Постанова № 67371808, 22.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р. Справа №805/1801/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:15:00

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Донецької митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явились

від відповідача - не з`явились

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат “Азовсталь” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнання протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2017 року №700080000/2017/000001/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2017/00001.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Донецькою митницею Державної фіскальної служби України на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої Позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне Рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення їх митної вартості.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з цим, повноважним представником позивача до канцелярії суду було надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Також, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства суду надав заперечення в яких зазначив, що під час митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються позивачем, Донецькою митницею ДФС забезпечено повне додержання вимог чинного законодавства та загальновизнаних норм і стандартів, які регулюють питання визнання митної вартості товарів. Підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2017/000001/1 від 05 січня 2017 року відсутні, а дії відповідача з видачі картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №700080000/2017/00001від 05.01.2017 року року є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству. Просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

ОСОБА_1 до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з п. 1. Контракту №089LS-02/607 від 12 квітня 2016 року (надалі - Контракт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 16-31), укладеного між Позивачем, як Покупцем, та MBR Metals OU (Естонія), як Постачальник, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та сплатити матеріали (надалі - Ресурси) за умовами, передбаченими даним Контрактом.

Пунктом 2 Контракту визначено зокрема, що кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в Специфікаціях до зазначеного Контракту, які є невід'ємною його частиною (надалі - Специфікації).

З п. 3 Контракту вбачається, зокрема, що поставка Ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в Специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “ Інкотермс ” в редакції 2010 року.

Пунктом 4 Контракту визначено, що поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, що вказані в специфікаціях і включають в себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, митні витрати, мита, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з постачанням Ресурсів; загальна сума Контракту визначається як сумарна вартість Ресурсів, постачання яких здійснюється згідно доданих до неї Специфікацій; валюта контракту - долари США.

Також, п. 5 Контракту передбачено, зокрема, що валютою платежу - є долари США; оплата Покупцем Ресурсів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений в цьому Контракті; оплата за поставлені Ресурси буде проводитися протягом терміну, зазначеного в Специфікації, який обчислюється з моменту поставки Ресурсів і надання документів, зазначених в пункті 6.3. цього Контракту; датою оплати Ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця; Покупець має право здійснити оплату Ресурсів до настання термінів сплати; за згодою сторін можливі інакші форми сплати, що не суперечать чинному законодавству України.

Також, 05 вересня 2016 року між Позивачем та MBR Metals OU укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №089LS-02/607 від 12.04.2016, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с. 32).

Як вбачається зі Специфікації від 06 грудня 2016 року № 6 до Контракту № 089LS-02/607 від 12.04.2016, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.33-34), Постачальник зобов'язується поставити (передати), а Покупець прийняти. на умовах, викладених в Контракті №089LS-02/607 від 12 квітня 2016 року, Ферробор із наступними параметрами:

- зміст В: не менш 18%;

- зміст Al: не більше 0,5%;

- зміст P: не більше 0,08%;

- зміст С: не більше 0,5%;

- зміст S: не більше 0,01%;

- зміст Si: не більше 1,0%;

- зміст Fe: не менш 4,0%;

- розмір шматків: 5-50 мм; 90% min/

Пакування: Ферробор постачається в герметично закритих маркованих опломбованих биг-бегах по 1000 кг нетто.

Кількість постачаємих Ресурсів - 20 MT.

Ціна: 2770 доларів США за 1 метричну тонну феррабора на умовах DAP - Маріуполь, згідно Incoterms 2010.

Умови сплати: 100% вартості Ресурсів протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження Ресурсів в м. Маріуполь, склад Покупця.

Загальна вартість Ресурсів за Специфікаціями становить приблизно 55400 доларів США та збільшує суму Контракту на 55400 доларів США.

Судом встановлено, що MBR Metals OU (Естонія) здійснено поставку товару на митну територію України, для митного оформлення якого 05 січня 2017 року ТОВ «Метінвест-Шіппінг» від імені та в інтересах Позивача надано Відповідачу електронну митну декларацію №700080000/2017/000083, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.115-117 ). За зазначеною декларацією митну вартість товару визначено повіреним Позивача за ціною Контракту та додано до неї: Контракт № 089LS-02/607 від 12 квітня 2016 року; Додаткова угода №1 до Контракту №089LS-02/607 від 12.04.2016; Специфікація від 06 грудня 2016 року №6 до Контракту №089LS-02/607 від 12.04.2016; Накладна CMR №557 від 30.12.2016 року; Коносамент COSU6105615060 від 19.10.2016 року; Коносамент ODS-028 від 07.12.2016 року; Висновок про вартісні характеристики товару №4577 від 21.12.2016 року; Протокол тендерного комітету №335-ФС від 02.12.2016 року; Рахунок-фактура (інвойс) №661-2016 від 14.12.2016 року; Пакувальний лист від 14.12.2016 року; Договір №089лт/002/2012 від 22.03.2012 року; ОСОБА_1 №330 від 19.12.2016 року; ОСОБА_1 №331 від 19.12.2016 року; Сертифікат якості від 12.10.2016 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Для уточнення вартості задекларованого Позивачем товару, Відповідачем електронним повідомленням №58981 від 05.01.2017 року запропоновано йому надати додаткові документи, а саме: Договір (угоду, контракт) із третіми особами на користь продавця, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою. контрактом); прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; інші додаткові документи (за бажанням декларанта).

З матеріалів справи вбачається, що Повіреним Позивача повідомлено Відповідача шляхом здійснення власноруч запису на роздрукованій копії електронного повідомлення №58981 від 05.01.2017 року про неможливість надання зазначених вище документів.

У зв’язку з тим, що Повірений Позивача відмовився від надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, Митним постом “Азовсталь” Донецької митниці Державної фіскальної служби України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2017 року №700080000/2017/000001/1, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 54-55).

Як зазначено в оскаржуваному Позивачем Рішенні,обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. В рамках реалізації положень статей: 53, 54, 55, 58, 335 митного кодексу України, за результатами опрацювання наданих для підтвердження : митної вартості товарів документів встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Джерело інформації, яким скористувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: МД від 27.09.2016 №700080000/2016/05942.

Декларант ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» у письмовій формі відмовився від подання додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами на користь продавця, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення. За умови надання, згідно пункту 3 статті 53 МКУ вищезазначених документів, митну вартість товару може бути визнано.

Митним органом, згідно статті 55 МКУ проведено консультацію з декларантом щодо обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У митного органу відсутня, інформація про вартість оформлених ідентичних (подібних) товарів, митне оформлення яких здійснено з застосуванням першого методу визначення митної вартості, згідно зі ст.59, 60 МКУ. У митного органу відсутня інформація необхідна для застосування 2в методу згідно зі ст. 62 МКУ. У митного органу відсутня інформація необхідна для застосування 2г методу, згідно зі ст.63 МКУ.

Обраний митним постом «Азовсталь», метод визначення митної вартості другорядний на підставі от. 64 МКУ - 2ґ (резервний). Джерело інформації: МД від 27.09.2016 № 700080000/2016/005942.Згідно з джерела інформації рівень та розрахована митна вартість товарів становлять:Феробор: - 4,03 дол. США/кг. Розрахунок 21000 (кг)*4,03 дол. США/кг = 84 630,00 дол. США.

Декларант або уповноваженої ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, зазначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ. Декларант або уповноваженої ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості органі доходів і зборів вищого рівня або до суду відповідно до ст.25,29 глави 4 МКУ.

Крім того, митним постом “Азовсталь” Донецької митниці Державної фіскальної служби України оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2017/00001, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 56-57).

Судом також встановлено та не заперечується Сторонами, 06 січня 2016 року відповідно до ст. 55 Митного кодексу України товар був випущений у вільний обіг за МД №700080000/2017/000102, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с. 52-53) зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Проте, суд зазначає, що обраний Позивачем спосіб захисту (оформлення товару за вказаною митним органом митною вартістю, а потім оскарження його рішення) не суперечить закону.

Згідно з частиною першою ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2009 року у справі №21-117во09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пластфарма” (далі Товариство) справу за його позовом до Львівської митниці (далі Митниця) та Головного управління Державного казначейства у Львівській області про визнання нечинним митного оформлення товарів та зобов'язання вчинити дії, оформлення Митницею товару згідно з поданою позивачем вантажною митною декларацією є дією суб’єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив код товарної номенклатури, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг” надано до Відповідача ОСОБА_2 від 10 березня 2017 року № 032/2017-ОД з додатками, копія яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 62-63, 42, 66, 64), в якому просив розглянути надані ним на підтвердження митної вартості документи та відомості; скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2017 року №700080000/2017/000001/1 та визнати митну вартість товару, визначену декларантом.

ОСОБА_1 від 16 березня 2017 року №1368/10/05-70-66-01, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 67-68), повідомлено Позивача про відсутність підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, оскільки надані Позивачем додаткові документи не підтверджують заявлений рівень митної вартості товару "феробор з вмістом бору (В)" - 18,19%.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ОСОБА_1 до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Крім того, частиною другою ст.53 Митного кодексу України, передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

ОСОБА_1 до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

ОСОБА_1 до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборівта декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року у справі №21-591а15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі – Товариство) до Миколаївської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі – Митниця) про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідач в ОСОБА_1 від 16 березня 2017 року №1368/10/05-70-66-01, в суді першої інстанції та Запереченнях на адміністративний позов посилався на той факт, що Контракт №089LS-02/607 від 12 квітня 2016 року та Специфікація від 06 грудня 2016 року №6 до Контракту №089LS-02/607 від 12.04.2016 підписані членом правління MBR Metals OU (Естонія) ОСОБА_3, проте інвойс від 14.12.2016 №661-2016 на поставку товару підписано ОСОБА_4, повноваження якої на підпис зазначеного документа не підтверджені.

Проте, як встановлено судом, зазначені підстави для відмови у митному оформленні товару за митною декларацією №700080000.2017.000083 від 05.01.2017 року в оскаржуваних Позивачем Рішенні про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2017 року №700080000/2017/000001/1 та Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2017/00001 відсутні.

Більш того, зі змісту оскаржуваних Позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2017 року №700080000/2017/000001/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2017/00001 взагалі не вбачаються підстави у відмові Позивачу митному оформленні товару за митною декларацією №700080000.2017.000083 від 05.01.2017. В даному випадку, в наявності у Відповідача були всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики, а відтак він не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.

Також, судом першої інстанції не бере до уваги посилання Відповідача на необхідність надання Відповідачем для підтвердження митної вартості прейскурантів (прайс-листи) виробника товару, оскільки прейскурант (прайс–лист) не є необхідним документом, що подається декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачем жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.

ОСОБА_1 до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Розподіл судових витрат підлягає здійсненню у відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Донецької митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення Донецької митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № 700080000/2017/000001/1 від 05.01.2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2017/00001 від 05.01.2017 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Донецької митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №№700080000/2017/000001/1 від 05 січня 2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2017/000001/1 від 05 січня 2017 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Донецької митниці Державної фіскальної служби України (код за ЄДРПОУ 39496499) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код за ЄДРПОУ 00191158) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. суми судового збору, сплаченого Платіжним дорученням від 10 квітня 2017 року №3000635217.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті 22 червня 2017 року.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 26 червня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.