Ухвала суду № 67366522, 19.06.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/1042/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Невар О.В. Провадження № 22-ц/773/798/17 Категорія: 32 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю1.,

з участю секретаря Губарик К. А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 18 квітня 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, звернулась в суд із зазначеним позовом. Покликалась на ті обставини, що 30 грудня 2013 року її дочка ОСОБА_3, яка народилась 28.12.2013 року, була доставлена на лікування у Волинське обласне дитяче територіальне медичне об'єднання та знаходилась у відділенні анестезіології для новонароджених та недоношених дітей. Із-за поломки нагрівального елемента у неонатальному столику, черговим лікарем для обігріву дитини було використано пересувну лампу обігріву «Амеда/Ардо».

Під час експлуатації лампи її обігрівальний елемент опустився по штативу до низу і завдав потерпілій ОСОБА_3 термічні опіки 2-го А-Б та 3-го ступеня, площею 20 %, в ділянці лівої тім'яної волосистої частини голови, спини, правого плеча та передпліччя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Із-за отриманих опікових травм малолітня ОСОБА_3 перенесла декілька хірургічних втручань та перебувала на стаціонарному лікуванні у відповідача з 31 грудня 2013 року по 15 квітня 2014 року.

Крім того позивач вказувала, що пересений фізичний біль та страждання, яких зазнала потерпіла ОСОБА_3 у зв'язку з каліцтвом, завдали їй моральну шкоду.

Також ОСОБА_1 зазначала, що подія, яка трапилась з її дочкою, завдала їй як матері душевних страждань, які не підлягають виміру та докорінно змінила звичний спосіб її життя, тим самим заподіяла їй мольну шкоду.

За наведених обставин та враховуючи, що дана подія трапилася з вини медичних працівників, які перебували у трудових відносинах з відповідачем Волинським обласним дитячим територіальним медичним об'єднанням, позивач ОСОБА_1, збільшивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача за заподіяну моральну шкоду на користь її малолітній дочки ОСОБА_3 1587456 грн., а також на її користь 390663 грн. та відшкодувати їй понесені судові витрати.

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 18 квітня 2017 року позов задоволено частково. Ухвалено на відшкодування моральної шкоди стягнути з Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання на користь ОСОБА_1 50000 грн. та на користь ОСОБА_3 250000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач Волинське обласне дитяче територіальне медичне об'єднання просить його скасувати через недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 у наслідок нещасного випадку, який стався з нею під час лікування, є вина медичного персоналу лікувального закладу Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання, а тому саме відповідач має відшкодувати заподіяну позивачам моральну шкоду.

Такий висновок суду є правильним.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 30 грудня 2013 року була доставлена на лікування у Волинське обласне дитяче територіальне медичне об'єднання у відділення анестезіології для новонароджених та недоношених дітей. Під час отримання медичної допомоги ОСОБА_3, була поміщена на реанімаційний неонатальний столик, з непрацюючим нагрівальним елементом. У зв'язку із цим черговим лікарем ОСОБА_6 для обігріву дитини було застосовано пересувну лампу «Амеда/Ардо» з обігріваючим елементом. Однак із-за неналежного кріплення обігріваючий елемент опустився вниз по штативу та завдав потерпілій ОСОБА_3 термічні опіки 2-го А-Б, 3-го ступеня, площею 20 %, в ділянці лівої тім'яної волосистої частини голови, спини, правого плеча та передпліччя (т. 1 а. с. 184-185).

Наслідки даної події були виявлені медичною сестрою відділення анестезіології для новонароджених дітей ОСОБА_7, яка згідно своїх посадових обов'язків здійснює виконання лікувально-діагностичних призначень лікаря та належний догляд за хворими (т. 1 а. с. 125-134).

Із-за отриманих опікових травм, що вплинули на її загальний стан здоров'я, малолітня потерпіла ОСОБА_3 знаходилась у відповідача на стаціонарному лікуванні по 15 квітня 2014 року (т. 1 а. с. 9-73).

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 82 від 12.12.2016 року отримані ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення (т. 2 а. с. 2-19).

По факту неналежного виконання медичними працівниками Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України (т. 1 а. с. 108).

Крім того встановленими є й самі факти заподіяння немайнової моральної шкоди позивачам зокрема, у наслідок перенесеного фізичного болю, якого зазнала у зв'язку з каліцтвом потерпіла ОСОБА_3 та душевних страждань, яких зазнала у наслідок переживань за стан здоров'я дитини її мати ОСОБА_1, що підтверджується висновком № 4091 судово-психологічної експертизи від 24 березня 2016 року, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т. 1 а. с. 193-203)

Згідно з ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 1172 цього Кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Встановлені фактичні обставини справи та наведені норми права дають підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивачки ОСОБА_1 та її малолітньої дочки ОСОБА_3 права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної з вини працівників медичного персоналу відповідача Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання.

Вірним і таким, що відповідає обставинам справи є визначений судом розмір відшкодування заподіяної ОСОБА_1 В та її дочці ОСОБА_3 моральної шкоди. При цьому при його визначенні судом першої інстанції було враховано характер та тяжкість моральних страждань, яких зазнали позивачі, обсяг вимушених змін у їх звичайному житті, враховано засади виваженості та справедливості.

Таким чином, на думку колегії суддів оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не впливають на законність ухваленого рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання відхилити.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 18 квітня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді