Ухвала суду № 67365360, 22.06.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" червня 2017 р. Справа № 911/1802/17

За заявою Дочірнього підприємства “СТАДА-УКРАЇНА” Компанії “БЕПХА

Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРАМ КО”

про вжиття запобіжних заходів

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін не викликались

встановив:

Дочірнє підприємство “СТАДА-УКРАЇНА” Компанії “БЕПХ Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ” звернулось до господарського суду Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРАМ КО” про вжиття запобіжних заходів та просить суд накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві в розмірі позовних вимог, а саме на суму 9433 276,07грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14.06.2017, заяву про вжиття запобіжних заходів передано для розгляду судді Чонговій С.І.

Відповідно до ст.43-1 ГПК України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2017 заяву б/н від 14.06.2017 (вх. №12204/17 від 14.06.2017) Дочірнього підприємства “СТАДА-УКРАЇНА” Компанії “БЕПХ Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ” про вжиття запобіжних заходів залишити без руху та надано заявнику строк по 20 червня 2017 для виправлення вказаних недоліків, а саме визначити конкретні запобіжні заходи, які заявник просить застосувати, з направленням заяви щодо конкретних запобіжних заходів відповідачу, а також надати суду належним чином засвідчену копію довіреності представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2017 заяву про вжиття запобіжних заходів призначено до розгляду на 22.06.2017.

У судовому засіданні 22.06.2017 представник заявника підтримав подану ним заяву про вжиття запобіжних заходів.

Згідно ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб (ст. 43-2 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Згідно п. 4, 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів № 01-8/251 від 20.04.2007 заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо).

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3;

імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У поданій заяві, заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАМ КО» є його боржником на суму 943 276,07грн за договором поставки №3 від 29.02.2016.

12.06.2017 заявником через мережу мережу Інтернет було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАМ КО» намагається продати належні боржнику транспортні засоби та таким чином, на думку заявника, зробити неможливим виконання рішення суду, у зв’язку з чим заявник просить накласти арешт на майно боржника у розмірі позовних вимог, а саме 943 276,07грн.

Дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Заявник не визначив у заяві перелік конкретного майна щодо якого просить накласти арешт.

Майно боржника, яке їм реалізується не є предметом спору відповідно до підстав заяви про вжиття запобіжних заходів; не знаходиться у заставі заявника, не має статусу доказів, вимогами заявника є грошовий борг. Заявником не надано доказів, що у боржника відсутні спірні кошти на рахунках, або будь-яке інше майно, що пов'язане з предметом спору.

Згідно вимог ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Враховуючи те, що заявник не довів належними та допустимими доказами тих обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття запобіжних заходів, суд дійшов висновку про недоведеність вимог щодо застосування запобіжних заходів та відсутність підстав встановлених ст. 43-1 ГПК України для застосування заявлених заявниками запобіжних заходів.

З огляду на зазначене суд відмовляє в задоволенні поданої заяви про вжиття запобіжних заходів.

Керуючись ст.ст. 43-1 43-4, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Суддя С.І. Чонгова