Постанова № 67373113, 26.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 червня 2017 року 13:10 № 826/5754/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Арніка-2" про стягнення санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (далі - позивач), до Приватного підприємства "Арніка-2", (далі - відповідач), про:

- стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарської санкції у розмірі 26970,59 грн.;

- стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 129,48 грн.

Ухвалою суду від 16 травня 2017 року, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача через канцелярію до суду подано письмове клопотання, в якому повідомлено, що відповідач заборгованість визнає та сплатив її у повному обсязі 15.06.2017 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма №10-ПІ річна поштова), середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2018 році становила 17 осіб. Відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особа з інвалідністю.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону №875-XII).

Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач наполягає на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 26970,59 грн., а також пені в сумі 129,48 грн. за порушення строків сплати санкцій, всього на загальну суму 27100,07 грн. на підтвердження чого надано суду відповідний розрахунок суми заборгованості.

Разом з тим, представником відповідача через канцелярію до суду подано письмове клопотання, в якому повідомлено, що відповідач заборгованість визнає та 15.06.2017 року сплатив її у повному обсязі, а саме, у розмірі 27100,07 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення від 15 червня 2017 року №305 з відповідними відмітками банку про проведення платежу.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, звертаючи увагу на те, що станом на час розгляду даної справи спірна заборгованість відповідачем сплачена добровільно, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарської санкції у розмірі 26970,59 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 129,48 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Арніка-2" про стягнення санкції та пені є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко