Постанова № 67372041, 01.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року № 810/1011/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ТОВ «Лексіум» до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Лексіум» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 26.09.2016 №0001351202.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині дотримання строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з єдиного податку третьої групи та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправними.

Представники сторін звернулись до суду з письмовими заявами про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ст. ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Посадовими особами Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку дотримання ТОВ «Лексіум» вимог податкового законодавства в частині сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку третьої групи за період з 19.08.2016 по 20.09.2016.

За наслідками перевірки складено Акт від 20.09.2016 № 1522/12/02/38757695 згідно висновків якого встановлено порушення позивачем передбаченого п. 295.3 ст. 295 ПК України строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку третьої групи за ІІ квартал 2016 року.

На підставі висновків Акту перевірки Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0001351202, яким позивачу нараховано грошові зобов'язання у сумі 6 947,96 грн.

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи вказане повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Зі змісту Акту перевірки та письмових заперечень представника відповідача проти позову слідує, що висновки про порушення позивачем вимог п. 295.3 ст. 295 ПК України ґрунтуються на тому, що підприємством не дотримано законодавчо встановлені строки сплати узгодженої суми податкових зобов'язань у розмірі 69 479,60 грн. по декларації за ІІ квартал 2016 року (реєстраційний номер 9112182956 від 06.07.2016) по строку сплати 19.08.2016, оскільки фактично сплачено суму зобов'язань 12.09.2016 (затримка на 24 календарних дні).

Дослідивши матеріли справи, суд вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим у зв'язку з наступним.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

З матеріалів справи слідує, що позивачем 06.07.2016 подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за ІІ квартал 2016 року (реєстраційний номер 9112182956), в якій визначено до сплати суму єдиного податку у розмірі 148 735,70 грн.

Відповідно до п. 295.3 ст. 293 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Так, у зв'язку з виявленням помилки при подачі вказаної декларації позивачем 12.09.2016 подано уточнюючу декларацію (реєстраційний номер 9164822182), в якій виправлено таку помилку та визначено зобов'язання зі сплати єдиного податку у розмірі 75 238,95 грн. (рядок 10 розділу ІІІ декларації), також виправлено значення рядка 9 розділу ІІІ декларації і зазначено суму 73 496,75 грн.

Крім того, виявлена та виправлена помилка відображена позивачем у розділі IV вказаної декларації.

Суд зазначає, що дані декларації прийняті податковим органом без виявлених помилок, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 19, 20).

Також факт зменшення позивачем зобов'язань зі сплати узгодженої суми єдиного податку за ІІ квартал 2016 року шляхом подання уточнюючої декларації підтверджується змістом рішень податкового органу, прийнятих в ході адміністративного оскарження підприємством податкового повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0001351202.

З урахуванням викладеного суд вважає висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 295.3 ст. 295 ПК України необґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1 600,00 грн. (платіжне доручення 09.03.2017 № 1134).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 1 600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 26.09.2016 №0001351202.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь ТОВ «Лексіум» судові витрати у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.