Постанова № 67372654, 21.06.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року Чернігів Справа № 825/836/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Непочатих В.О.,

суддів Кашпур О.В., Соломко І.І.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю представника позивача Громова Р.С., представника відповідачів Труби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАНС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними дії Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 (реєстраційний номер 9088664926), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС» (код ЄДРПОУ 31337146);

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача, а саме: № 3 від 17.04.2017, № 4 від 18.04.2017;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні, складені позивачем, а саме № 3 від 17.04.2017, № 4 від 18.04.2017 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 10.05.2017;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, подану позивачем;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, подану позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» засобами телекомунікаційного зв'язку і вважати її прийнятою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 19.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між товариством та Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області було укладено договір про визнання електронних документів, який був розірваний податковим органом в односторонньому порядку. Вважає, що підстави, визначені пунктом 4 розділу 6 договору, для його розірвання відсутні, оскільки позивач не змінював місця реєстрації, а такі дії відповідача є протиправними та перешкоджають виконанню обов'язків платника податків щодо реєстрації податкових накладних і декларацій з податку на додану вартість.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що договір про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 було відхилено, оскільки позивачем 10.05.2017 надіслано на реєстрацію 2 податкові накладні за квітень 2017 року, відповідно до яких здійснюється реалізація насіння соняшнику, а в ході проведеного аналізу наявної у базах даних ДФС інформації встановлено, що формування податкового кредиту позивачем відбулось за рахунок придбання у квітні устілок та краплинного шлангу, а податкові накладні, виписані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС», які підтверджують придбання вказаного товару або продукції (послуг), необхідної для його вирощування, взагалі відсутні в ЄРПН. Вказує, що в діях товариства вбачається ознаки здійснення операцій без настання реальних наслідків, створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, а тому для підтвердження правомірності реєстрації спірних податкових накладних позивачу направлено лист про надання пояснень та підтверджуючих документів щодо здійснення господарської операції.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАНС» (код ЄДРПОУ 31337146) зареєстроване в якості юридичної особи 27.02.2001 та з 12.03.2001 перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.05.2017 (а.с. 9-11).

Між позивачем та Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області було укладено договір про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 (реєстраційний номер 9088664926), пунктом 1 розділу 1 якого визначено, що предметом цього договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 13-14).

Вказаний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів (пункти 1 та 3 розділу 6 договору).

Обставини розірвання цього договору були предметом дослідження по справі № 825/1144/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, постановою від 20.07.2016 у якій, зокрема, дію договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 №010620161 було поновлено.

10.05.2017 позивачем на підставі зазначеного договору направлено в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.04.2017 № 3 та від 18.04.2017 № 4 до Державної фіскальної служби України, проте їх не було зареєстровано у зв'язку з порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів, що підтверджується квитанціями № 1 (а.с. 18, 19).

Також, 19.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, однак згідно квитанції № 1 документ не прийнято з тих самих підстав, а саме: можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів (а.с. 21-25).

Крім того, судом встановлено, що Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області було внесено до бази даних інформацію про відхилення договору від 01.06.2016 № 010620161, що підтверджується скріншотом з бази даних податкової інспекції.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзаців 2, 5, 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

У відповідності до вимог пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації /зупинення реєстрації/ відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Отже, визначений пунктом 12 Порядку № 1246 перелік вимог для прийняття та реєстрації податкових накладних є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

Відповідачем не надано належних у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів наявності визначених Порядком підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 17.04.2017 № 3, від 18.04.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із квитанцій вбачається, що податкові накладні доставлені до Державної фіскальної служби України 10.05.2017 об 09:50:47 та об 09:51:45, підставою неприйняття для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено «можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів».

Згідно частини першої статті 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем-1 договір від 01.06.2016 № 010620161 виник у сфері оподаткування з приводу реалізації органом податкової служби своїх владних повноважень, тобто є адміністративним договором. Водночас, адміністративний договір заснований на загальних нормах зобов'язального права, що врегульовані Цивільним кодексом України.

Приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зокрема, визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

В свою чергу, у пункті 4 розділу 6 договору від 01.06.2016 № 010620161 передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться, серед іншого, такі відомості щодо юридичної особи як її місцезнаходження.

Частиною першою статті 10 Закону передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частини друга та третя статті 10 Закону).

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження або відсутності платника за місцем реєстрації - місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.05.2017, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» визначено: 15513, Чернігівська область, Чернігівський район, село Мохнатин, вул. Перемоги, 19, тобто за адресою, вказаною позивачем у вищезазначеному договорі.

З огляду на викладене, зміни щодо місцезнаходження Tовариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились, а отже, місцезнаходження позивача не змінювалось.

Таким чином, відповідачем-1 не доведено факту зміни місця реєстрації позивача, а тому в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження наявність обставин, визначених пунктом 4 розділу 6 договору від 01.06.2016 № 010620161, для одностороннього розірвання договору, у зв'язку з чим позовна вимога про визнання протиправними дій Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 (реєстраційний номер 9088664926), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС», підлягає задоволенню.

Отже, зазначені відповідачем-2 підстави неприйняття податкових накладних, а саме: можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів, є безпідставними та неправомірними, оскільки ці обставини не визначені Порядком № 1246 та/або договором від 01.06.2016 № 010620161, як підстави для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» від 17.04.2017 № 3, від 18.04.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення вказаної вимоги судом, підлягають також задоволенню і вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні від 17.04.2017 № 3, від 18.04.2017 № 4, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС», і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 10.05.2017.

Також, пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, не виконання відповідачем-2 умов договору від 01.06.2016 № 010620161 призвело до невиконання позивачем своїх обов'язків, а отже, суд приходить до висновку, що дії податкового органу щодо відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС» є такими, що порушують норми діючого законодавства, а отже суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, поданої позивачем; зобов'язання Державної фіскальної служби України прийняти декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, подану позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» і вважати її прийнятою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 19.05.2017 підлягають також задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області та Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1600,00 грн. та 6400,00 грн. відповідно.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 (реєстраційний номер 9088664926), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС».

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС» від 17.04.2017 № 3, від 18.04.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 17.04.2017 № 3, від 18.04.2017 № 4, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС», і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 10.05.2017.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС».

Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС» засобами телекомунікаційного зв'язку через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» і вважати її прийнятою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 19.05.2017.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАНС» (код ЄДРПОУ 31337146) судові витрати в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413) та в розмірі 6400,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.О. Непочатих

Суддя О.В. Кашпур

Суддя І.І. Соломко