Рішення № 67364630, 21.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2017 Справа № 904/6093/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел"

до Приватного підприємства "НОВИНКА ПЛЮС"

про стягнення заборгованості у розмірі 38 651,81 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.12.16р.

Відповідача - не зявився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.06.17р., просить стягнути з Відповідача, 28 000,00 грн. основного боргу, 2 439,69 грн. пені, 261,40 грн. 3 % річних, 355,94 грн. інфляційних втрат, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно на адресу зазначену у позові і ЄДР, до суду повернулося поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №4910801676236.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.15р. сторонами укладено договір №552 купівлі-продажу товару (далі Договір), за п.1.1 якого Продавець (Позивач) зобовязався передати у власність Покупцеві (Відповідачеві) лікарські засоби, косметичні засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, інші фармацевтичні товари (далі товар), а Покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов даного Договору.

Ціна товару визначається згідно прайс-листа Продавця, що діє на дату надходження замовлення (згідно розділу 3 цього Договору) та визначається у видаткових накладних (п.2.2. Договору).

Оплата кожної поставленої партії товару здійснюється Покупцем в наступні строки:

відстрочення платежу 35 календарних днів з дати поставки (оплата здійснюється на 35-й календарний день з дати поставки) окрім товару, визначеного п.2.3.2. цього Договору;

відстрочення платежу 45 календарних днів з дати поставки (оплата здійснюється на 45-й календарний день з дати поставки) на товари під ТМ "СПЛАТ", пластирі "URGO" та "ALPE" тести "Тест фор Бест".

Під партією розуміється товар, що поставлений згідно однієї видаткової накладної (п.2.3., 2.3.1., 2.3.2. Договору).

При надходженні коштів на рахунок продавця, незалежно від призначення платежу, визначеного Покупцем, кошти зараховуються на банківський рахунок продавця в хронологічній послідовності настання дат оплати за поставлений товар (п.2.8. Договору).

В разі порушення строків оплати товару Покупець зобовязаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.4.2. Договору).

На виконання умов Договору, за період з 16.11.16р. до 07.12.16р., Позивачем поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 35 594,78 грн., Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних. Повноваження представників Відповідача, які одержували товар, підтверджені генеральними довіреностями № 1,2,3 від 01.01.16р.

За даними Позивача, станом на 21.04.17р. у Відповідача за поставлений товар виник борг у розмірі 35 594,78 грн.

З посиланням на п.4.2. Договору та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню 2 439,69 грн. за період прострочки з 04.01.17р. до 21.04.17р. (за кожною накладною окремо).

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував 3 % - 261,40 грн. за період прострочки з 04.01.17р. по 21.04.17р. та 355,94 грн. - збитків від інфляції за період прострочки з 04.01.17р. по 21.04.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Після звернення Позивачем до суду з даним позовом, Відповідач за поставлений товар сплатив: 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4622 від 10.05.17р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4666 від 25.05.17р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4656 від 31.05.17р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4663 від 01.06.17р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4670 від 06.06.17р.), 594,78 грн. (платіжне доручення №4685 від 08.06.17р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4694 від 14.06.17р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення №4708 від 19.06.17р.).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, розрахунки Позивача в частині нарахування основного боргу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 28 000,00 грн., індексу інфляції 355,94 грн. та 3 % річних 261,40 грн.

За перерахунком суду пеня за весь період прострочки становить 2 422,10 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 28 000,00 грн. основного боргу, 2 422,10 грн. - пені, 261,40 грн. - 3 % річних, 355,94 грн. індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "НОВИНКА ПЛЮС", 49000, АДРЕСА_1 (код 37538196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 43 (код 39448817) 28 000,00 грн. - основного боргу, 2 422,10 грн. - пені, 261,40 грн. - 3 % річних, 355,94 грн. - індексу інфляції, 1 599,27 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 23.06.2017

Суддя С.Г. Юзіков