Ухвала суду № 67371230, 23.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/9342/17

Справа № 760/11039/17

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 слідчий суддя Солом'янський районний суд міста Києва Букіна О.М., за участю секретаря судових засідань Швидченко О.В., прокурора Кулініч Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві Довгань Романа Тарасовича, погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Кулініч Дмитром Юрійовичем, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090006432 від 07 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина Республіки Молдова, уродженця міста Печора, Республіки Комі, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання та реєстрації на території України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 23.06.2017 року надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.259 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 2 до 6 років, а також існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та вказав на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні проти поданого клопотання не заперечував.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 прокурор посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_3. вчинив кримінальне правопорушення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.259 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 2 до 6 років, а також існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 07.06.2017 р. приблизно о 03:40 год., перебуваючи біля входу до Центрального залізничного вокзалу вокзального комплексу ст. «Київ - Пасажирський», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1 , маючи прямий умисел на порушення громадської безпеки та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою, розуміючи що таке повідомлення створює обстановку загального страху в населення, порушує громадську безпеку, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства, скориставшись сім-карткою стільникового оператора зв'язку «Vodafone», з абонентським номером НОМЕР_1 здійснив дзвінок на спецлінію «102»,

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, представившись ОСОБА_7 (інших анкетних даних в розмові з оператором останній не вказав), завідомо неправдиво повідомив оператора ГУ НП в м. Києві про те, що на третій лінії Центрального залізничного вокзалу ст. «Київ -Пасажирський», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1 в смітнику знаходиться вибуховий пристрій, а саме: бомба. При цьому останній свого місця знаходження не повідомив.

21.06.2017 року ОСОБА_3 повідомлений про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри, підтверджується зібраними, на початку досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами: - протоколами огляду місця події від 07.06.2017 р., згідно якого на території Центрального залізничного вокзалу вокзального комплексу ст. «Київ-Пасажирський» жодних підозрілих предметів чи вибухових пристроїв виявлено не було; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 19.05.2017 р.; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9, від 07.06.2017 р.; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.06.2017 р.; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.06.017 р.; - протколлом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.06.2017 року; - протоколом огляду місця події від 07.06.2017 р. згідно якого у ОСОБА_13 було вилучено мобільний телефон «Samsung»; - протоколом огляду місця події від 12.06.2017 р. згідно якого в ОСОБА_3 було вилучено сім-картку стільникового оператора зв'язку «Vodafone» абонентський номер зв'язку: НОМЕР_1; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, з доданих до клопотання матеріалів вбачаться, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до шести років.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та особу підозрюваного ОСОБА_3

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на наведене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_3, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина Республіки Молдова, уродженця міста Печора, Республіки Комі, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання та реєстрації на території України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі №13 строком - 60 днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, закінчується о 18 год. 15 хв. 19.08.2017 року, в межах строку досудового розслідування.

Розмір застави визначити в сумі 32000,00 (тридцять дві тисячі гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами Банк: Державна казначейська служба України в м.Києві, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м.Києві, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на відповідний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом дії даної ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Букіна О.М.