Постанова № 67372131, 20.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1386/16

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання Олійник О.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача 1 - ОСОБА_3,

представника відповідача 2 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними, скасування наказу №582-аг від 11.10.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення з військової служби у запас, визнання протиправним та скасування наказу №517-ос від 19.10.2016 «По особовому складу» в частині виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що проходив військову службу за контрактом з 02.11.2005 в Південному регіональному управлінні Державній прикордонній служби, Белгород - Дністровський прикордонний загін на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії. З 20.09.2014 по 19.10.2016 перебував на державному кордоні України у Луганській області. На підставі наказу від 11 жовтня 2016 № 582- аг начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України 19 жовтня 2016 року йому було оголошено наказ ОСОБА_1 прикордонного загону № 517-ос від 19.10.2016, про виключення із списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення, як звільненого з військової служби за п. «в» ч.8. ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ( у зв'язку з позбавленням воєнного звання в дисциплінарному порядку ), без права носіння військової форми.

Зазначив, що з наказом № 582- аг від 11 жовтня 2016 він не ознайомлений, на прохання надати копію наказу йому було відмовлено. Просив звернути увагу суду на те, що 11 жовтня 2016 року він знаходився на лікарняному, а також з травня 2016 року по дату звільнення. Лише з 20.07.2016 по 04.09.2016 він перебував у черговій відпустці, тобто ніяких порушень військової дисципліни в цей час скоїти не міг. Керівництвом військової частини нібито було проведене службове розслідування, знов таки на період перебування позивача на лікарняному, з результатами якого його не ознайомлено і по теперішній час.

Вважає що Наказ начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України № 582- аг від 11 жовтня 2016, а також Наказ Начальника ОСОБА_1 прикордонного загону №517-ос, від 19 жовтня 2016 про звільнення його з військової служби є необгрунтовані та безпідставні, видані з порушенням законодавства, та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України позовні вимоги не визнав. В поданих письмових запереченнях на позов (а.с.144-150) зазначив, що згідно з наказом начальника ОСОБА_1 прикордонного загону від 01.08.2016 року № 806-аг «Про призначення службового розслідування», ОСОБА_1 прикордонним загоном проведено службове розслідування, за результатами якого було складено висновок, що був затверджений 30.09.2016 року.

Службовим розслідуванням було встановлено наявність в діях прапорщика ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, що полягав у тому що останній, перебуваючи на військовій службі за контрактом в ОСОБА_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді начальнику протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Лисичанськ», запропонував колезі військовослужбовцю відділу прикордонної служби «Золоте» здійснити пропуск за винагороду осіб без відповідних документів з території України на тимчасово окуповану територію. За результатами службового розслідування, в звязку з виявленими порушеннями вимог нормативно-правових актів з боку Позивача начальник ОСОБА_1 прикордонного загону видав наказ від 30.09.2016 року № 1013-аг, керуючись ст. 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та направив клопотання на начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби від 01.10.2016 № 32/9060 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прапорщика ОСОБА_5, оскільки не мав самостійних повноважень на застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення Позивача зі служби.

Наказом начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України № 582-аг від 11 жовтня 2016 року до Позивача відповідно до пункту «ж» статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України було застосовано дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби в запас».

Крім того зазначив, що Позивача рішенням військово-лікарської комісії від 31.10.2016, після проведеного медичного огляду, визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, отже поновити його на службі не можливо і через незадовільний стан здоровя. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позовні вимоги не визнав. В поданих письмових запереченнях на позов (а.с.84-95) зазначив, що звільнення позивача є правомірним, проведеним без порушення вимог чинного законодавства України, яке регламентує порядок проходження військової служби. З наказом начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України № 582-аг від 11 жовтня 2016 року, Позивача було ознайомлено. Даний наказ у присутності посадових осіб ОСОБА_1 прикордонного загону було доведено до Позивача. ОСОБА_7 відмовився від підпису про ознайомлення, про що було складено довідку фіксації відмови від підпису про ознайомлення. Крім того, 09.11.2016 року листом № 14/10246 Позивачу відповідно до його звернення, було направлено повторно для ознайомлення копію наказу начальника ОСОБА_6 регіонального управління від 11.10.2016 № 582-аг.

Підставою для видання наказу начальника ОСОБА_1 прикордонного загону № 517-ос від 19 жовтня 2016 року передував наказ начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби № 582-аг від 11 жовтня 2016 року.

Відповідно до наказу начальника ОСОБА_1 прикордонного загону від 01.08.2016 року № 806-аг «Про призначення службового розслідування» та від 30.08.2016 року № 899-аг «Про продовження терміну службового розслідування» проведено службове розслідування по факту можливого звернення військовослужбовця обпк «Лисичанськ» прапорщика ОСОБА_5 до військовослужбовця впс «Золоте» старшого прапорщика ОСОБА_8 з пропозицією здійснення ним протиправної діяльності. Службовим розслідуванням було встановлено наявність в діях прапорщика ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, що полягав у тому що останній, перебуваючи на військовій службі за контрактом в ОСОБА_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді начальника протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно- бойової прикордонної комендатури «Лисичанськ», запропонував колезі військовослужбовцю відділу прикордонної служби «Золоте» здійснити пропуск за винагороду осіб без відповідних документів з території України на тимчасово окуповану територію. За результатами проведеного службового розслідування було встановленно факт порушення Позивачем вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, а саме: статті 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка визначає, що кожен військовослужбовець свято і непорушно додержуватися Конституції України законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 39, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 2.1., 2.3., 5.2., 12.1., 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого наказом. Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05 липня 2011 року № 330/151/809/434/146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2011 року за № 922/19660.

18.10.2016 року з Позивачем було проведено бесіду та за результатами складено аркуш бесіди. В зв'язку з відмовою Позивача ставити особистий підпис про доведення, було складено довідку про відмову від підпису про ознайомлення з висновком службового розслідування.

18.10.2016 року Позивачу було доведено наказ від 30.09.2016 року № 1013- аг про результати службового розслідування. В зв'язку з відмовою Позивача ставити особистий підпис про доведення, було складено довідку відмови від підпису про ознайомлення з даним наказом.

Таким чином, наказ начальника ОСОБА_1 прикордонного загону ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України № 517-ос від 19.10.2016 в частині виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_5, інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Лисичанськ» виданий в порядку, що передбачений Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_5 проходив військову службу за контрактом з 02.11.2005 в Південному регіональному управлінні Державної прикордонної служби, Белгород - Дністровський прикордонний загін на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії. З 20.09.2014 по 19.10.2016 проходив службу на державному кордоні України у Луганській області ( а.с.11-16).

Наказом начальника ОСОБА_6 регіонального управління від 01.08.2016 № 806-аг «Про призначення службового розслідування» та від 30.08.2016 № 899-аг «Про продовження терміну службового розслідування» проведено службове розслідування по факту можливого звернення військовослужбовця обпк «Лисичанськ» прапорщика ОСОБА_5 до військовослужбовця впс «Золоте» старшого прапорщика ОСОБА_8 з пропозицією здійснення ним протиправної діяльності. ( а.с.139, 140).

За результатами проведеного службового розслідування було встановлено факт порушення Позивачем вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, а саме: статті 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка визначає, що кожен військовослужбовець свято і непорушно додержуватися Конституції України законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 39, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 2.1., 2.3., 5.2., 12.1., 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого наказом. Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05 липня 2011 року № 330/151/809/434/146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2011 року за № 922/19660, та складено висновок, що був затверджений 30.09.2016 ( а.с.99-108).

З висновку службового розслідування від 30.09.2016 вбачається, що підставою для проведення службового розслідування є надходження рапорту від інспектора прикордонної служби 2 категорії дозиметриста відділу прикордонної служби «Золоте» старшого прапорщика ОСОБА_8 на імя начальника прикордонного загону № Р-82 від 30.07.2016. В рапорті зазначено, шо з 08.00 год. 28.07.2017 по 08.00 год. 30.07.2016 ОСОБА_8 виконував обовязки старшого прикордонного наряду КрП «Шахта Родіна». 29.07.2016 приблизно о 13.30 год. з підконтрольної Україні території до прикордонного наряду «ВШ» підійшла невідома особа та запропонувала здійснити пропуск через лінію зіткнення осіб, без відповідних на те документів, з території України на тимчасово окуповану територію, за певну грошову винагороду. Під час подальшої бесіди було зясовано, що даний громадянин є військовослужбовцем ДПСУ, а саме начальником протитанкової групи відділення вогневої підтримки обпк «Лисичанськ» прапорщиком ОСОБА_5 На вказану пропозицію старший прапорщик ОСОБА_8 відповів відмовою та доповів по команді (а.с. 122).

За висновком службового розслідування було встановлено, що Позивач перебуваючи на військовій службі за контрактом в ОСОБА_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді начальнику протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Лисичанськ», запропонував колезі військовослужбовцю відділу прикордонної служби «Золоте» здійснити пропуск за винагороду осіб без відповідних документів з території України на тимчасово окуповану територію.

Цей факт також підтверджено поясненнями інспекторів ІІ-ї категорії «Дозиметрист»- прикордонної служби ВПС «Золоте» ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, поясненнями начальника відділу прикордонної служби «Золоте»ОСОБА_12 від 18.08.2016, заступника коменданта обпк «Лисичанськ» ОСОБА_13 від 18.08.2016; , ін. документами, перелік яких є на арк.108, копією книги прикордонної служби, витягом з штатно-посадової книги (с.109-122).

Позивач відмовився від надання пояснень щодо обставин справи в ході службового розслідування з посиланням на вимоги ст. 63 Конституції України, що відображено в його заяві від 10.09.2016 (а.с.113).

Таким чином, а ні протягом службового розслідування, а ні в суді ні позивач, ні його представник пояснень щодо виявленого правопорушення не надавали, доказів, що спростовують наявність цих правопорушень та хибність зазначеного висновку службового розслідування не надавали. Отже Позивач не виконав свого обовязку, передбаченого ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, що стосується доведення обставин, на які він посилаються в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Судом також не встановлено обставин, які б спростовували висновки службового розслідування стосовно наявності вини Позивача в скоєнні вказаного правопорушення, отже, обгрунтованість та правомірність цих висновків знайшли своє підтвердження в ході судово го засідання.

Крім того, судом встановлено, що за наказом начальника ОСОБА_1 прикордонного загону від 04.04.2016 року 356-аг на позивача вже накладалося дисциплінарне стягнення, йому була оголошена сувора догана (а.с.123-127).

Відповідно до наказу начальника ОСОБА_1 прикордонного загону від 30.09.2016 року № 1013-аг, що прийнятий на підставі ст. 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ним направлено клопотання на імя начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби від 01.10.2016 року № 32/9060 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прапорщика ОСОБА_5 владою старшого командира ( а.с.136, 141).

За наказом начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України № 582-аг від 11 жовтня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», начальнику протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Лисичанськ»» прапорщику ОСОБА_5, відповідно до пункту «ж» статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, застосоване дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби в запас» (а.с.156).

18.10.2016 року з Позивачем було проведено бесіду та за результатами її складено аркуш бесіди. В зв'язку з відмовою Позивача ставити особистий підпис про доведення, було складено довідку про відмову від підпису про ознайомлення з висновком службового розслідування ( а.с.133-134, 137).

18.10.2016 року Позивачу було доведено наказ від 30.09.2016 року № 1013- аг про результати службового розслідування. В зв'язку з відмовою Позивача ставити особистий підпис про доведення, було складено довідку відмови від підпису про ознайомлення з даним наказом ( а.с.137).

18.10.2016 року Позивачу було доведено наказ від 11.10.2016 року № 582- аг про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В зв'язку з відмовою Позивача ставити особистий підпис про доведення, було складено довідку відмови від підпису про ознайомлення з даним наказом ( а.с.138).

Наказом начальника ОСОБА_1 прикордонного загону ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України № 517-ос від 19.10.2016 «По особовому складу» присвоєно військове звання «солдат» з 19 жовтня 2016 року та припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 8 пунктом 1 підпунктом «в» (у звязку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) прапорщику ОСОБА_5, П-027679, інспектору прикордонної служби 2 категорії - начальнику протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Лисичанськ» без права носіння військової форми одягу. Підставою для прийняття даного наказу став наказ від 11.10.2016 №582-аг ( а.с.98).

У військовому квитку Позивача здійснені записи за вказаним наказом (а.с.15).

Суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» №551-XIV від 24.03.1999.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно з приписами пункту «ж» статті 62 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: позбавлення військового звання прапоріцнк (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.

Статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Стаття 86 Дисциплінарного статуту передбачає, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його

виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення,

його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також

тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу другого пункту 9 Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 №173, начальник регіонального управління користується дисциплінарними правами командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.

Згідно з приписами статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.

Статтею 67 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що командувач військ оперативного командування, командир корпусу щодо підлеглих прапорщиків (мічманів) користуються правом накладати дисциплінарні стягнення в повному обсязі цього Статуту.

Згідно з статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира. За перевищення наданої дисциплінарної влади командир несе відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до пункту 27 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року за №261/10541, якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Таким чином, для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Позбавлення військового звання є одним з видів стягнення, який може бути застосовано за будь-яке невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни.

Судом береться до уваги той факт, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Однак, аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення за вчинення даного проступку, суд виходить з того, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

Крім того, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

За таких обставин, начальником ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «позбавлення військового звання старший прапорщик із звільненням з військової служби у запас» було відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а тому начальник ОСОБА_6 регоінального управління Державної прикордонної служби України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з врахуванням наявності підстав для застосування дисциплінарного стягнення, суд не може змінювати його вид, враховуючи тяжкість провини та інші обставини, оскільки це відноситься до виключних повноважень особи, що приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, оскаржуваний наказ №582-аг від 11.10.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання позивача та звільнення з військової служби у запас скасуванню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до пункту 281 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України №1115/2009 від 29.12.2009, підставою для оформлення документів, необхідних для видання начальником органу Держпрнкордонслужби наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, є виданий уповноваженою посадовою особою наказ про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення у вигляді: позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби у запас.

Пунктом 282 вказаного Положення передбачено, що після надходження до органу Держприкордонслужби наказу старшого начальника, яким військовослужбовця позбавлено військового звання в дисциплінарному порядку, або після накладення на військовослужбовця такого дисциплінарного стягнення начальником цього органу Держприкордонслужби в межах прав, наданих йому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, військовослужбовцю, позбавленому військового звання сержантського старшинського складу чи офіцерського складу, наказом начальника органу Держпрнкордонслужби, в якому проходить службу військовослужбовець, присвоюється військове звання солдата (матроса) з дня підписання наказу про позбавлення його військового звання і він без призначення на посаду, яка підлягає заміщенню особами рядового складу, звільняється з військової служби та викчючається зі списків особового складу органу Держприкордонслужби після здавання займаної посади.

Відповідно до пункту 292 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держпрнкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, обов'язок доказування того, що позивача правомірно було звільнено з органів внутрішніх справ покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Отже, відповідачі у даній справі довели правомірність прийнятих ними наказів: №582-аг від 11.10.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання та звільнення з військової служби у запас, № 517-ос від 19.10.2016 по особовому складу.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм, та враховуючи ту обставину, що підставою для видачі начальником ОСОБА_1 прикордонного закону оскаржуваного наказу №517-ос від 19.10.2016 став наказ начальника ОСОБА_6 Регіонального управління Державної прикордонної служби України №582-аг від 11.10.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», правомірність якого в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання позивача та звільнення його з військової служби у запас встановлено в ході судового розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що вони прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

Суд зазначає, що всі інші вимоги позивача є похідними від первинних позовних вимог про скасування оскаржуваних наказів. Оскільки судом встановлена правомірність таких наказів, то відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не доведені у судовому засіданні, а тому у задоволені позову слід відмовити повністю.

Згідно зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу, який не є субєктом владних повноважень, у справі не повертаються.

Позивачем за подачу позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн. за квитанцією від 14.11.2016 № 0.0.650715230.1 ( а.с.2).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, позивачем було помилково сплачено судовий збір у сумі 551,20 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. може бути повернута позивачу у разі подання ним відповідного клопотання.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5:

- про визнання протиправним та скасування наказу начальника ОСОБА_6 регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.10.2016 № 582-АГ в частині звільнення позивача зі служби за пунктом в частини 8 статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу без права носіння військової форми одягу,

- про визнання протиправним та скасування наказу начальника ОСОБА_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина 9938) №517-ос від 19.10.2016 По особовому складу в частині виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_5, інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури Лисичанськ,

- поновлення позивача на військовій службі та зобов'язання виплатити грошове забезпечення з 19 жовтня 2016 за весь час вимушеного прогулу -

відмовити повністю за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 23 червня 2017 року.

Суддя ОСОБА_14