Постанова № 67373014, 21.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2017 року № 826/17665/16

Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О. Кузьменка В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1доФонду державного майна України, Екзаменаційної комісії - Фонду державного майна Українипровизнання протиправним та скасування рішення та наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2016 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в статусі відповідача 2 Екзаменаційну комісію - Фонду державного майна України, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

24.05.2017 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зазначене збільшення позовних вимог прийнято судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд питання щодо його професійної оціночної діяльності, не відібрано пояснень, внаслідок чого позбавлено права на доведення правомірності своїх дій. Також позивач посилався на те, що рішення про позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва було прийнято за відсутності на те передбачених чинним законодавством підстав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили, відповідачем 1 через канцелярію суду подано письмові заперечення на адміністративний позов. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що класифікація звітів позивача за результатами рецензування членами Екзаменаційної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як таких, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але можуть використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків, та вважається грубим порушеннями нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності враховуючи те, що доопрацювання такого звіту про оцінку майна є неможливим, оскільки за результатами виконаної оцінки були прийняті управлінські рішення, та неодноразовим руби порушенням, оскільки на рецензію було передано 12 звітів про оцінку майна. Також відповідач 1 посилався на те, що позивача не було повідомлено про розгляд питання щодо його професійної оціночної діяльності, оскільки його місцезнаходженням є тимчасово окупована територія, а за телефонами наявними у відповідача 1 з позивача не було зв'язку.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 є особою, яка здійснює професійну оціночну діяльність на підставі кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката від 31.08.1998 №1204., виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту і Українським товариством оцінювачів, та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 19.06.2004 №1227, виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним інститутом бізнесу, які підтверджують його кваліфікацію за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

Відповідно до свідоцтва Фонду державного майна України від 30.12.2004 №2015 ОСОБА_1 був зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів як оцінювач, який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за напрямами 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.7., 2.1., 2.2.

29.09.2016 відбулось засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, на якому розглядалось питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 при складанні звітів про оцінку майна №135/15/01, №135/15/02, №135/15/03, №135/15/04, №135/15/05, №135/15/06, №135/15/07, №135/15/08, №135/15/09, №135/15/10, №135/15/11, №135/15/12, за результатами якого було прийнято рішення позбавити (анулювати) ОСОБА_1 спеціалізації 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката №1204 від 31.08.1998 р., виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту.

Відповідно до протоколу №89 засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 29.09.2016 рішення про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 спеціалізації 1.1. з кваліфікаційного документа оцінювача було прийнято на підставі результатів рецензування його звітів, проведеного рецензентом, який працює у штаті Фонду державного майна України, та рецензентами, що є членами Екзаменаційної комісії.

Відповідно до рецензій, складених працівником Фонду державного майна України ОСОБА_4, звіти про оцінку, виконані ОСОБА_1 , були класифіковані за ознакою абзацу 5 пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійними і не можуть бути використані.

Згідно рецензій, складених членами Екзаменаційної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звіти про оцінку, виконані ОСОБА_1, були класифіковані за ознакою абзацу 4 пункту 67 №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але можуть використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

25.10.2016 на підставі рішення Екзаменаційної комісії Фондом державного майна України було видано наказ №1914, яким було анульовано спеціалізацію 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача ОСОБА_1 - сертифіката від 31.08.1998 №1204, виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, та виключено інформацію з Державного реєстру.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України оформленого протоколом від 29.09.2016 № 89щодо позбавлення його спеціалізації 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача ОСОБА_1 - сертифіката від 31.08.1998 №1204, виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, та виключено інформацію з Державного реєстру та наказом від 25.10.2016 № 1914 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» роз'яснив, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 4 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Частиною першою статті 6 вказаного Законом встановлено, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 29 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі мають право, зокрема, бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної комісії під час розгляду питання щодо позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Положенням про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженим затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 № 1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2002 за № 925/7213 у двотижневий строк до дати проведення чергового засідання секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист на адресу оцінювача, звернення щодо професійної оціночної діяльності якого розглядається, з вимогою надати письмові пояснення з порушеного питання, а також прибути на засідання.

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що його не було повідомлено про розгляд питання щодо його професійної оціночної діяльності, про дату та місце засідання Екзаменаційної комісії рішення якої оформлено протоколом від 29.09.2016 № 89, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості довести до відома комісії свої доводи та міркування, а також обґрунтувати відповідність складених звітів вимогам законодавства.

Відповідач 1 в наданих суду письмових запереченнях зазначив про те, що відповідно до даних Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності адресою місцезнаходження позивача є м. Донецьк, вул. Артема, 27, тобто тимчасово окупована територія України, пересилання поштової кореспонденції на яку відповідно до листа Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 04.08.2016 № 50-06/820 не здійснюється, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості направити позивачу листа відповідно до положень до пункту 5 розділу IV Положенням про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженим затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 № 1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2002 за № 925/7213. Також відповідач 1 посилався на те, що за телефонами вказаними в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а саме, (062) 3451440 та (062)3810623 не було зв'язку.

Вказані посилання відповідача на неможливість запрошення оцінювача на засідання Екзаменаційної комісії, у зв'язку із адресою реєстрації останнього на тимчасово окупованій території, суд вважає необґрунтованими, оскільки проживання на тимчасово неконтрольованій території України не може звужувати обсяг існуючих прав громадян України та, окрім цього, дана обставина не виключала можливості повідомлення особи про засідання комісії будь-якими альтернативними шляхами, як-то: за телефоном або електронною поштою, інформація про які була наявна у відповідачів. Проте, відповідачами не було надано суду жодних доказів повідомлення позивача у будь-який із можливих способів.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено порушення пункту 5 розділу IV Положенням про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженим затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 № 1997 та позбавлено позивача наданого йому права бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної комісії під час розгляду питання щодо позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва та надати відповідні пояснення та докази на свій захист.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з'ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу IV Положенням про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженим затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 № 1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2002 за № 925/7213 підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача визначені абзацом другим статті 16 Закону. Грубими порушеннями нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності оцінювачем вважаються:

- складання звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність;

- складання звіту про оцінку (акта оцінки майна), який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті (акті), після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є неможливим, оскільки за результатами виконаної оцінки були прийняті управлінські рішення;

- складання звіту про оцінку майна, який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний;

- складання в процесі консультаційної діяльності документа, який за змістом підсумкового висновку містить інформацію про величину вартості майна, без складання звіту про оцінку майна відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна;

складання оцінювачем документа з оцінки майна у формі висновку про вартість об'єкта оцінки без складання звіту про оцінку майна;

- невнесення оцінювачем інформації зі звіту про оцінку майна, складеного для цілей визначення оціночної вартості у випадках, передбачених Податковим кодексом України, до єдиної бази даних звітів про оцінку майна, яка ведеться відповідно до вимог законодавства;

- складання рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) оцінювачем, який не мав правових підстав проводити рецензування таких звітів (актів) відповідно до статті 13 Закону;

- складання рецензії оцінювачем з порушенням вимог законодавства, національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна (актів оцінки майна);

- складання рецензії на звіт про оцінку майна, в якій міститься загальний висновок щодо відповідності звіту про оцінку майна абзацу другому або третьому пункту 67 Національного стандарту N 1, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу четвертому або п'ятому пункту 67 Національного стандарту N 1;

- складання рецензії на звіт про оцінку майна, в якій міститься загальний висновок щодо звіту про оцінку майна відповідно до абзацу четвертого або п'ятого пункту 67 Національного стандарту N 1, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу другому або третьому пункту 67 Національного стандарту N 1;

- невиконання рішення Екзаменаційної комісії оцінювачем, питання щодо професійної діяльності якого розглядалося на засіданні Екзаменаційної комісії.

Відповідно до Витягу з протоколу № 89 засідання Екзаменаційної комісії від 29.09.2016 питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 на засіданні Екзаменаційної комісії не розглядалось.

В наданих суду запереченням відповідачем не заперечується факт того, що відносно позивача факту допущення ним грубого порушення нормативно-правових актів з оцінки майна Екзаменаційною комісією до 29.09.2016 не встановлювалось.

В оскаржуваних рішенні та наказі відповідачі не зазначають з яких підстав ними був зроблений висновок про неодноразове грубе порушення позивачем нормативно-правових актів з оцінки майна, беручи до уваги те, що питання щодо професійної оціночної діяльності позивача розглядалось Екзаменаційною комісією вперш.

В наданих суду запереченнях відповідач 1 посилається на факт прийняття оскаржуваного рішення за результатами розгляду рецензування 12 -ти звітів про оцінку майна позивача, як на обставину, яка зумовлює наявність неодноразового грубого порушення нормативно-правових актів з оцінки майна.

З наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що 12 звітів позивача про незалежну оцінку майна щодо яких було проведено рецензування складені щодо майна - окремих будівель, яке обліковувалось на підприємстві, що ліквідується ТОВ "Восход".

Враховуючи те, що всі 12 звітів позивача про незалежну оцінку майна щодо яких було проведено рецензування складені щодо одного підприємства, що ліквідується та факт здійснення їх одночасного рецензування та розгляду на засіданні Екзаменаційної комісії, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку такої кваліфікуючої обставини, як "неодноразовість".

Оскільки "неодноразовість" є визначальною кваліфікуючою обставиною для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва у зв'язку з встановленням факту грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів, надання судом оцінки звітам позивача про незалежну оцінку майна виходить за межі позовних вимог, оскільки не впливає на правомірність прийняття відповідачами оскаржуваних рішень.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що відповідно до положень частини другої статті 16 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» обов'язковою умовою для виникнення обставин, які є підставами для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва у зв'язку з встановленням факту грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна є неодноразовість вчинення відповідного порушення, суд дійшов висновку про те. що у відповідача 2 були відсутні правові підстави для позбавлення (анулювання) позивачу спеціалізації 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката від 31.08.1998 №1204 виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту з посиланням на допущення позивачем неодноразового грубого порушення нормативно-правових актів з оцінки майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 29.09.2016 №89 в частині щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 спеціалізації 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката від 31.08.1998 №1204, виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 25.10.2016 №1914, яким було анульовано спеціалізацію 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача ОСОБА_1 - сертифіката №1204 від 31.08.1998 р., виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, та виключено інформацію з Державного реєстру.

4.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1191,20 грн. тисяча сто дев'яносто одна грн. 20 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко