Рішення № 67365574, 21.06.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2017 Справа № 920/488/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (м. Суми)

до - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 104134 грн. 94 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - Ватула В.І, довіреність від 05.09.2016,

від відповідача - не з'явився.

У засіданні брав участь секретар судового засідання - Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 104134 грн. 94 коп. грошових коштів, сплачених відповідачу для поставки ним товару відповідно до рахунків-фактур.

Представник позивача у судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи рахунків-фактур від 21.01.2015, від 19.03.2015, від 05.03.2015.

Суд залучив вищезазначені документи до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про порушення провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами існують господарські відносини щодо поставки древесної щепи (далі - товару).

Предмет, кількість товару, який мав бути поставлений відповідачем позивачу та ціна за одиницю товару зазначена у рахунках, які позивач направив на адресу позивача, а саме рахунках-фактурах від від 21.01.2015, 19.03.2015, від 05.03.2015.

Позивач перерахував відповідачу 115100 грн. попередньої оплати, а саме: платіжними дорученнями № 6733 від 02.02.2015 на суму 25000 грн., № 6989 від 25.02.2015 на суму 26100 грн., № 7051 від 10.03.2015 на суму 49000 грн., № 7174 від 19.03.2015 на суму 5000 грн., № 7493 від 22.04.2015 на суму 10000 грн.

На протязі 2015 року відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 10848 грн., що підтверджується видатковою накладною № 20-11 від 20.11.2015, яка підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Товар на суму 104252 грн. відповідач позивачу не поставив.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 134 від 06.04.2017 поставити товар на суму 104134 грн. 94 коп (дана сума визначена з урахуванням залишку грошових зобов'язань позивача перед відповідачем за 2014 рік в розмірі 117 грн. 06 коп.). Вимога отримана відповідачем 12.04.2017.

Також, позивач звернувся до позивача з вимогою № 156 від 24.04.2017 про повернення 104134 грн. 94 коп. попередньої оплати. Вимога отримана 12.05.2017.

Однак, оскільки відповідач товар не поставив та кошти не повернув, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки:

Частиною 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як зазначено вище, статтею 181 ГК України допускається укладення договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Тому, суд встановив, що сторони фактично вчинили правочин шляхом укладення у спрощеній формі договору та прийняття відповідачем до замовлення обов'язку про передачу позивачу товару згідно встановлених відповідачем рахунків-фактур та зустрічного обов'язку позивача оплатити вказані рахунки.

Позивачем обов'язок по сплаті рахунків виконаний у повному обсязі, що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями на загальну суму 115100 грн. Відповідачем зустрічне зобов'язання по передачі товару було виконано частково на суму 10848 грн. (видаткова накладна № 20-11 від 20.11.2015).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання приписів вказаних норм позивач звертався до відповідача з претензіями № 134 від 06.04.2017 про поставку товару та № 156 від 24.04.2017 про повернення сплачених грошових коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Тому, у зв'язку із простроченням відповідача, яке виникло після отримання претензії позивача про зобов'язання поставити оплачений товар, у позивача виникло право взагалі відмовитись від прийняття виконання та зобов'язання відповідача повернути сплачену суму. Позивач з метою реалізації наданого йому законом права надіслав на адресу відповідача другу претензію з вимогою повернути сплачені ним за товар грошові кошти у розмірі 104134 грн. 94 коп.

Після невиконання відповідачем вимоги другої претензії, позивач звернувся до суду.

Враховуючи вищезазначене, є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 104134 грн. 94 коп. грошових коштів, які перераховані відповідачу як оплата за поставку ним товару відповідно до рахунків-фактур.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (вул. Курська, 18, м. Суми, 40020, код 34327895) 104134 грн. 94 коп. грошових коштів, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2017.

Суддя О.Ю. Резніченко