Рішення № 67364757, 21.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/77/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 Справа № 908/1151/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства Просто Страхування (04050 м. Київ, вул. Герцена, 10)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97 А)

про стягнення 24 943 грн. 98 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Просто Страхування звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА про стягнення 24 943 грн. 98 коп. затрат по виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2017р., справу № 908/1151/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 06.06.2017р. порушено провадження у справі № 908/1151/17, присвоєно справі номер провадження 27/77/17 та призначено судове засідання на 21.06.2017 р.

У судове засідання 21.06.2017р. представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Відповідач у судовому засіданні 21.06.2017р. не зявився, надіслав на електронну адресу суду письмовий відзив, в якому зазначив, що дійсно 18.11.2016 р. в м. Бровари на вул. Залізничній відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований автомобіль «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_1. ПАТ «УАСК АСКА» було повідомлено про вищенаведене, ДТП визнано страховим випадком та призначено до оплати ПАТ «ПРОСТО-страхування» 24 943 грн. 98 коп., яка а момент розгляду судом не сплачена.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 21.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає, що позов є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 19 жовтня 2016 року між Приватним акціонерним товариством Просто Страхування та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 груп» укладено договір страхування № РКS 1601784 майнових інтересів власника автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2.

18 листопада 2016 року в м. Бровари на вул. Залізничній відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований автомобіль «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Відповідно до довідки Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області № 5047/109/1003/02-17 від 28.03.2017р. по факту ДТП відносно водія ОСОБА_1 були складені адміністративні матеріали і направлені до Броварського міськрайонного суду Київської області для подальшого прийняття рішення.

Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення п. 2.3 «б», п. 10.9, п. 13.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_1.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Після вищезазначеної події потерпілий в ДТП звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 18.11.2016 р. із участю застрахованого автомобіля, з метою отримання виплати страхового відшкодування.

Оскільки, даний випадок є страховим, за договором страхування № РКS 1601784, страховиком вищевказана заява була прийнята та були здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до звіту № 117264 про визначення розміру заподіяної шкоди від 21.11.2016 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 25 472 грн. 90 коп., а відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000207 від 21.11.2016 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 25 453 грн. 98 коп.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 13 грудня 2016 року було складено Страховий акт та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 25 453 грн. 98 коп.

Відповідно до платіжного доручення № 22733 від 14 грудня 2016 року АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 25 453 грн. 98 коп.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ «Моторно транспортне страхове бюро України), створену відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригода була застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» відповідно до Полісу № АІ/9621863.

Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 100 000 грн. 00 коп. при цьому франшиза складає 510 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок вищезгаданої ДТП виник обовязок відшкодувати витрати у розмірі 24 943 грн. 98 коп.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування вих. № 04-1002 від 03.09.2013р. щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 25 453 грн. 98 коп.

Позивач вказує на те, що відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 24 943 грн. 98 коп. (за мінусом франшизи у розмірі 510 грн. 00 коп.)

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до статті 993 кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Господарським судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія, відповідальність якого застрахована відповідачем.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 8 Закону Україна Про страхування передбачено, що страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, відповідно до чинного законодавства, відповідач взяв на себе відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої потерпілому в ДТП винною особою. Дане відшкодування шкоди, має бути здійснене відповідачем, шляхом виплати страхового відшкодування в межах страхової суми згідно полісу за мінусом франшизи.

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обовязок страховика виплатити страхове відшкодування.

Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96 «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до вимог вищевказаного закону, Приватне акціонерне товариство Українська акціонерна страхова компанія АСКА повинно відшкодувати 24 943 грн. 98 коп. страхового відшкодування.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, позивач отримує право вимагати у потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду.

Відповідно до п. 1 листа Вищого господарського суду України від 14.01.2014р. N 01-06/15/2014 відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З приписів зазначених норм не вбачається, що позивач мав обов'язково звертатись до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування; натомість ними передбачено перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду (постанова Вищого господарського суду України від 14.11.2012р. № 5028/17/22/2012).

Оскільки, Приватне акціонерне товариство Просто Страхування сплатило ТОВ «ОСОБА_3 груп» відшкодування по договору страхування, що підтверджується платіжним дорученням № 22733 від 14.12.2016р., то згідно ст.ст. 514, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до Приватного акціонерного товариства Просто Страхування у розмірі фактичних витрат, як до страховика, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані ТОВ «ОСОБА_3 груп» збитки.

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обовязок страховика виплатити страхове відшкодування.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Відповідальною особою за завдані збитки в даному випадку є відповідач, оскільки, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Позивач отримав право вимоги в межах фактичних витрат після сплати страхувальнику страхового відшкодування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Просто Страхування, м. Київ до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства Просто Страхування (04050 м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 24 943 (двадцять чотири тисячі девятсот сорок три) грн. 98 коп. страхового відшкодування, 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 26.06.2017р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.