Постанова № 67372083, 20.06.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. № 809/431/17

11 год. 50 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування припису.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний припис прийнятий відповідачем без достатніх підстав та всупереч вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що у період з 14.02.2017 року по 17.02.2017 року посадовими особами управління Держпраці в Івано-Франківській області проведена позапланова перевірка, за результатами якої винесено оскаржений припис. Зазначили, що даний припис контролюючого органу є протиправний, оскільки перевірка проведена вдруге на підставі повторного звернення фізичної особи - ОСОБА_3, чим на їх думку, порушено вимоги с.6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того вказали, що жодних порушень законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування позивачем допущено не було. Звернули увагу суду, що твердження контролюючого органу про недотримання вимог ст.127 КЗпП України є безпідставним, так як наказ, яким було встановлено персональні надбавки, скасовано з 01.05.2016 року, а тому відповідачем правомірно знято преміювання з усіх працівників регіонального відділення починаючи з травня 2016 року. Окрім того оскільки підставою для проведення перевірки було звернення ОСОБА_3, то Управління Держпраці в Івано-Франківській області могло досліджувати питання виключно в частині порушень прав заявника, і відповідно булопозбавлене можливості досліджувати питання щодо прийняття на роботу начальників регіонального відділення. Зазначили, що згода профспілкового органу на звільнення заявника була надана 31.10.2016 року, тому вважають, що допущене порушення усунено самостійно. Пояснили, що із наказом від 15.06.2016 року за №49-к «Про зміну структури регіонального відділення» ОСОБА_3 ознайомлена 07.09.2016 року, так як в період з 06.06.2016 року по 06.09.2016 року остання безперервно перебувала на листку непрацездатності. З огляду на викладені обставини просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявилася втретє, хоча в усіх випадках була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. У поданому суду запереченні позов не визнала. Вказала, що проведеною управлінням Держпраці в Івано-Франківській області перевіркою встановлено численні порушення вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування. Зокрема зазначила, що позивачем повідомлення про прийняття працівника на роботу було надіслане після фактичного допуску працівників до роботи, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому в день звільнення не проводилася, а в подальшому в порушення вимог ст.116 КЗпП України, не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку, здійснено відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних витрат, розірвання трудового договору проведено без попередньої згоди первинної профспілкової організації, не повідомлено працівника не пізніше ніж через два місяці про зміну істотних умов праці. З огляду на зазначене вважає, що суб'єктом владних повноважень правомірно винесено оскаржуваний припис, а визначені чинним законодавством України підстави для його скасування відсутні. Просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників позивача, взявши до уваги заперечення відповідача, дослідивши наявні докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 14.02.2017 року по 17.02.2017 року відповідачем проведено перевірку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області на підставі звернення ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт за № 09-01-002785, відповідно до якого посадовими особами управління Держпраці в Івано-Франківській області встановлено порушення вимог ч.3 ст.24, ст.ст. 32, 43, 117, 127, 129 КзПП України (а.с.8-20).

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено припис за №09-01-0027/85-66 від 17.01.2017 року про усунення виявлених порушень та дотримання вимог чинного законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с. 21).

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття оскаржуваного припису з огляду на нижчевикладене.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України Про охорону праці, Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у встановленому ним порядку та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Так за змістом статті 39 Закону України Про охорону праці посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Згідно зі ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п.3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року за № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1291/21603 позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом ст.6 вищевказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є в тому числі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоровю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Судом встановлено, що як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії направлення на проведення перевірки, єдиною підставою для здійснення такої перевірки було звернення ОСОБА_3

При цьому відповідно до наданих представниками позивача пояснень попередня перевірка додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, проведена відповідачем в період з 04.01.2017 по 06.01.2017 року теж на підставі звернення ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки відповідачем встановлено допущені Регіональним відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області порушення вимог ч.3 ст.24, ст.ст. 32, 43, 117, 127, 129 КзПП України (а.с.8-20).

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч.1 ст.6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час проведення позапланового заходу зясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обовязковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу копії направлення від 09.02.2017 року до питань, що підлягають контролю віднесено розділ I, III, V Акту перевірки.

При цьому здійснивши системний аналіз положень вищевказаного нормативно-правового акту, при проведення перевірки на підставі звернення фізичної чи юридичної особи перевірці підлягають виключно зясування питань щодо можливих порушень, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоровю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Однак судом не встановлено, а відповідачем не наведено жодних визначених чинним законодавством України підстав для проведення перевірки в частині зясування порядку допущення до роботи та повідомлення територіальних органів ДФС про прийняття ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того відповідно до пп.7 п.6 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів відповідач з метою виконання покладених на нього завдань має право в тому числі видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

На підставі наведеного суд приходить до висновку що припис органу держпраці є вимогою про усунення порушень, виявлених у ході перевірки, яка обов'язкова до виконання.

Однак на переконання суду, встановлені за результатами проведеної перевірки порушення вимог ч.3 ст.24, ст.ст. 32, 43, 117, 127, 129 КзПП України усунути не можливо, так як вчинення таких дій обмежено часовими рамками, вихід за межі яких позбавляє доцільності та можливості відновлення порушеного права, що є безпосередньою метою виконання такого припису.

Разом з тим відповідно до частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак в порушення даної норми відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного припису.

З огляду на зазначене суд приходить до переконання, що припис за №09-01-0027/85-66 від 17.01.2017 року про усунення виявлених порушень та дотримання вимог чинного законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування прийнятий субєктом владних повноважень з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 1 600 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення за №32 від 15.03.2017 року (а.с.2).

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, Закону України Про охорону праці, Кодексу Законів про працю України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, керуючись ст. ст. 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці в Івано-Франківській області за №09-01-0027/85-66 від 17.02.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 26.06.2017 року.