Рішення № 67371479, 31.05.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44720/16-ц

Провадження № 2/761/2829/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 19 грудня 2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (далі - відповідач) про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати.

Свої позовні вимоги із урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог (а.с. 236, 238 т. 1, а.с. 41 т. 2), Позивач обґрунтовує тим, що між ним та Відповідачем було укладено Контракт б/н від 12 листопада 2013 року, на підставі якого Позивач був прийнятий на роботу на посаду Голови правління строком на 3 роки з 12.11.2013р. до 11.11.2016р., в подальшому сторони продовжили дію вказаного Контракту до 21.03.2017р. Зауважує, що пунктом а) ст. 4.1. Контракту визначено, що посадовий оклад встановлюється у розмірі 40 000,00 грн., а ст. 4.2. Контракту передбачено надання щорічної відпустки, тривалістю 31 календарний день (24 дні основна + 7 днів додаткова), із збереженням середньої заробітної плати із розрахунку за попередні 12 місяців, а у разі виходу у відпустку Працівнику один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати. Вказує, що 10 серпня 2016 року Відповідач достроково розірвав трудовий контракт рішенням Наглядової ради, яке міститься у Протоколі засідання Наглядової ради б/н від 10.08.2016р., одночасно Відповідач надав Позивачеві наказ Правління товариства про звільнення. Разом з тим, вказує, що на момент його звільнення у Відповідача перед ним була заборгованість по заробітній платі в сумі 253 418,31 грн., компенсації за невикористану відпустку за 140 днів в сумі 191 220,40 грн., сумі матеріальної допомоги відповідно до п.4.2. Контракту за 2013-2016 роки у розмірі 56 000,00 грн., компенсації за затримку виплати заробітних плат на загальну суму 53 571,61 грн., яку Позивач просив стягнути на свою користь.

В судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, зазначив, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Контракт б/н від 12.11.2013р., Додатковою угодою від 22.03.2016р., дію Контракту подовжено до 21.03.2017р. 29.09.2014р. ПАТ «Укргазпроект» сповістило ОСОБА_1 щодо попередження про зміну істотних умов праці, в якому повідомлялось щодо встановлення окладу у розмірі 28 000,00 грн., про що між Відповідачем та Позивачем було підписано Додаткову угоду від 29.09.2014р. до Контракту від 12.11.2013р. Щодо стягнення матеріальної допомоги згідно п. 4.2. Контракту, представник Відповідача зазначив, що жодних заяв або звернень про надання такої допомоги від ОСОБА_1 в документообігу підприємства не відмічено. Окрім того, зауважив, що до повноважень ОСОБА_1, як Голови правління, відносилося дотримання трудового законодавства, відтак посилання на невиплату матеріальної допомоги, будь-якої заборгованості з оплати праці та компенсації, зокрема, за затримку виплати заробітних плат відноситься до компетенції Голови правління з чого вбачається такі порушення з боку самого ОСОБА_1

Заслухавши пояснення Позивача та його представника, представника Відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укргазпроект» та ОСОБА_1, який приймається (наймається) на роботу у Правління Публічного акціонерного товариства «Укргазпроект» на посаду Голови Правління, було укладено Контракт (а.с.3-6 т.1), на підставі якого Голова правління зобов'язується виконувати роботу, яка визначена цим Контрактом, а Товариство зобов'язується виплачувати заробітну плату та забезпечити умови праці, які необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором та узгодженням Сторін.

Відповідно до п.4.1. Контракту за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Голові Правління встановлюється посадовий оклад у розмірі 40 000 гривень, який індексується з урахуванням прийнятих органами державної влади рішень; доплати та інші заохочувальні виплати здійснюються згідно «Тимчасового положення про систему оплати праці працівників ПАТ «Укргазпроект» тощо.

Пунктом 4.2. Контракту визначено, що Голові Правління надається щорічна відпустка тривалістю 31 календарний день (24 дні основна + 7 днів додаткова) із збереженням середньої заробітної плати із розрахунку за попередні 12 місяців.

Згідно п.7.1. Контракту визначено, що строк дії Контракту 3 (три) роки, починаючи з 12 листопада 2013 року до 11 листопада 2016 року.

22 березня 2016 року між Наглядовою радою ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Контракту від 22.03.2013р., якою сторони погодили викласти п.7.1. контракту у наступній редакції: «Строк дії контракту: з 22 березня 2013 року до 21 березня 2017 року» (а.с.7 т.1).

29 вересня 2014 року ОСОБА_1 вручено Попередження про зміну істотних умов праці, зокрема про встановлення посадового окладу у розмірі 28 000 грн. відповідно до наказу по ПАТ «Укргазпроект» № 51-В від 15 серпня 2014 року (а.с.189 т.1).

29 вересня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатку угоду до контракту від 12 листопада 2013 року, якою сторони внесли зміни до п.4.1., підпункту (а) Контракту, зокрема визначили посадовий оклад у розмірі 28 000 гривень, який індексується з урахуванням прийнятих органами державної влади рішень (а.с.190 т.1).

Згідно Наказу ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» від 10 серпня 2016 року № 94-к, ОСОБА_1 склав обов'язки Голови правління ПАТ «Укргазпроект» 10.08.2016р., згідно п.8 ст. 36 КЗпП України, на підставі протоколу № 10/08 засідання наглядової ради ПАТ «Укргазпроект» від 10.08.2016р. (а.с.8, 191 т.1).

Згідно ч.ч.1-3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» визначено: працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно рішення Конституційного Суду від 15.10.2013р. № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці», Конституційний Суд України дійшов до висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у частині другій ст. 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Згідно ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач був звільнений з роботи 10.08.2016р., проте станом на день звільнення з останнім не було проведено повного розрахунку по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 140 календарних днів за робочий період з 13.02.2012р. по 10.08.2016р.

Так, відповідно до Довідки ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості» «Укргазпроект» від 17.03.2017р. № 83, станом на 17.03.2017 року, заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі становить 235 500,12 грн. за період з серпня 2015р. по серпень 2016р., заборгованість по компенсації за невикористану відпустку при звільненні становить 93 338,14 грн. (а.с.193 т.1), які підлягають стягненню на користь Позивача в примусовому порядку.

Окрім того, пунктом 4.2. Контракту передбачено, що у разі виходу у відпустку Працівнику один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати.

На підставі наказу ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» від 12.09.2013р. № 758, ОСОБА_1 відбув в щорічну відпустку з 16 вересня по 22 вересня 2013р. на 7 календарних днів за період роботи 2010-2011р. (а.с. 247 т.1), наказу від 06.11.2015р. № 349/в ОСОБА_1 відбув в щорічну відпустку з 09.11.2015р. по 23.11.2015р. на 15 календарних днів за робочий період з 13.02.2011р. по 12.02.2012р. (а.с.246 т.1). Разом з тим, в період дії Контракту від 12.11.2013р., Позивач не виходив у відпустку за робочий період з моменту укладення відповідного контракту до моменту звільнення, а лише використав дні відпустки за період, що передував підписанню вказаного контракту, тому, суд не вбачає підстав для стягнення із Відповідача на користь Позивача матеріальної допомоги у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно Постанови Верховного Суду України в справі № 6-76цс14 від 02.07.2014р. встановлено, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Порушення процедури про банкрутство роботодавця, наявність тривалого періоду здійснення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті компенсації за невикористану відпустку порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом встановлено, що сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка належить до виплати ОСОБА_1 за період з серпня 2015р. по серпень 2016р. становить 37 751,95 грн., що підтверджується відповідним розрахунком ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» від 14.04.2017р. № 129 (а.с.19 т.2), яка також підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення із ПАТ «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 235 500,12 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 93 338,14 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 37 751,95 грн.

Виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 665,90 грн.

Крім того, в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 21, 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 21, 24, 25, 34 Закону України «Про оплату праці», з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212-215, 294, 296, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» про стягнення сум, належних працівникові при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (Код ЄДРПОУ 00158592) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 235 500 (двісті тридцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 12 коп. (сума зазначена з урахуванням податків та обов'язкових платежів), компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 93 338 (дев'яносто три тисячі триста тридцять вісім) гривень 14 коп. (сума зазначена з урахуванням податків та обов'язкових платежів) та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 37 751 (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят один) гривень 95 коп. а всього підлягає стягненню сума у розмірі 366 590 (триста шістдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 21 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (Код ЄДРПОУ 00158592) на користь держави судовий збір у розмірі 3 665 (три тисячі шістсот шістдесят п'ять) гривень 90 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :