводу доводів відповідача про те, що звіт про оцінку майна не містить інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, колегія суддів також зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-ІІІ від 12.07.2001, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

В даному випадку, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача стосовно того, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, з огляду на наступне.

Як випливає зі звичаїв ділового обороту та етикету, прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єкта господарювання.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що прайс-лист було направлено ПП "АЗЧ Постач", інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність ПП "АЗЧ Постач", а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, зауваження з цього приводу Чернігівської митниці ДФС є недоречними.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, загальна частина звіту про оцінку майна повинна містити виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка, в тому числі і припущення щодо того, що оцінка майна може здійснюватися шляхом візуального та натурального огляду, однак проведення такого огляду не є обов'язковим, тому у даному випадку такий огляд не здійснювався, в зв'язку з чим звіт про оцінку майна і не містить фото результатів такого огляду.

Колегія суддів зазначає, що за змістом вищевказаних звітів про оцінку майна ринкова вартість товару визначена на умовах поставки CFR Одеса.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Чернігівської митниці ДФС про те, що калькуляція собівартості на товари №BTCN2016672/01 від 26.12.2016, №BTCN2016681/01 від 03.01.2017 надана не виробником товару, а постачальником та вбачається невідповідність періоду виробництва товару та його поставки, суд зазначає наступне.

Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництва товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов'язані з ним особи.

Калькуляція собівартості (попередня, кошторисна, планова) - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.

Планова калькуляція собівартості продукції використовується для здійснення планової калькуляції ціни. Під час планового калькулювання ціни до виробничої собівартості також додаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, плановий прибуток, податки (податок на додану вартість).

Таким чином, у планових калькуляціях собівартості продукції та ціни повинні знайти своє відображення вартість сировини, матеріалів, товарів, які в подальшому використовуються у виробництві.

Однак, калькуляція витрат на виготовлення товару може бути замінена на калькуляцію ціни товару, в якій у відсотковому відношенні зазначаються витрати на сировину, комунальні платежі, заробітну плату тощо.

У разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару так і від постачальника.

Інші зауваження, викладені Чернігівською митницею ДФС у рішеннях про коригування митної вартості товарів, також не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Враховуючи вказані обставини, у Чернігівської митниці ДФС відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів.

З огляду на те, що декларантом до митного органу подано всі необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, які не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, колегія суддів приходить до висновку про протиправність прийнятих Чернігівською митницею ДФС рішень про коригування митної вартості товарів №№102000010/2017/000011/2 від 30.01.2017 та №102000010/2017/000010/2 від 27.01.2017 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00018 та №102110001/2017/00017.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року по справі № 820/586/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.І. СіренкоПовний текст ухвали виготовлений 26.06.2017