Рішення № 67366318, 26.06.2017, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/476/17

Номер провадження: 2/156/223/17

рядок статзвіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І.М.

з участю секретаря Кирилюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за генеральною угодою, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за генеральною угодою, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту карт б/н від 19.08.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 6 233,44 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 01 по 25 число кожного місяця Відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Кредит відповідачем було отримано, проте свої зобов'язання за договором він виконував не належно, а тому станом на 05.04.2017 року заборгованість позичальника становить 15 554,32 грн. з яких: 6 233,02 грн. - заборгованість за кредитом; 1,65 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 7 479,60 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 1 840,05 грн. - штраф. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі в розмірі 1 600,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність. Одночасно не визнала так, як вважає вимоги позивача незаконними, безпідставними та необгрунтованими. Заперечила проти задоволення позову.

У зв'язку з тим, що ч. 2 ст. 158 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а випадки відкладення розгляду справи, передбачені ст. 169 Цивільно-процесуального кодексу України, відсутні, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.08.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № SAMDN55000033727717 від 27.04.2010 року (далі Договір 1), а також приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Відповідно до п.1.1.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт сторони погодили по Договору 1 зменшити розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання позичальнику кредиту, а саме відсотки на 1 001,82 грн., комісію на 184,72 грн., штраф на 653,51 грн.

Відповідно до п.п.1.1.2, 1.1.3 Генеральної угоди заборгованість за договором № SAMDN55000033727717 від 27.04.2010 року на дату підписання Генеральної угоди становить 6 863,45 грн., остання дата погашення заборгованості за договором 28.02.2015 року.

Відповідно до п.2.1 Генеральної угоди про реструкторизацію заборгованості (приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт) банк надав позичальнику ОСОБА_1 строковий кредит у розмірі 6 233,45 грн. на строк 6 місяців з 19.08.2014 року по 28.02.2015 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки у розмірі 0,001% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у вказані в заяві умовах і правилах строки погашення заборгованості здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця позичальник здійснює повернення кредиту банку в розмірі 1 038,91 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов та правил, дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 28.02.2015 року.

Згідно п.2.10 Приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт позичальник доручає банку перераховувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 630,00 грн. на рахунок відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Разом з тим, позивачем не надано суду первісного кредитного договору № SAMDN55000033727717 від 27.04.2010, виписки по рахунках за даним договором, докази отримання відповідачем грошових коштів в сумі 6 233,45 грн, докази відкриття в банку рахунку, як зазначено в п.п.2.1, 2.10 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 19.08.2014 року.

Крім того, згідно ст.1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Відповідно до ст.1047 ЦК України заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.

Отже, умовами здійснення новації є, по перше, двостороння угода (домовленість), по-друге, дотримання форми такого правочину (новаційного договору), тобто у формі, передбаченій для укладення договору позики (ч.2 ст.1053 ЦК України), а по третє, це дійсність первинного зобов'язання.

Тобто, юридичною підставою договору позики, що виникає при новації, буде угода сторін про припинення первісного зобов'язання. Тому, дійсність нового договору залежить від дійсності первісного.

З наданих позивачем документів неможливо встановити чи є припиненими первинні зобов'язання.

Суд вважає Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 19.08.2014 року такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1053 ЦК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, які були досліджені судом, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

На підставі ст.ст. 526, 610, 1047, 1053, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 88, 197, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. М. Нєвєров