Постанова № 67372466, 22.06.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р. № 820/2074/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання -Ільницької І.Л.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 31.03.2017 про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з 01.04.2017, яке викладене в повідомленні вихідний №2097/10/20-23-13-02-14 від 31.03.2017; зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити реєстрацію платника єдиного податку Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.05.2017 ним отримано повідомлення з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про існування у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного податку на суму 2396 грн більш ніж два квартали, у зв'язку із чим йому анульовано реєстрацію платника єдиного внеску з 01.04.2017. Висновки контролюючого органу про порушення податкового законодавства не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки позивач сплатив єдиний податок своєчасно і в повному обсязі. А тому, вважає, що прийняте відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2396 грн протягом двох послідових кварталів, до нього застосовано вимоги статей 298, 299 Податкового кодексу України та прийнято рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Із матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_1 19.09.2007 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В01 №061788, перебуває на податковому обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Згідно з свідоцтва платника єдиного податку серії Б №031952, позивач з 01.01.2012 поперебуває на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5% від доходу.

Окрім цього ОСОБА_1 знаходиться на обліку в органах ДФС як самозайнята особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку № 4840 від 14.04.2005 та є платником з податку на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що листом вихідний №2097/10/20-23-13-02-14 від 31.03.2017 Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області повідомила Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про наявність заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 2396,30 грн, у зв'язку із чим йому анульовано в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку з 01.04.2017.

Не погодившись з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України.

Положеннями п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 300.1. ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вказаного Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст.297 вказаного Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Як вбачається з норм Податкового кодексу України, однією з підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт існування податкового боргу у такого платника податку.

Згідно з п. 299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 вказаного Кодексу.

Так, абзацом 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених вказаним Кодексом.

Положеннями п. 299.11 ст.299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу викладених норм вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Суд встановив, що жодної перевірки позивача контролюючий орган не проводив, акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, не складалося.

Аналогічного висновку стосовно необхідності проведення перевірки та необхідності складання акту перевірки перед прийняттям відповідного рішення дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16 лютого 2017 року в справі К/800/36639/16.

Таким чином, спірне рішення прийняте не в порядок, не в спосіб та в супереч вимогам спеціального законодавства, доказів протилежного сторони суду не надали.

Також, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку стало відображення податкового боргу у картці особового рахунку позивача станом на 31.07.2016.

Судом встановлено, що позивач своєчасно та у повному обсязі, сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій від 21.04.2015, від 06.07.2015, від 09.10.2015, 18.01.2016, від 05.04.2016, від 08.07.2016, від 05.10.2016, від 19.01.2017, від 12.04.2017 та знаходячись на єдиному податку, як фізична особа - підприємець не є платником податку з доходів фізичних осіб.

При цьому, суд зазначає, що надана до суду картка особового рахунку позивача по єдиному податку не містить інформації про наявність податкового боргу з зазначеного податку протягом двох послідовних кварталів, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Також позивачем задекларовано отриманий дохід не повязаний з підприємницькою діяльністю, шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік сума податку 2355 грн, за 2016 рік сума податку 3123 грн. Квитанціями від 05.04.2016 та 12.04.2017 сплачено податок у сумі 2355 грн та 3123 грн відповідно.

Отже, суд приходить до висновку, що у позивача протягом двох послідовних кварталів відсутній податковий борг за результатами підприємницької діяльності, яка підлягає оподаткуванню за єдиним податком.

Таким чином, відповідач при прийнятті оскарженого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, не врахував фактичних обставин у спорі, а тому рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з 01.04.2017, яке оформлено листом вихідний №2097/10/20-23-13-02-14 від 31.03.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, з метою повного захисту порушених прав позивача суд приходить до висновку про необхідність зобов'яння Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити реєстрацію платника єдиного податку Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - задовольнити.

Скасувати рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з 01.04.2017, яке оформлено листом вихідний №2097/10/20-23-13-02-14 від 31.03.2017.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити реєстрацію платника єдиного податку Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (62480, Харківська область, Харківський район, с.Хролі, вул. Лермонтова, 2/6-а, код НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 2324 (дві тисячі триста двадцять чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (61046, м. Харків, пров. Академіка Підгорного, 3, код ЄДРПОУ 39859695).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 червня 2017 року.

Суддя Д.А.Волошин