Рішення № 67364807, 30.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017Справа №910/5298/17

За позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології"

про стягнення 46 425,47 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Осадчук Р.М. (за довіреністю)

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 46 425, 47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/5298/17 та призначено розгляд справи на 16.05.2017.

12.05.2017 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 16.05.2017 судом відкладено розгляд справи на 30.05.2017.

В судове засідання 30.05.2017 відповідач в черговий раз уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про час та дату судового засідання.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов, зважаючи на обмеженість процесуального строку вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2013 між Державним підприємством "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (орендодавець/балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/13 (надалі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові приміщення (майно) загальною площею 22.4 м2, розміщене на технічному 3-му поверсі (15,4 м2) та даху (7 м2) Інженерного корпусу будівлі, що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, МСП, Червонозоряний пр., 51, та перебуває на балансі Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2012 і становить 425553 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди, майно передається в оренду з метою розміщення телекомунікаційного обладнання оператора, що надає послуги з доступу до Інтернет.

Згідно з п. 2.1 договору оренди, орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

16.04.2013 на виконання умов договору оренди сторонами було підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передавання орендованого майна.

Відповідно до п. 5.3 договору оренди орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

За приписами п. 3.1 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2013 - 14 227,66 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору оренди).

Згідно з п. 3.3 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансотуримувачу у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Також, 16.04.2013 між Державним підприємством "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (балансоутримувач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір про відшкодування витрат), згідно п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, утримання, експлуатацію будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, Червонозоряний пр-т, 51, а також утримання прибудинкової території, а орендар, беручи до уваги договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.04.2013 № 3/13, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та орендарем, бере участь у загальних витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт та відшкодовує йому витрати, пов'язані з утриманням орендованого приміщення, та комунальні послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору про відшкодування витрат орендар користується приміщенням на технічному поверсі та даху Інженерного корпусу будівлі загальною площею 22,4 м2 на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.04.2013 № 3/13.

Як вбачається зі змісту п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язується протягом п'яти робочих днів після отримання рахунку вносити плату на рахунок балансоутримувача.

За доводами позивача, внаслідок невиконання своїх договірних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за договором оренди за квітень-травень 2016 року в розмірі 32 911,44 грн. та договором про відшкодування витрат за січень-квітень 2016 року в розмірі 8 516,21 грн.

На підтвердження указаної заборгованості позивачем подано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 по 25.01.2017, підписані та скріплені печатками в двосторонньому порядку.

25.10.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих.№ 935/01-05 від 25.10.2016 щодо оплати наявної заборгованості, однак відповідач відповідь на даний лист позивачу не надав, заборгованість не погасив.

Договір № 243/14 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та Главою 30 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а ст. 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що 31.05.2016 орендодавець прийняв, а орендар передав об'єкт оренди за актом приймання-передавання до договору оренди нерухомого майна.

Натомість, у період до моменту повернення орендованого майна у відповідача утворилася заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за договором оренди в розмірі 32 911,44 грн., оскільки орендну плату за період квітень та травень 2016 року орендар не вніс, таким чином неналежним чином виконуючи свої договірні зобов'язання за договором оренди.

Також, відповідач не відшкодовував витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна за період з 01.01.2016 по 31.05.2016, передбачені договором про відшкодування витрат, у зв'язку з чим його заборгованість становить 8 516,21 грн.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди та за договором про відшкодування витрат є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань позивач просив суд стягнути з відповідача 2 994,94 грн інфляційних втрат та 816,93 грн 3% річних за договором оренди, а також 943,77 грн інфляційних втрат та 242,18 грн 3% річних за договором про відшкодування витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання за договором оренди та договором про відшкодування витрат, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними та обґрунтованими.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 5/1-А, ідентифікаційний код 30753866) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (03110, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 51, ідентифікаційний код 38283024) 32 911 (тридцять дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 44 коп. боргу з орендної плати, 8 516 (вісім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 21 коп. богу з відшкодування витрат балансоутримувача, 1 059 (одну тисячу п'ятдесят дев'ять) грн 11 коп. 3% річних, 3 938 (три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн 71 коп. інфляційних втрат та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.06.2017

Суддя О.М. Ярмак