Постанова № 67371919, 02.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 р. Справа №805/1267/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача ОСОБА_1;

відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» звернулось до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 27.04.2016 року та № НОМЕР_2 від 27.04.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посилання відповідача в акті на невиконання друку контрольної стрічки у кількості 48 шт. є хибними та недостовірними.

Позивач вказує на те, що не заповнення КОРО може свідчити лише про порушення порядку її ведення, а не про не оприбуткування готівки.

Відповідач проти позову заперечує, з мотивів, викладених у запереченні на позовну заяву, зокрема посилаючись на встановлені порушення під час перевірки, які були відображені у акті перевірки. Вказує на те, що позивачем не було забезпечено передачу до податкового органу електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці памяті РРО або в памяті модемів, які до них приєднані. Зазначає, що позивачем ні у ході прийняття спірних податкових повідомлень рішень, ні у ході судового розгляду не надані докази, які спростовують факти порушення вимог чинного законодавства.

Вказує, що придбані під час перевірки товари були сфотографовані та задокументовані у акті опису ТМЦ, що підписаний продавцем. В описі зазначені фактичні ціни придбання, які були вказані на цінниках.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та свідка суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та встановив такі обставини.

Уповноваженими особами Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу від 18.01.2016 №36 та згідно з направленнями на перевірку від 18.01.2016 №18/26-52-28-00, №19/26-52-28-00 була проведена перевірка АГЗП, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 6, на якому здійснює діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (далі - ТОВ «Барс 2000»), за результатами якої складено акт № 7/05-81-14-03/21506169.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 27.04.16 р., яким до позивача на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та п.п. 1,5 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" було застосовано штраф у сумі 8161,00 грн. (8160 + 1,00 грн.) та № НОМЕР_2 від 27.04.16 р., яким до позивача на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та п.1, абз.3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» було застосовано штраф у сумі 67 463,30 грн.

Перевірка проведена у присутності оператора - касира ОСОБА_3 та представника ТОВ «Барс 2000» за довіреністю ОСОБА_4, який особисто отримав копію наказу на проведення перевірки та ознайомився з відповідними направленнями, про що свідчать його підписи.

Після закінчення перевірки та ознайомлення з актом, ОСОБА_4 відмовився від його підпису та отримання, про що складений відповідний акт.

Суд зазначає, про те, що на 3 сторінці акту зазначено про те, що перевіркою встановлено, що контрольні стрічки за кожен робочий день за грудень 2015 року в кількості 31 шт. відсутні та з 01.01.2016 по 18.01.2016 року контрольні стрічки за кожен робочий день в кількості 17 шт. в електронній формі не сформовані.

Таким чином посилання позивача на те, що у акті зазначено лише про невиконання друку 18 контрольних стрічок, не відповідає дійсності.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Статтею 3 Закону регламентовано обов'язки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг). Так, п. З даної статті передбачено обовязок застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до абз. 2, 4 п. 7 ст. З Закону суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Застосування з 1 січня 2016 року виключно реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі передбачено Законом України від 28.21.2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно якого внесено зміни до кодексу України і, зокрема, Закону України від 06.07.1995 року №265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно зі ст. 12 Закон № 265/95-ВР, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 7 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Згідно п.10 ст.3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до "Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057, суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольні стрічки в електронній формі, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Проте відповідних доопрацювань у період, що перевірявся та за який встановлено порушення позивачем зроблено не було та його РРО Mini 500.01 АЗС не забезпечував передачу електронних копій копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

За порушення вимог п.10 ст.3 Закону України №265 у частині невиконання друку контрольної стрічки в кількості 48 шт. або її не зберігання протягом трьох років, п.5 ст.17 передбачено десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 48*170 = 8160,00 грн.

Також, п.13 ст.3 Закону України №265 суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Проте, під час перевірки було виявлено, що у оператора касира ОСОБА_3 знаходились готівкові кошти в сумі 2 407,00 грн. не проведені через РРО.

За порушення п.13 ст.3 Закону України №265 у частині невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначених у денному звіті РРО на загальну суму 2407,00 грн., п.1 ст.17 передбачено за вчинене вперше порушення - 1 гривня = 1,00 грн.

Враховуючи викладене податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 27.04.16 р. прийнято відповідачем правомірно, а позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Крім того, перевіркою встановлено, зокрема, неоприбуткування позивачем готівки у сумі 13492 грн. 66 коп.

Як видно з акту перевірки та фототаблиць до нього, під час перевірки встановлено, що відповідно до фіскальних чеків (Z-звітів) від 02.12.2015р. №756 виторг готівкою склав 3515,07 грн., від 03.12.2015р.№757 виторг готівкою склав 4536,68 грн., від 05.12.2015р. №759 виторг готівкою склав 3135,91грн. та від 06.12.2015р. №760 виторг готівкою склав 2305,00 грн.

За порушення вимог п.2.6 гл.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (зі змінами та доповненнями), у частині за не оприбуткування у касах готівки, абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачена фінансова санкція у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми - 5 * 13492,66 = 67463,30 грн.

Відповідно статті 40 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб (стаття 56 цього Закону).

Відповідно пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, із змінами та доповненнями, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, памятні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 цього Положення визначено, зокрема, що уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

Сума готівки, що оприбутковується, має відповідати сумі, визначеної у розрахунковому документу.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки

оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзац другий, третій пункту 2.6 Положення).

Отже, невиконання будь-яких з вказаних дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Проте, як встановлено актом перевірки та фототаблицями до нього суми Z-звітів від 02.12.2015р. №756 у розмірі 3515,07 грн., від 03.12.2015р. №757 у розмірі 4536,68 грн., від 05.12.2015р. №759 у розмірі 3135,91грн. та від 06.12.2015р. №760 у розмірі 2305,00 грн., станом на момент перевірки до КОРО позивача № 3000004346/3 внесені не були, що свідчить про неоприбуткування вказаних сум у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (пункт 7.3 Положення).

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді відповідного штрафу, зокрема, у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Відповідно до ч.2 ст. 161 та абз.2 ч.1 ст. 244-2 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний суд України при винесені постанови від 04.11.2015р. у справі № 21 -3680а15 зробив висновок про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки с відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Крім цього, суд зазначає, що порушення строку прийняття спірних податкових повідомлень рішень жодним чином не позбавило позивача права на адміністративне оскарження таких рішень, оскільки п. 56.3 ПК України повязує початок відліку строку на оскарження з момент отримання такого податкового повідомлення рішення, а не з момент складання акту перевірки.

Отже, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 27.04.16 р. прийнято відповідачем правомірно, а вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 27.04.2016 року та № НОМЕР_2 від 27.04.2016 року відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 02 червня 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 07 червня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.