Рішення № 67365469, 21.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017р. Справа № 914/795/17

Суддя О.Запотічняк при секретарі В.Думин розглянула справу

За позовом: Приватного підприємства Оліяр, с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз, м.Львів,

про: визнання недійсним Акту-розрахунку від 01.03.2017р. та зобовязання відповідача припинити зловживання наданими йому правами.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз, м.Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Оліяр, с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область,

про: стягнення частини вартості донарахованого обєму природного газу в сумі 106 000,00 грн.

За участю представників:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 представник;

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 представник.

Суть спору: Приватне підприємство Оліяр звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз про: визнання недійсним Акту-розрахунку від 01.03.2017р. та зобовязання відповідача припинити зловживання наданими йому правами.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 22 квітня 2015 року працівниками відповідача було складено Акт про порушення № 15-83/01. Згідно даного акту під час проведення перевірки технічного стану вузла обліку газу ПП «Оліяр», було виявлено обірваний пломбувальний дріт пломби лічильного механізму. Всі інші пломби (в тому числі на фланцях лічильника), пломбувальні дроти чи стрічки зауважень не викликали.Оскільки обірваний пломбувальний дріт пломби лічильного механізму було виявлено за обставин, які носили ознаки умисного пошкодження, представником ПП «Оліяр» було подано заяву до Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області. За даною заявою було відкрито кримінальне провадження за № 12015140270000587 від 29 квітня 2015 року. За результатами трасологічної експертизи проведеної в ході слідчої перевірки, експертом було встановлено, що механізм наданого для дослідження газового лічильника, не відкривався сторонніми предметами, свинцеві пломби якими опечатаний механізм обліку використаного газу газового промислового лічильника, який знаходився за адресою с. Ставчани, Пустомитівського району Львівської області на території ПП «Оліяр», вскриттю та повторному накладанню не підлягали, Контрольні стрічки №№ 5182813, 5182814,6131478, та текстом : «УВАГА» ОПЛОМБОВАНО * ОСОБА_3» не мають пошкоджень, механізм наданого для дослідження газового промислового лічильника, не піддавався будь яким змінам механізм обліку використаного газу.

Однак 20 квітня 2017 року відповідачем, на адресу ПП «ОЛІЯР» було надіслано Акт-розрахунок від 1 березня 1017 року здійснений на підставі Акту про порушення № 15-83/01 від 22 квітня 2015 року, а також рахунок на оплату № 000201858 від 14 квітня 2017 року. Згідно даних документів, відповідачем виконаний розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу за період з 1 квітня 2015 року 07:00 години по 22 квітня 2015 року 09:00 годин у зв'язку із пошкодженням пломби ПАТ «Львівгаз» на лічильнику газу РГк G-250 №9304, на підставі даного розрахунку складено рахунок на оплату в сумі 2229913,49 грн.

Окрім того відповідачем було надіслано повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання за № 000201858 від 14 квітня 2017 року, в зв'язку із тим, що, як стверджує відповідач, у позивача існує заборгованість в сумі 2229913,49 грн.. Згідно даного повідомлення позивачу пропонується до 10:00 години 26 квітня 2017 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання.

Позивач вважає, що Правилами обліку природного газу передбачений перелік випадків в яких проводиться перерахунок об'єму протранспортованого газу, однак жодний з таких не мав місця в роботі обладнання позивача. Також позивач звертає увагу на те, що відповідачем у акті розрахунку виконано розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу за період з 21 квітня 2015 року 7:00 години по 22 квітня 2015 року 09:00 годину в об'ємі 251872 м.куб. на суму 2229913,49 грн. на підставі виявлених порушень, які зазначені в акті № 15-83/01 від 22 квітня 2015 року та у відповідності до п. 1, гл.4, Розділу XI Кодексу ГРМ (із змінами) затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 від 06 листопада 2015р. Однак дані норми законодавства не були чинними на момент виникнення правовідносин що передували описаному акту перевірки №15-83/01.

Також позивач зазначає, що на теперішній час відповідач не є постачальником газу для позивача, а лише надає послуги з транспортування, жодних випадків несанкціонованого відбору, порушення лімітів чи інших підстав для припинення газопостачання саме відповідачем на даний момент немає.

Позивач вважає, що відповідачем не було доведено всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, а саме не доведено факту несанкціонованого втручання в роботу вузла обліку, тому вважає акт-розрахунок незаконним та просить суд визнати його недійсним і зобовязати відповідача припинити зловживання наданими йому правами.

Відповідачем подано зустрічний позов в якому, відповідач просить суд стягнути із позивача частину вартості обєму природного газу на суму 160 000,00 грн. донарахованого згідно акту-розрахунку від 01.03.2017р. внаслідок порушення яке зафіксоване в акті про порушення № 15-83/01 від 22 квітня 2015 року

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 24.04.2017року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 11.05.2017року.

Окрім того, ухвалою від 24.04.2017р. суд задоволив заяву Приватного підприємства "Оліяр" про забезпечення позову та заборонив ПАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення газопостачання Приватному підприємству "Оліяр".

В судове засідання 11.05.2017р. з'явилися представники сторін. Представник відповідача повідомив, що ним подано через канцелярію суду зустрічну позовну заяву, просив суд прийняти її до розгляду та розглядати з даним позовом. Також представником відповідача долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, копію статуту ПАТ Львівгаз та витяг з ЄДДРПОУ.

З метою вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви,

в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.05.2017 року.

Ухвалою від 12.05.2017р. суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз до Приватного підприємства Оліяр про стягнення частини вартості донарахованого обєму природного газу на суму 106 000,00 грн., та обєднав її зі справою 914/795/17.

В судове засідання 16.05.2017р. зявилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити. Пояснив суду, що 1 березня 2017 року відповідачем складено Акт-розрахунок згідно якого позивачу проведено розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу за період з 1 квітня 2015 року 07:00 години по 22 квітня 2015 року 09:00 годин у зв'язку із пошкодженням пломби ПАТ Львівгаз на лічильнику газу РГк Є-250 №9304.

Відповідний розрахунок здійснений на підставі Акту про порушення № 15-83/01 від 22 квітня 2015 року. Також на підставі даного розрахунку складено рахунок на оплату № 000201858 від 14 квітня 2017 в сумі 2 229 913,49 грн.

Представник вважає, що відповідачем не доведено всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, а саме не доведено факту несанкціонованого втручання в роботу вузла обліку, тому акт-розрахунок є незаконним та просив суд визнати його недійсним. Представником звернено увагу на те, що позивачем було подано заяву до правоохоронних органів щодо проведення перевірки за фактом розірвання пломбу вального дроту пломби лічильного механізму. В ході слідчої перевірки було призначено трасологічну експертизу якою встановлено, що механізм обліку використання газу не піддавався будь-яким змінам.

Представник позивача просить суд визнати недійсним Акт-розрахунок від 01.03.2017р., зобовязати відповідача припинити зловживання наданими йому правами та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) позовні вимоги по первісному позові заперечив в повному обсязі. Пояснив, що факт розірвання пломбувального дроту пломби лічильного механізму зафіксовано в акті №15-83/01 який підписаний представником позивача за первісним позовом. 16.02.2017 року акт № 15 - 83/01 від 22.04.2015 року був розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та вирішено задоволити даний акт повністю. Враховуючи рішення комісії та на підставі акту № 15-83/01 від 22.04.2015 року здійснено перерахунок (донарахування) обсягів природного газу.

Звернув увагу суду на те, що Відповідно до п. 5.13.2. Правил обліку, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Даний пункт Правил обліку кореспондується з п.1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, тобто перерахунок здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача.

Також представник відповідача вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки оскаржуваний акт-розрахунок не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

Просив суд відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі, в судовому засіданні було оголошено перерву до 08.06.2017р.

В судове засідання 08.06.2017р. зявилися представники сторін. Представник позивача долучив до матеріалів справи завірену копію протоколу № 15-90/01 від 06.05.2015 р., постанову про призначення трасологічної експертизи від 29.04.2015 р. та висновок експерта № 451 від 26.05.2015 р.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.06.2017р.

В судове засідання 21.06.2017р. зявилися представники сторін. Представник позивача підтримав первісний позов, просив суд його задоволити та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача заперечив проти первісного позову, просив суд відмовити в його задоволенні та задоволити зустрічний позов.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

25 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (постачальник) та Приватним підприємством «Оліяр» (споживач) було укладено договір №2014/ТП-ПР-21 1808 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно умов даного договору постачальник зобовязався постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та умовах передбачених договором.

Відповідно до п.3.2 договору, облік обсягів газу, що постачається на умовах договору здійснюється згідно із Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, Технічною угодою, укладеною між сторонами та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку газу під час його розподілу.

Згідно п.3.3 договору сторони визначили, що кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності обєктів споживача за допомогою вузлів обліку визначених у додатку №1 до договору.

Згідно п.5.3.5 Договору, споживач зобовязаний забезпечити збереження і цілісність вузлів обліку та пломб на них і на газовому обладнанні, у тому числі відключеному від системи газопостачання, що знаходиться на території споживача, відповідність ЗВТ, встановлених на комерційному вузлі обліку газу тим, які зазначені у проектній документації на вузол обліку, вчасне проведення державної повідки ЗВТ встановлених на комерційних вузлах обліку газу, не допущення прострочення терміну повірки ЗВТ, встановлених на вузлах обліку газу.

Також споживач зобовязаний негайно повідомляти постачальника про недоліки в роботі ЗВТ (вихід з ладу, несправність, пошкодження, у тому числі пломб).

Відповідно до п. 3.4. Договору постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку установлених у споживача у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, газопроводи та газоспоживне обладнання, які розташовані на території обєктів споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

22 квітня 2015 року під час проведення перевірки технічного стану вузла обліку газу на обєкті позивача (котельня) було виявлено обірваний пломбувальний дріт на пломбі лічильного механізму №90206248, про що представниками ПАТ «Львівгаз» було складено акт № 15 -33/01(а.с. 51). Також в даному акті ПП «Оліяр» зобовязано здати лічильник на експертизу в ПАТ «Львівобленерго».

16.02.2017 року акт № 15 - 83/01 від 22.04.2015 року розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС ПАТ «Львівгаз», та вирішено задоволити даний акт повністю. Засідання комісії оформлено протоколом від 16.02.2017р. №1/02 (а.с. 154158).

Враховуючи рішення комісії та на підставі акту № 15-83/01 від 22.04.2015 року ПАТ «Львівгаз» було здійснено перерахунок (донарахування) обсягів природного газу, що відображено в Акті-розрахунку від 1 березня 1017 року

Як вбачається з даного акту розрахунку, розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу проведено за період з 1 квітня 2015 року 07:00 години по 22 квітня 2015 року 09:00 годин у зв'язку із пошкодженням пломби ПАТ «Львівгаз» на лічильнику газу РГк G-250 №9304. Розрахунок проведено на підставі п.1 гл.4 Розділу XI Кодексу ГРМ затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р., зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України за №1379/27824 від 06.11.2015р.

Також на підставі даного розрахунку складено рахунок на оплату № 000201858 від 14 квітня 2017 в сумі 2 229 913,49 грн.

Окрім того відповідачем було надіслано позивачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання за № 000201858 від 14 квітня 2017 року, в зв'язку із тим, що, як стверджує відповідач, у позивача існує заборгованість в сумі 2 229 913,49 грн.. Згідно даного повідомлення позивачу пропонується до 10:00 години 26 квітня 2017 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання.

Згідно позовних вимог викладених в первісному позові, ПП «Оліяр» просить суд визнати недійсним Акт-розрахунку від 01.03.2017р. та зобовязати відповідача припинити зловживання наданими йому правами з метою недопущення порушення законних прав та охоронюваних інтересів ПП «Оліяр» шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення чи обмеження подачі природного газу ПП «Оліяр».

Відповідно до положень ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів і такі права та законні інтереси захищаються зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

В даній нормі йдеться про акти, волевиявлення в яких формально обовязкове до виконання.

Як вбачається оскаржуваного акту-розрахунку він складений в порядку передбаченому Кодексом ГРМ.

Як передбачено п.11 гл. 5 розділу XI вище зазначеного кодексу, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) обєму та обсягу природного газу і його вартості.

Отже оскаржуваний акт-розрахунок лежить в прямому наслідковому звязку до рішення комісії яке оформлено Протоколом №1/02 на підставі акту про порушення № 15-83/01 від 22.04.2015 року, та не породжує для сторін жодних прав чи обовязків. Підставою для складення такого акту є рішення комісії яким задоволено акт про порушення. Отже саме рішення комісії є правовою основою для проведення нарахування. Акт- розрахунок лише засвідчує обсяг та вартість здійсненого перерахунку (донарахування).

Суд звертає увагу на те, що рішення господарського суду повинне бути спрямоване на реальне настання правових наслідків захист чи відновлення порушеного чи оспорюваного права і законного інтересу, а також на вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Так, зокрема, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобовязань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Суд звертає увагу на те, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не посилається на те, що перерахунок проведено невірно, а вважає, що самого порушення не було тому і немає підстав для проведення перерахунку.

Оскільки оскаржуваний акт-розрахунок є прямим наслідком рішення комісії з розгляду актів про порушення яким задоволено акт про порушення, визнання судом недійсним оскаржуваного акту-розрахунку в кінцевому результаті не захистить інтереси позивача які полягають у доведеності того, що ПП «Оліяр» не здійснювало втручання у лічильний механізм.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позовна вимоги позивача щодо зобовязання відповідача припинити зловживання наданими йому правами з метою недопущення порушення законних прав та охоронюваних інтересів ПП «Оліяр» шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення чи обмеження подачі природного газу ПП «Оліяр» спрямована на захист прав та інтересів позивача в майбутньому, що суперечить наведеній вище нормі процесуального закону. Позивачем не доведено що відповідачем неправомірно чи безпідставно в майбутньому будуть вчинятися дії щодо припинення чи обмеження подачі газу позивачу, тому дана вимога є безпідставною.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідач просить суд стягнути з позивача частину вартості обєму природного газу на суму 160 000,00 грн. донарахованого згідно акту-розрахунку від 01.03.2017р. внаслідок порушення яке зафіксоване в акті про порушення № 15-83/01 від 22 квітня 2015 року

Відповідно до п. 6.2.3 договору, у разі невиконання споживачем зобовязань по договору, постачальник має право у встановленому законом порядку застосувати до споживача оперативно-господарські санкції, передбачені ст. 236 Господарського кодексу України, а також відмовитись від надання послуг, передбачених предметом договору тимчасово та/або зменшувати обсяг послуг, що надаються.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Як передбачено ч.1 ст. 236 ГК України, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Однак ч.2 ст. 236 ГК України передбачено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Як уже зазначалося судом, підставою для здійснення перерахунку (донарахування) обсягів природного газу, було порушення яке полягало у розриві пломбу вального дроту на пломбі лічильного механізму №90206248, що відображено в Акті-розрахунку від 1 березня 1017 року.

Як вбачається з оскаржуваного акту-розрахунку, розрахунок проведено на підставі п.1 гл.4 Розділу XI Кодексу ГРМ затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р., зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України за №1379/27824 від 06.11.2015р.

Суд звертає увагу на те, що Кодекс ГРМ ще не діяв на момент виявлення розриву пломбувального дроту та не регулював відносини які виникли та передували складенню акту від 22.04.2015р. Відтак проведення донарахувань на підставі Кодексу ГРМ за порушення які були вчинені до набрання ним чинності є безпідставним.

Як вбачається з п. 12.10 чинних на той час Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 N 618, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу.

Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 5.13 Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Відповідно до п. 5.13.1 Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відповідно до п.5.13.2 Правил, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

З наведеного вбачається що, підставою для проведення перерахунку обсягу спожитого газу в контексті даного позову має бути наявний факт несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку.

Більше того, суд звертає увагу на те, що положення Кодексу ГРМ на які відповідач посилається у оскаржуваному акті-розрахунку (п.1 гл.4 Розділу XI Кодексу ГРМ)також передбачають, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок обєму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Як встановлено судом, представником ПП «Оліяр» було подано заяву до Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області щодо зафіксованого в акті від 22.04.2015р. факту розриву пломбу вального дроту. За даною заявою було відкрито кримінальне провадження за № 12015140270000587 від 29 квітня 2015 року. За результатами трасо логічної експертизи проведеної в ході слідчої перевірки, експертом було встановлено, що Механізм наданого для дослідження газового лічильника, не відкривався сторонніми предметами, свинцеві пломби якими опечатаний механізм обліку використаного газу газового промислового лічильника, який знаходився за адресою с. Ставчани, Пустомитівського району Львівської області на території ПП «Оліяр», вскриттю та повторному накладанню не підлягали, Контрольні стрічки №№ 5182813, 5182814,6131478, та текстом :» УВАГА" ОПЛОМБОВАНО * ОСОБА_3» не мають пошкоджень, Механізм наданого для дослідження газового промислового лічильника, не піддавався будь яким змінам механізм обліку використаного газу.

З наведеного вбачається, що зі сторони позивача несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку не було. Відповідачем не надано суду доказів які б спростовували висновок експертизи та не доведено, що внаслідок розриву пломбу вального дроту у відповідача виникло право проводити донарахування обсягів природного газу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що в задоволенні первісного та зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 24.04.2017р. шляхом заборони ПАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення газопостачання Приватному підприємству "Оліяр" скасувати.

Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49,68, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

3. Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області

від 24.04.2017р. скасувати.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.06.2017р.

Суддя Запотічняк О.Д.