Рішення № 67365544, 26.06.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року Справа № 915/378/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача в судове засідання не зявився,

представник відповідача в судове засідання не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-виробничий центр, 67560, Одеська область, Комінтернівський р-н, с.Красносілка, вул. Садова, 150-а

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Арбузинська біопаливна компанія, 55301, Миколаївська область, Арбузинський р-н, смт.Арбузинка, вул. Хліборобна, буд.2

про: стягнення 179 117,64 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-виробничий центр звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Арбузинська біопаливна компанія заборгованості в розмірі 179 117,64 грн.

Відповідач в судове засідання 26.06.2017 не зявився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2017 та від 15.06.2017 відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказані ухвали були направлені відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення.

Відповідно до приписів абз.3 п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали Господарського суду Миколаївської області від від 28.04.2017 та від 15.06.2017 направлені на адресу відповідача яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

31 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-виробничий центр (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Арбузинська біопаливна компанія (далі покупець) було укладено Договір закупівлі товарів № 31/3-32 СТК (далі Договір), у відповідності до умов якого продавець зобовязується передати, а покупець зобовязується прийняти та сплатити вартість мінеральних добрив, насіннєвого матеріалу та ЗЗР, іменований у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій, рахунків фактур та/або видаткових накладних до нього (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору, конкретний асортимент, кількість, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, грошовий еквівалент в іноземній валюті, строк поставки та умови оплати товару узгоджуються сторонами в специфікаціях, рахунках фактурах та/або видаткових накладних до даного Договору, що є не відємною частиною даного Договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін.

Відповідно до п. 3.2 Договору, керуючись п. 2 ст.524 Цивільного кодексу України сторони домовились у специфікаціях, рахунках фактурах визначати грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Згідно п. 3.4 Договору, загальна ціна Договору становить вартість товару поставленому у порядку та на виконання цього Договору. Тобто ціною договору є ціна (вартість) товару за всіма специфікаціями, рахунках фактурах та/або видатковими накладними. Ціна договору також може фіксуватися (підтверджуватися) відповідними актами звірки взаємних розрахунків (актами звірки взаєморозрахунків), що підписуються відповідно до умов п.3.5даного Договору. Фактична номенклатура, асортимент та кількість визначаються згідно видаткових накладних. Відповідно в такому разі ( в разі підписання акту звіряння) ціна договору формуватиметься із вказаних у акті звіряння взаємних розрахунків видаткових накладних, актів та/або специфікацій, які були створені після дати укладання даного Договору. У разі розбіжностей між специфікаціями та/або видатковими накладними з актом звіряння взаєморозрахунків за основу встановлення ціни договору береться створений продавцем акт звіряння (звірки) взаємних розрахунків (взаєморозрахунків).

Пунктом 4.1 Договору визначено, умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях, рахунках фактурах, видаткових накладних до Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору, товар, отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку визначається товарним кредитом. Покупець зобовязується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в специфікаціях до даного Договору. Під наданням покупцем згоди на те, що товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.

Згідно п. 4.4 Договору, строк користування товарним кредитом починається з дня передбаченого специфікацією до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений товар.

Згідно п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям до повного виконання покупцем своїх зобовязань за цим Договором.

Відповідно до п. 11.6 Договору, сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у 5 років, що стосується виконання зобовязань за Договором, а також штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобовязань.

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору позивач на підставі заявки відповідача №б/н від 31.03.2016 (а.с.13) поставив відповідачу продукцію, на загальну суму 179 117,64 грн., про що складено та підписано специфікацію №1 від 31.03.2016 (а.с.10).

Так, за специфікацією № 1 від 31.03.2016, загальна вартість товару становить 179 117,64 грн. Еквівалент загальної вартості товару відповідно до п. 3.1 Договору складає 6 815,74 доларів США. Згідно даної специфікації покупець повинен в строк до дати поставки товару перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікації. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу

- 50% до 01.08.2016;

- 50% до 01.10.2016.

Товар за даною специфікацією поставлений згідно видаткової накладної №40416-02 від 04.04.2016 (а.с. 11) та товарно транспортної накладної №Р40416-02 від 04.04.2016 (а.с.12).

Вказаний товар був належним чином та без будь-яких зауважень отриманий відповідачем, про що свідчить підпис директора ОСОБА_1 на видатковій накладній.

Відповідно до умов договору та специфікації, відповідач за отриманий товар по Договору мав розрахуватись до 01.10.2016.

Відповідач всупереч умовам договору не розрахувався за поставлений товар, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 179 117,64 грн. за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання щодо оплати позивачеві вартості поставленого товару згідно умов та в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Арбузинська біопаливна компанія (55301, Миколаївська область, Арбузинський р-н, смт.Арбузинка, вул. Хліборобна, буд.2, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 38992230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-виробничий центр (67560, Одеська область, Комінтернівський р-н, с.Красносілка, вул. Садова, 150-а, п/р 26000465396001, Банк ПАТ «Приватбанк», м. Одеса, МФО 328704, код ЄДРПОУ 31622177) заборгованості в розмірі 179 117,64 грн. та 2686,76 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 26.06.2017

Суддя Н.О. Семенчук