Рішення № 67365409, 20.06.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 915/489/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159; ідентифікаційний код 39589483)

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; ідентифікаційний код 34889877)

про: стягнення 73943,84 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 01/94 від 30.12.2016,

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 7/12 від 21.02.2017,

Суть спору:

25 травня 2017 року позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1622 від 24.05.2017, в якій просить стягнути з Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут заборгованість в розмірі 73943,84 грн., з яких: 66511,02 грн. сума основного боргу, 5091,51 грн. пеня, 545,52 грн. 3% річних, 1795,80 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 11410YOPODSB026 від 09.02.2016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів; актів приймання-передачі природного газу № МКЗ00002517 та № МКЗ00002518 від 31.01.2017; претензії № 146 від 31.03.2017; реєстру руху грошових коштів за період з 01.01.2017 по 30.05.2017; норм статей 11, 509, 525, 526, 530, 258, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 232 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобовязань щодо оплати отриманого природного газу.

Відповідач у відзиві не заперечує наявність заборгованості за спожитий газ в розмірі 66511,02 грн., у звязку з чим просить задовольнити позов ТОВ Миколаївгаз Збут.

20.06.2017 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 11410YOPODSB026 на постачання природною газу для потреб не побутових споживачів (далі договір), згідно з предметом якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ

Пунктом 2.9 договору закріплено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

2.9.1. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2. На підставі триманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

2.9.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

2.9.4. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

2.9.5. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

При цьому, пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Пунктом 3.2 договору визначається ціна газу.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2016 до договору визначено, що з 01.12.2016 визначено ціну газу, яка становить 7353,833 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1470,767 грн., всього з ПДВ 8824,600 грн.

Пунктом 3.4 встановлено, що сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

При цьому, в п. 3.5 договору встановлено, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього договору.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 договору).

Згідно з п. 11.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині поведення розрахунків до їх повного здійснення.

Водночас, додатковою угодою № 3 від 28.12.2016 до договору сторони дійшли згоди про продовження на 2017 рік дії укладеного договору, на період достатній для проведення процедури закупівлі. Також сторони обумовили обсяг поставки природного газу на січень 2017 року в розмірі 10,910 тис. куб. м., що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році 96289,21 грн.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно приписам ст.ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В січні 2017 року відповідачем було спожито 18,447 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 162787,40 грн., згідно актів приймання-передачі природного газу № МКЗ00002517 та № МКЗ00002518 від 31.01.2017.

Згідно положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до змісту ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статей 34, 36 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно наданих суду доказів, вбачається, що відповідачем зобов'язання за договором № 11410YOPODSB026 від 09.02.2016 були виконані частково, сплачено 96276,38 грн., що підтверджується наданим позивачем реєстром руху грошових коштів за період з 01.01.2017 по 30.05.2017, рахунком на оплату № 00003252 від 08.02.2017, платіжними дорученнями №№ 399, 400, 413, 495 від 13.02.2017 та № 810 від 06.03.2017.

Матеріали справи свідчать, що 04.04.2017 позивач скерував відповідачу претензію № 146 від 31.03.2017 щодо залишку заборгованості за спожитий природний газ в січні 2017 року в сумі 66511,02 грн., яка була отримана адресатом 06.04.2017.

Однак, станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість так і не була сплачена.

Відповідач не надав суду докази, які спростовують доводи позивача та свідчать про сумлінне (вчасне та повне) виконання взятих на себе грошових зобовязань за № 11410YOPODSB026 від 09.02.2016.

Навпаки, як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідач визнає заборгованість в сумі 66511,02 грн. за отриманий від позивача природний газ по договору № 11410YOPODSB026 від 09.02.2016 в січні 2017 року.

Таким чином, суд погоджується з позивачем стосовно наявності перед ним у відповідача по договору № 11410YOPODSB026 від 09.02.2016 заборгованості на суму 66511,02 грн., розмір якої є обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню.

Згідно норм ст. 610, п. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За умовами розділу IV договору:

4.1. Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

4.2. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

У відповідності до п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Беручи до уваги наведені норми, наявну прострочену заборгованість відповідача перед позивачем, останній по даній справі має законне право на стягнення з боржника неустойки.

Отже, перевіривши нараховану позивачем до стягнення з боржника пеню в розмірі 5091,51 грн. за період з 10.02.2017 по 15.05.2017, суд дійшов висновку, що вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Встановивши факт прострочення відповідачем виконання по даній справі зобовязань по оплаті отриманого природного газу, суд погоджується з правом позивача на застосування до спірних відносин правил ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки грошових втрат, заявлених кредитором до стягнення з боржника по даній справі, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 545,52 грн. за період з 10.02.2017 по 15.05.2017, а також суми інфляційних втрат в розмірі 1795,80 грн. за період з березня по квітень 2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; ідентифікаційний код 34889877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159; ідентифікаційний код 39589483) основний борг в розмірі 66511,02 грн., пеню в розмірі 5091,50 грн., 3% річних в розмірі 545,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 1795,80 грн. та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 26 червня 2017 року.

СуддяО.Г. Смородінова